Справа № 461/946/22
Провадження № 1-кп/461/345/22
15.02.2022 року, Галицький районний суд м. Львова, у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Боратичі, Мостиського району Львівської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який тимчасово не працює, неодруженого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності -
за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021141360000770 увід 27 листопада 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває зазначене кримінальне провадження.
Прокурором у судовому засіданні заявлене та надано суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів. Подане клопотання мотивував тим, що 27.11.2021 приблизно о 01:40 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, маючи спільний із ним прямий умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в інше приміщення, діючи з корисливих мотивів та власного безпідставного збагачення, перебуваючи на АДРЕСА_3 , підійшли до дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який орендує та здійснює у ньому підприємницьку діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_6 .
Надалі, невстановлена досудовим слідством особа, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізовуючи спільний із ОСОБА_4 прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, за допомогою каменю (елемент бруківки), розбив вікно вітрини магазину, а ОСОБА_4 в цей час слідкував, щоб дії невстановленої досудовим слідством особи були непомітними для сторонніх осіб, після чого невстановлена особа проникла всередину приміщення вищевказаного магазину.
В подальшому, невстановлена досудовим слідством особа перебуваючи у вказаному приміщенні та реалізовуючи спільний із ОСОБА_4 прямий злочинний умисел, спрямований на протиправне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, таємно викрала майно потерпілої ОСОБА_6 .
Після вчинення таємного викрадення майна, ОСОБА_4 та невстановлена досудовим слідством особа, утримуючи вищевказане викрадене майно, непомітно покинули приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_4 був затриманий працівниками полку управління поліції охорони.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 та невстановлена досудовим слідством особа спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 6323,08грн.
Прокурор зазначив, що станом на день розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Сукупність зазначених ризиків свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовільнити.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні питання задоволення клопотання поклали на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до переконання про необхідність задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Судом було встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27 січня 2022 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 18.02.2022, із визначенням розміру застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, слідчим суддею Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_7 , у справі №463/13402/21 провадження №1-кс/463/7297/21 було винесено ухвалу про обрання підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заборонивши йому цілодобово залишати місце реєстрації: АДРЕСА_1 , заборонивши покидати місце проживання.
Разом з тим, 24.12.2021 до СВ ЛРУП №1 надійшло повідомлення від начальника Яворівського районного відділу поліції відділення поліції №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_8 про те, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 під час перевірки по місцю обрання домашнього арешту був відсутній.
Також, 10.01.2022 до СВ ЛРУП №1 надійшов рапорт ст. о/у СКП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_9 про те, що 10.01.2022 ОСОБА_4 знову ж таки за місцем домашнього арешту відсутній, а родичам та сусідам його місцезнаходження не відоме.
Судом було встановлено, що Львівським апеляційним судом 24.12.2021 винесено ухвалу про привід ОСОБА_4 в судове засідання, однак вказана ухвала залишилась без виконання у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 був знову ж таки відсутній за місцем проживання.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 27.11.2021, протоколом огляду місця події від 27.11.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 27.11.2021, протоколом огляду предмета від 27.11.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.11.2021 протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.11.2021, протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 27.11.2021, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 27.11.2021 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
У пунктах 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: особисте зобов'язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5).
Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання, а так само і продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов'язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Суд також погоджується з позицією сторони обвинувачення, що певні ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання. Так, на думку суду обвинувачений ОСОБА_4 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про існування вказаного ризику свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винним в інкримінованому злочині та відсутність міцних соціальних зав'язків;
-вчинити інше кримінальне правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений офіційно не працює, а отже не має постійного та стабільного доходу. Отже, є підстави вважати, що обвинувачений продовжить вчиняти нові, зокрема злочини проти власності;
Сукупність наведених ризиків свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з дня проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, визначаючи розмір застави суд враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, - забезпечити явку обвинуваченого до відповідних державних органів під час здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов'язків. Беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, його майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, об'єктивним є визначення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити усунення ризику негативної поведінки обвинуваченого, враховуючи що:
- інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів;
- можливе настання ризиків, пов'язаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження;
-відсутність міцних соціальних зв'язків.
В разі внесення застави, на обвинуваченого слід покласти процесуальні обов'язки, передбачені ст.194 КПК.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 194, 199, 331, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 16 квітня 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49620 грн. Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення обвинуваченим визначеного розміру застави, покласти на ОСОБА_4 виконання наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту (м. Львів), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі потерпілими;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом семи днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1