15.02.2022
Справа № 337/398/22
Провадження № 2/337/871/2022
15 лютого 2022 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Нетяга М.І.
розглянувши у відритому судовому засіданні у м.Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивачка звернулась до суду із вказаним позовом.
У позові зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 07.10.2017 року, шлюб не розірваний станом на теперішній час. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 25.01.2022 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, визначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, про розгляд справи без його участі, проти стягнення з нього аліментів у розмірі ј частини, не заперечує.
Враховуючи вказане вище, суд вважає за можливе ухвалити по справі рішення у відсутності сторін, по наявним у справі документам.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 06.03.2018 року ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьком записаний ОСОБА_2 матір'ю - ОСОБА_1 (а.с.5).
Довідкою № 336 від 11.10.2021 року, виданою виконавчим комітетом Молочанської Міської ради, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 з 11.10.2022 року по теперішній час (а.с. 6).
Відповідно до ст.180 СК України, на батьків покладений обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
На підставі ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи вказане вище, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ј частини заробітку ( доходу).
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивачка була звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн.
Згідно зі ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.180- 183СК України, ст.258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_3 ), аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г.Є.Гнатик