1Справа № 335/4458/21 1-кп/335/256/2022
16 лютого 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , представника потерпілої ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, об'єднане кримінальне провадження відомості по якому внесені до ЄРДР за № 12021082060000174 від 27.02.2021 та за № 12021082060000429 від 19.04.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у Запоріжжі, є громадянином України, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 14.05.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки;
- 14.10.2014 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підстав ст. 71 КК України, остаточно призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений умовно-достроково, з невідбутим строком 1 рік 2 місяці 23 дні;
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
27.02.2021, у період часу з 03 год. 45 хв. до 03 год. 55 хв., ОСОБА_5 , будучи особою раніше судимою за аналогічні злочини, судимість за які не знята та не погашена, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням до приміщення, діючи за попередньою змовою разом із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою особистого збагачення, переконавшись, у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до центрального входу приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та переконавшись, що вхідні металопластикові двері, якими облаштований прохід, закриті та окрім як їх злому неможливо зайти до приміщення магазину, за допомогою своєї фізичної сили, вирвали їх, тим самим відкрили собі доступ до приміщення, після чого через вхідні двері проникли до нього.
Знаходячись у приміщенні даного магазину, ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, таємно викрали з торгових полиць магазину «Лідер взуття» 16 полупар правого взуття на загальну суму 23 572 грн., після чого покинули приміщення магазину, чим завдали ФОП ОСОБА_10 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, яке кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Допитаний у судовому засіданні за вказаним епізодом обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав у повному обсязі та пояснив, що 27.02.2021 приблизно о 03-00 год. ночі, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_11 перебували поблизу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований по АДРЕСА_2 , та у вітрині магазину побачили взуття. Далі, проникли до магазину, смикнувши за ручку вхідної двері, внаслідок чого вирвали замок. У цей момент спрацювала сигналізація. Потрапивши до приміщення магазину, вони схопили взуття, яке було на вітрині та покинули приміщення магазину до приїзду поліції. Загалом викрали 16 пар, які поділили на двох, однак викрадене взуття виявилося напівпарним. У подальшому викрадене взуття було вилучено у нього під час обшуку за місцем мешкання.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні даного злочину, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується наступними доказами:
-показаннями представника ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , яка у судовому засіданні пояснила, що безпосереднім свідком події вона не була, в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вона була присутня наступного дня після крадіжки взуття, яка сталася 27.02.2021. Після проникнення до приміщення магазину нічого пошкоджено не було, тільки було викрадено взуття, яке знаходилось на торгових полицях, праві напівпари взуття двох різник розмірів. Загальна вартість викраденого взуття складає 23572,00 грн., частина якого була повернута працівниками поліції, вартість неповернутого взуття складає 11782,00 грн.;
-показаннями свідка ОСОБА_12 , яка у судовому засіданні пояснила, що вона була працевлаштована продавцем-касиром у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований по АДРЕСА_2 . У лютому місяці, точну дату не пам'ятає, 2021 року, вночі їй зателефонували з відділу охорони та повідомили, що спрацювали датчики охорони у магазині та в ньому зламані вхідні двері. Приїхавши на місце події, у приміщенні магазину побачила, що на полицях у різних місцях не вистачає взуття, напівпар біля 14-16 шт., після чого викликала поліцію. Також пояснила, що потім бачила відеозапис події з камер спостереження, на якому зафільмовані два чоловіки, за зростом один нижче, інший вище, які підійшли до дверей магазину, та смикнувши їх потрапили у приміщення магазину та викрали взуття. За фактом нестачі була проведена інвентаризація;
-показаннями свідка ОСОБА_13 , який працює на посаді заступника командира батальйону УПП в Запорізькій області з 2016 року і по теперішній час, і якому, у зв'язку з виконанням службових обов'язків стали відомі наступні події. У лютому 2021 року, більш точну дату свідок не пам'ятає, під час несення служби, біля 03-00 - 03-15 год. від чергового надійшов виклик про пограбування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 . По прибуттю на місце події, у приміщенні магазину знаходилися власник магазину, який надав працівникам поліції відеозапис з камер спостереження, на якому були зафільмовані дві особи. Одна особа високого зросту близько 180-185 см., міцної статури, одягнутий у чорну спортивну куртку та чорні спортивні штани, чорну шапку з надписом збоку, на обличчі була медична маска. Інший чоловік середньої статури, зростом приблизно 170 см. був одягнутий у зелену куртку з капюшоном, без головного убору, темні штани. Під час відпрацювання території та орієнтування, через 30-40 хв., при виході з підземного пішохідного переходу по вул. Сталеварів, біля буд. 12,14, були виявлені дві особи за прикметами, зростом та статурою схожі на розшукуваних осіб, у одного з них була пуста клітчата сумка. На запитання про причини перебування у пізній час у вказаному місці, пояснень не надавали. Вказані особи були зупинені та залишалися на місці до приїзду слідчо-оперативної групи. Свідок в обвинуваченому ОСОБА_5 впізнав особу, яка була зафільмована на відеозаписі з камер спостереження з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та зупинена ним при виході з пішохідного переходу по вул. Сталеварів;
-показаннями свідка ОСОБА_14 , який працює на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП в Запорізькій області, та який пояснив у судовому засіданні, що разом зі своїм напарником ОСОБА_13 , у лютому 2021 року, точної дати не пам'ятає, перебували на чергуванні та приблизно о 03-00 год. прибули за викликом про крадіжку у магазині взуття « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Коли прибули на місце події там вже був інший екіпаж патрульної поліції, який збирав матеріали стосовно події, що сталася, у зв'язку з чим їх екіпаж почав відпрацьовувати територію. Екіпаж, який працював на місці події, передав відеозапис, який був ними оглянутий та на ньому зафільмовані дві особи чоловічої статі, у темній спортивній одежі, один у шапці з надписом. Під час відпрацювання території, на перехресті вул. Сталеварів та пр. Соборного у місті Запоріжжя, біля підземного пішохідного переходу, було зупинено двох осіб чоловічої статі, які за прикметами, зростом та статурою, одягом були схожі на осіб, які зафільмовані на відео. На думку свідка, вказані особи перебували у стані алкогольного сп'яніння. Після зупинки чоловіки вели себе визиваючи, та один з чоловіків втік.
-протоколом огляду місця події від 27.02.2021 приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого встановлено, що вхідні двері магазину, у місці вмонтованого замку, мають сліди зламу, а на полицях для взуття, які розташовані з правої сторони від входу магазину, на деяких підставках, на яких повинно знаходитися взуття, воно відсутнє. У приміщенні також виявлено камери відеоспостереження. У ході огляду місця події слідчим виявлено та вилучено змиви з ручки вхідної двері із зовнішньої сторони, слід структури матерії з вхідних дверей, з зовнішньої сторони, слід структури матерії з вхідних дверей зі сторони приміщення, слід низу взуття з підлоги (т. 1 а.с. 66-73);
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 27.02.2021, згідно з яким ОСОБА_15 повідомила про вчинення невстановленою особою крадіжки 16 полупар взуття з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на праву ногу (т. 1 а.с. 74-75);
-інвентаризаційним описом, який складено 27.02.2021, згідно якого у ході інвентаризації в магазині «Лідер взуття» встановлено нестачу 16 полупар взуття, на загальну суму 23 572 грн. (т. 1 а.с. 77-79);
-випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого основною діяльністю ФОП ОСОБА_8 є роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах (т. 1 а.с. 80), договором оперативної оренди № 13/11-20 від 13.11.2020, який укладено між ТОВ «Орендне підприємство «Рітейл-Запоріжжя» та ФОП ОСОБА_8 (колишнє прізвище ОСОБА_16 ), відповідно до якого останній було передано в оренду приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (літ. А-5), перший поверх (т. 1 а.с. 82-86);
-протоколом огляду відеозапису від 28.02.2021, відповідно до якого слідчим проведено огляд відеозапису, що міститься на DVD-диску, із камер відеоспостереження з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за 27.02.2021, на якому зафіксовано подію кримінального правопорушення, а саме факт злому двома особами чоловічої статі замку на дверях магазину та факт викрадення ними взуття, яке було розташоване на полицях магазину (т. 1 а.с. 89-94);
-протоколом огляду від 27.02.2021, відповідно до якого слідчим, на підставі добровільної згоди ОСОБА_11 , проведено огляд квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , у ході якого ОСОБА_11 добровільно видав взуття фірми «Міда» чорного кольору та куртку «NIKE» світло зеленого кольору (т. 1 а.с. 104-110);
-матеріалами тимчасового доступу до речей та документів з матеріалів кримінального провадження № 12021080060000035, який здійснено на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2021, у ході якого отримано доступ до копії ухвали 1-кс/335/634/2021 по кримінальному провадженню №12021080060000035; копії протоколу обшуку, який проведено за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12021080060000035; вилучених під час проведення обшуку речей (т. 1 а.с. 113-119);
-копією протоколу обшуку від 27.02.2021, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 01.02.2021, згідно якого за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено: пара взуття з биркою «Лідер Взуття» та позначенням «Бежевий черевики демісезон арт. 155787» обидва праві, пара взуття з биркою «Лідер Взуття» та позначенням «Білі туфлі демісезон арт. 125379», розмір 42 та 43 обидва праві, пара взуття з биркою «Лідер Взуття» з позначенням «Чорні замшеві кеди демісезон, арт. 157336», розмір 42 та 43, обидва праві, пара взуття з биркою «Лідер Взуття» та позначенням «Сірі замшеві кросівки демісезон, арт. 157202», розмір 42 та 43, обидва праві, які у подальшому були оглянуті слідчим, про що складено протокол огляду предмету від 19.04.2021 із фототаблицею (т. 1 а.с. 120-134).
Заслухавши обвинуваченого, представника потерпілої та свідків, дослідивши письмові докази у кримінальному провадженні, за епізодом злочинної діяльності за ч. 3 ст. 185 КК України, та оцінивши кожний доказ, досліджений у судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність, з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд доходить до висновку що подія злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена поза розумним сумнівом.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у інше приміщення.
Суд виключає із обсягу обвинувачення, що визнається судом доведеним, посилання на вчинення злочину повторно та за попередньою змовою групою осіб, оскільки ч. 3 ст. 185 КК України, за якою ОСОБА_5 визнано винним не передбачає такої кваліфікуючої ознаки вчинених обвинуваченим діянь, як повторність та вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб, а кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, є вчинення крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або такої, що завдала значної шкоди потерпілому.
Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 19.04.2021, приблизно о 08.40 год., він, будучи особою раніше судимою за аналогічні злочини, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленою у ході досудового розслідування особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з метою особистого збагачення, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку № 9 по вулиці Заводська в м. Запоріжжі, в ході раптово виниклого конфлікту, ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, почали штовхати потерпілого ОСОБА_7 , який не втримався на ногах та впав на коліна. Незважаючи на це, ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, продовжили наносити численні удари ногами та руками в область голови потерпілого ОСОБА_7 , чим спричинили останньому: садна у лобовій ділянці праворуч, в ділянці носа, лівої щічної ділянці, синці у правій скроневій ділянці, на лівій і правій ділянках очних ямок, на лівій щічній ділянці, які, згідно висновку експерта № 638/к, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. У ході конфлікту потерпілого ОСОБА_7 з ОСОБА_5 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з карману потерпілого випав на землю мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A6+», у корпусі синього кольору, з чорним пластиковим чохлом, в якому встановлена сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_1 .
Продовжуючи реалізовувати спільний умисел на відкрите викрадення чужого майна, невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підняла вищевказаний мобільний телефон із землі та відкрито викрала його, ігноруючи вимогу потерпілого повернути мобільний телефон.
У подальшому невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зникла з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, а ОСОБА_5 був затриманий на місці скоєння злочину.
Таким чином, ОСОБА_5 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, своїми умисними, протиправними діями завдали потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 2 999 грн.
Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не визнав та пояснив, що 19.04.2021, приблизно о 08.00-08.30 год., на зупинці громадського транспорту «Заводська» по вул. Заводській у м. Запоріжжі, зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_11 , якого знає з 2018 року, з метою вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_11 придбав горілку, яку вони разом почали вживати, склянки з горілкою стояли на асфальті. В цей час, з'явився незнайомий чоловік ( ОСОБА_7 ), який буцнув їх склянки і горілка розлилася. Вказане розлютило ОСОБА_11 , який агресивно запропонував чоловікові ( ОСОБА_7 ) купити горілки, на що останній не погодився, через що ОСОБА_11 почав наносити удари ОСОБА_7 кулаком в обличчя, та після того, як останній впав, почав бити його ногами. Сам ОСОБА_5 потерпілого не бив, а тільки знаходився поруч, та навпаки, намагався розборонити їх, однак ОСОБА_11 був лютий та відштовхнув і його. В цей час поряд проїжджала машина, водій якої почав кричати з метою припинити бійку. ОСОБА_11 переключився на водія автомобіля та розбив кулаком скло автомобіля. Перелякавшись та розуміючи, що їх можуть побачити, ОСОБА_5 почав швидко йти з місця події, але був затриманий водієм автомобіля. Про телефон, який було викрадено у ОСОБА_7 він нічого не знав та не бачив його, про те, що ОСОБА_11 взяв мобільний телефон потерпілого він дізнався безпосередньо від співробітників поліції. Будь-якого умислу на здійснення грабежу потерпілого він не мав і його не бив.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що вранці понеділка 19.04.2021 приблизно о 08.25 год. він направився на робоче місце, яке розташоване у гаражному кооперативі, навпроти будинку АДРЕСА_4 . Поряд розташована зупинка громадського транспорту та є кіоск, до якого потерпілий направився за кавою. Перетнувши проїзну частину, ОСОБА_7 побачив двоє раніше незнайомих йому чоловіків, які розпивали спиртні напої, склянки зі спиртним стояли безпосередньо на асфальті. Потерпілий випадково зачепив склянку, у зв'язку з чим виникла конфліктна ситуація та двоє невідомих чоловіків почали його бити, спочатку кулаками у обличчя його вдарив інший чоловік, який був із обвинуваченим, після чого він впав на коліна, потім намагався піднятися, але удари почали наносити у голову ногами. Потерпілий безпосередньо не бачив, що його били двоє невідомих, проте з великою вірогідністю стверджує саме про це, оскільки відчував удари з різних сторін. Знаходячись, на колінах, під час нанесення ударів, потерпілий почув, як поряд зупинився автомобіль, водій якого гукнув до них, щоб зупинити бійку. Після цього потерпілий почув звук розбитого скла, зміг підвестись на ноги та побачив, як автомобіль від'їхав та зупинився поблизу у кармані для паркування транспортних засобів, а двоє невідомих почали бігти у різні сторони. Одного з невідомих, як потім виявилося це був ОСОБА_5 , затримав водій автомобіля. Також потерпілий бачив, що інший із чоловіків, як потім було встановлено це був ОСОБА_17 , побіг у сторону гаражного кооперативу та викинув щось у траву. Крім того, потерпілий у судовому засіданні зазначив, що чоловіки від нього жодних матеріальних цінностей або грошей не вимагали, на його думку, мотивом побиття була лють через перекинуту склянку горілки та він був випадковою жертвою, поряд з цим, не виключає мотив збагачення. У ході його побиття, у нього з кишені випав мобільний телефон «Samsung Galaxy A6+» на землю, який забрав ОСОБА_17 . Через декілька днів йому повернули мобільний телефон співробітники поліції. Зазначив, що він припускає, що ОСОБА_18 міг і не бачити його мобільний телефон, оскільки ОСОБА_17 його швидко підняв з полу.
Заявлений ним цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1480 грн., що є його витратами у зв'язку з побиттям, а саме на проведення МРТ 1150 грн. та 330 грн. на консультацію лікаря-невропатолога, та про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., яку потерпілий обґрунтовує тим, що зазнав фізичного болю внаслідок нанесення ударів по різних частинах тіла, а особливо обличчя, у зв'язку з чим не міг працювати, через що були порушені його життєві плани, повноцінне життя, що призвело до душевних страждань, підтримує.
Свідок ОСОБА_19 пояснив, що навесні 2021 року, більш точної дати не пам'ятає, він керував своїм автомобілем по вул. Заводській у м. Запоріжжя, приблизно о 08.45 - 08.50 год., та побачив, як б'ють хлопця, а саме хлопець стоїть на одному коліні, а двоє чоловіків йому наносять удари ногами по голові. Призупинившись на відстані біля 2 метрів, він зробив зауваження, після чого в його бік почалися погрози фізичної розправи та обоє чоловіки переключили свою увагу на нього, підійшли до машини та, або рукою або кулаком, хтось з них розбив пасажирське бокове скло. Після цього ОСОБА_19 від'їхав приблизно на 3 метри, зупинив автомобіль у паркувальному кармані та вийшов з машини, у цей час чоловіки кинулися тікати в різні сторони та він наздогнав того з них, хто був до нього ближче, потім виявилося, що це ОСОБА_5 . Після затримання свідок викликав поліцію. До приїзду поліції потерпілий розповів йому про те, що він вийшов купити кави, а у той час двоє чоловіків розпивали спиртні напої та в них виникла сутичка на словах, через що вони почали його бити. Потерпілий також повідомив, що в нього вкрали телефон, у зв'язку з чим ОСОБА_19 оглянув ОСОБА_5 , однак телефона у нього не виявив. Свідок сам телефон не бачив, ні у потерпілого, ні у затриманого. Також свідок пояснив, що зі спілкування нарядів поліції, йому відомо, що телефон був знайдений одним із нарядів за училищем, яке розташовано поблизу.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що працює поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону №3 УПП в Запорізькій області та під час патрулювання 19.04.2021 року, на службовий планшет о 08-41 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_19 про те, що по вул. Заводській, номер будинку точно не було зазначено, двоє невідомих чоловіків розбили переднє пасажирське скло його автомобіля. Прибувши на місце виклику о 08-56 год. він з напарником побачили 3-4 особи, серед яких був ОСОБА_19 , які тримали невідомого, як потім було встановлено, що це був ОСОБА_5 . Свідки вказали на те, що останній разом з товаришем били потерпілого ОСОБА_7 та потім розбили скло транспортного засобу, яким керував ОСОБА_19 . Сам ОСОБА_5 за ознаками перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно та на ньому були незначні подряпини, які були отримані в ході бійки. ОСОБА_5 стверджував, що телефон не брав. Потерпілий ОСОБА_7 знаходився у кареті швидкої, лікарі якої повідомили, що потерпілого буде доставлено до КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги». ОСОБА_5 було доставлено до медичного закладу з метою проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого він відмовився, після чого його було доставлено до відділу поліції.
Окрім цього, свідок повідомив, що паралельно інший наряд поліції, а саме екіпаж 301 УПП, відпрацьовував територію, під час чого було встановлено, що другим учасником подій був ОСОБА_11 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , та зі слів колег свідку відомо, що ОСОБА_11 сховав чи викинув мобільний телефон в підвальне приміщення свого будинку, а потім сховався у себе в квартирі.
На підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, прокурором надані та судом досліджені безпосередньо у судовому засіданні такі докази:
-протокол огляду місця події від 19.04.2021, відповідно до якого предметом огляду була ділянка місцевості, розташована поблизу будинку № 9 по вул. Заводській у м. Запоріжжі, в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A6+» у корпусі чорного кольору (т. 1 а.с. 145-152), який у подальшому, 22.04.2021, було оглянуто слідчим, про що складено протокол огляду мобільного телефону (т. 1 а.с. 155);
-протокол огляду місця події від 19.04.2021, відповідно до якого предметом огляду була ділянка місцевості біля будинку № 7 по вул. Заводська у м. Запоріжжі, на якій знаходився автомобіль DAEWOO MATIZ, у кузові червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , на якому було розбите скло правої передньої пасажирської двері, в салоні автомобіля наявний осип скла. У ході огляду нічого не вилучалось (т. 1 а.с. 159- 164);
-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 19.04.2021, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 просив притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які 19.04.2021 приблизно о 08-30 год., спричинили йому тілесні ушкодження та відкрито заволоділи його мобільним телефоном, чим спричинили йому фізичний біль та матеріальний збиток у сумі 6 000 грн. (т. 1 а.с. 165);
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2021, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_5 за загальними антропометричними даними обличчя (т. 1 а.с. 166-168);
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2021, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_11 за загальними антропометричними даними обличчя (т. 1 а.с. 169-171);
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2021, відповідно до якого свідок ОСОБА_21 впізнав ОСОБА_11 за прикметами, як особу, яка разом із іншим чоловіком 19.04.2021 наносив удари чоловіку на зупинці громадського транспорту «Заводська» та в подальшому розбили скло на його автомобілі, після чого зник з місця вчинення кримінального правопорушення (т. 1 а.с. 167-179);
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2021, відповідно до якого свідок ОСОБА_21 впізнав ОСОБА_5 за прикметами, як особу, яку затримав на зупинці, де він разом із іншим чоловіком наносив удари чоловіку та в подальшому розбили скло на його автомобілі (т. 1 а.с. 180-182)
-висновок експерта № 637п від 05.05.2021, згідно якого садна у лобовій ділянці носа, лівої щічної ділянці, синці у правій скроневій ділянці, на лівій і правій ділянках очних ямок, на лівій щічній ділянці у гр. ОСОБА_7 самі за собою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмета, давність утворення ушкоджень не суперечить терміну, що зазначений в обставинах справи (т. 1 а.с. 172-173);
-висновок експерта № 638/к від 05.05.2021, згідно якого за наданими даними у гр. ОСОБА_7 виявлено: садна у лобовій ділянці праворуч, в ділянці носа, лівої щічної ділянці, синці у правій скроневій ділянці, на лівій і правій ділянках очних ямок, на лівій щічній ділянці, які самі за собою кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Зазначений комплекс тілесних ушкоджень утворився від не менше ніж 7-ми травматичних впливів тупого предмета. Об'єктивно висловитись про ймовірну кількість спричинених ударів та яким предметом за наданими даними не є можливим. Положення потерпілого ОСОБА_7 відносно особи, що спричинила йому тілесні ушкодження в момент спричинення могло бути будь-яким, за умов доступності травмованих ділянок для їх ушкодження (т. 1 а.с. 174-176);
-висновок експерта № СЕ-19/108-21/5415-ТВ від 07.05.2021, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A6+» в корпусі синього кольору, який придбано у грудні 2018 року, станом на 19.04.2021 може складати 2 999 грн. (т. 1 а.с. 184-187)
-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.04.2021, відповідно до якого ОСОБА_5 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази, які представлені стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, оцінивши їх, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
У справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) у своєму рішенні Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
За змістом ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, і обов'язок доказування вказаних обставин, згідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно із ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Суд, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно до обвинувального акта, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає, що пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження поза розумним сумнівом, виходячи з наступного.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 інкриміновано вчинення умисного, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, відкритого викрадення чужого майна, мобільного телефону із встановленою у ньому сім-картою, який належить потерпілому ОСОБА_7 , вчиненого повторно, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
Частина 2 ст. 186 КК України передбачає відповідальність за грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб.
Грабіжем за КК України визнається відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.
При вчиненні грабежу винна особа обов'язково діє з корисливим мотивом, спрямованим на викрадення чужого майна. Мотив і мета нерозривно поєднані. За відсутності корисливого мотиву в діях винної особи, яка заволоділа майном, грабіж відсутній.
Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого при грабежі, слід розуміти умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (завдання удару, побоїв, незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння. Такі насильницькі дії, вчинені під час грабежу, повністю охоплюються частиною другою статті 186 КК України і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК України не потребують.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб'єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення.
Злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.
Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони.
Домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об'єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій).
Відповідальність за грабіж, вчинений за попередньою змовою групою осіб, має місце лише в тому випадку, коли учасники кримінального правопорушення домовились вчинити грабіж та діяли узгоджено.
Разом з тим, вчинення злочину групою осіб без попередньої змови - це двоє або більше виконавців, які утворили групу для спільного вчинення злочину без попередньої домовленості між собою про це. Відсутність попередньої змови означає, що виконавці злочину до моменту його вчинення не обговорювали питання про його вчинення, не домовлялися про спільність своїх дій, розподіл ролей тощо. Для цієї групи характерне спонтанне, ситуативне об'єднання зусиль виконавців для досягнення загального злочинного результату безпосередньо перед його вчиненням або в процесі його вчинення.
У ході судового розгляду кримінального провадження, на підставі досліджених доказів, у тому числі із показань обвинуваченого та потерпілого, який допитувався у судовому засіданні безпосередньо, встановлено, що 19.04.2021 між ОСОБА_5 і іншою невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, які на зупинці громадського транспорту розпивали спиртні напої, та потерпілим ОСОБА_7 , який йшов до кіоску випити кави, раптово виник конфлікт, у зв'язку із тим, що потерпілий зачепив ногою горілку, яка стояла на землі і яку розпивали обвинувачений разом із своїм товаришем, і вона розлилась.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні категорично заперечував, як факт завдання тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 , так і факт його попередньої змови із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на заволодіння мобільним телефоном потерпілого, зазначаючи про те, що він намагався припинити бійку і не бив потерпілого, а також не бачив ні самого мобільного телефону, ні того, що ОСОБА_22 його забрав, а про те, що ОСОБА_11 заволодів мобільним телефоном потерпілого він дізнався лише у відділі поліції.
За показаннями потерпілого ОСОБА_7 , у ході виниклого через розлиту ним горілку конфлікту, невстановлена особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, нанесла йому декілька ударів у голову, від яких потерпілий впав на землю, а потім намагаючись піднятися знову отримав декілька ударів в голову від особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, після чого він вже не міг піднятися та продовжував отримувати удари, лежачи на землі. При цьому, він бачив, що удари наносив йому ОСОБА_22 , тобто особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, а ОСОБА_5 у цей час притримував потерпілого позаду, і він припускає, що обвинувачений також міг наносити йому удари, оскільки, як йому здавалося, він отримував удари і ззаду і спереду.
Крім того, як пояснював потерпілий у той час коли він лежав на землі, у нього із кишені випав мобільний телефон, який швидко підняв саме ОСОБА_22 , тобто особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, і він припускає, що ОСОБА_5 міг і не бачити його мобільного телефону та те, що ОСОБА_22 його забрав.
При цьому, потерпілий ОСОБА_7 під час його допиту не вказував про те, що обвинувачений та інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, заподіяли йому тілесні ушкодження саме з метою заволодіння його майном чи висували будь-які вимоги передати їм належне йому майно. Потерпілий навпаки вказав, що конфлікт виник саме у зв'язку з тим, що він розлив горілку, у ході бійки обвинувачений зі своїм товаришем не розмовляли та не обговорювали свої дії, і тоді, коли він вже лежав на землі від отриманих ударів, у нього випадково випав мобільний телефон, який одразу забрав ОСОБА_22 , тобто сама бійка почалась на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та словесної перепалки.
Показання інших свідків кримінального правопорушення, а також досліджені судом письмові докази за цим епізодом, лише підтверджують факт виниклого конфлікту, в ході якого потерпілому ОСОБА_7 двома чоловіками були спричинені легкі тілесні ушкодження, та факт заволодіння мобільним телефоном не обвинуваченим, який був затриманий свідком на місці події, а саме особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, який у подальшому був знайдений та вилучений працівниками поліції неподалік від місця події та переданий потерпілому на відповідальне зберігання.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що ОСОБА_5 попередньо домовився із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на заволодіння майном потерпілого, або, що заволодіння майном потерпілого відбулося за мовчазної згоди обвинуваченого, як і не доведено, що обвинувачений до початку конфлікту та під час завдання потерпілому тілесних ушкоджень, мав корисливий мотив та мету заволодіти належним потерпілому майном, а характер дій ОСОБА_5 також не свідчить про те, що вони були спрямовані на негайне вилучення майна потерпілого шляхом застосування до нього фізичного насильства.
Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій засобами, передбаченими цим Кодексом.
За змістом ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, зокрема щодо винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, покладається на слідчого та прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Аналізуючи у сукупності надані прокурором і досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд доходить до висновку, що вони не доводять в цілому, поза розумним сумнівом, що в діянні ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, в якому його обвинувачують.
При цьому, суд вважає достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони обвинувачення на надання ними доказів для підтвердження обставин, визначених ст. 91 КПК України, за епізодом грабежу. Будь-яких додаткових клопотань та заяв від прокурора, які б залишилися поза увагою суду, або в задоволенні яких судом було безпідставно відмовлено, в ході судового розгляду кримінального провадження не надходило.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
З огляду на викладені обставини, суд доходить до висновку, що ОСОБА_5 слід виправдати за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
При цьому, слід зазначити, що суд позбавлений можливості змінити кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 на іншу статтю КК України, зокрема ст. 125 КК України, оскільки органом досудового розслідування, не дивлячись на те, що у завданні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 приймали участь дві особи, а саме ОСОБА_5 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не встановлено які саме тілесні ушкодження у потерпілого виникли внаслідок дій обвинуваченого, а які внаслідок дій особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 , надаючи свої показання, зазначав, що він бачив як удари йому наносив чоловік на ім'я ОСОБА_22 , а щодо ОСОБА_5 вказав, що він припускає, що обвинувачений також завдавав йому удари, внаслідок яких спричинено тілесні ушкодження, проте, які саме удари наносив ОСОБА_5 і до яких тілесних ушкоджень вони призвели, сказати не зміг, а відтак на підставі досліджених у судовому засіданні доказів неможливо дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке полягає в умисному легкому тілесному ушкодженні.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого він визнаний судом винним, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Також, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені, має місце проживання, разом із тим, офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей на утриманні не має, під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, однак з 2021 року неодноразово оглядався лікарем-наркологом, у зв'язку із діагнозом «психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчиненого злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність утриманців), його матеріальний стан, тощо.
З урахуванням фактичних обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово був судимий за злочини проти власності, відбував покарання у виді реального позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти злочини, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, а також те, що частково матеріальна шкода, завдана злочином, відшкодована потерпілій ФОП ОСОБА_8 шляхом повернення викраденого майна, за відсутності обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці, з реальним його відбуванням.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. ст. 69, 75, 76 КК України судом не встановлено.
На переконання суду, лише покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, тобто із ізоляцією обвинуваченого від суспільства, є справедливим, співмірним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду ФОП ОСОБА_8 не заявлено.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином слід залишити без розгляду, на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відсутні.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2021 на мобільний телефон марки «Самсунг А-51» в корпусі чорного кольору із силіконовим прозорим чохлом.
У даному вироку суд вирішує питання лише про речові докази, які не мають значення для кримінального провадження, виділеного відносно невстановленої особи, відповідно до статті 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, враховуючи обраний йому судом вид покарання та існування ризиків ухилення від виконання вироку суду, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України 27.02.2021 та 09.03.2021 був звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави. Крім того, ОСОБА_5 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, 19.04.2021, і саме з цього часу по день ухвалення вироку він перебуває під вартою, на підставі відповідних судових рішень, а відтак у строк відбування покарання обвинуваченого слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення, у періоди з 27.02.2021 до 09.03.2021 та з 19.04.2021 по день набрання вироком суду законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Крім того, судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2021 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, встановлено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45 400 грн., та у разі внесення застави і звільнення ОСОБА_5 з-під варти на нього покладені обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Згідно інформації ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» від 10.03.2021, обвинувачений ОСОБА_5 був звільнений з-під варти 09.03.2021 після внесення застави в сумі 45 400 грн.
Враховуючи те, що судом не встановлено обставин, які би свідчили про порушення ОСОБА_5 обов'язків, які на нього були покладені ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2021, і прокурором про такі обставини не було зазначено, суд, на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, вважає за необхідне повернути сплачену заставу заставодавцю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2021 на мобільний телефон марки «Самсунг А-51» в корпусі чорного кольору із силіконовим прозорим чохлом.
Запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, до набрання вироком суду законної сили, залишити без змін
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 строк його попереднього ув'язнення у період з 27.02.2021 по 09.03.2021 та з 19.04.2021 по день набрання вироком суду законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює 1 дню позбавлення волі.
Заставу у розмірі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, сплачену на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 березня 2021 року, із призначенням платежу: застава ОСОБА_5 , повернути заставодавцю.
Речові докази:
-DVD-диск, із камер відеоспостереження з магазину «Лідер взуття» за 27.02.2021, долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження;
-пару взуття з биркою «Лідер Взуття» та позначенням «Бежевий черевики демісезон арт. 155787» обидва праві, пару взуття з биркою «Лідер Взуття» та позначенням «Білі туфлі демісезон арт. 125379», розмір 42 та 43 обидва праві, пару взуття з биркою «Лідер Взуття» з позначенням «Чорні замшеві кеди демісезон, арт. 157336», розмір 42 та 43, обидва праві, пару взуття з биркою «Лідер Взуття» та позначенням «Сірі замшеві кросівки демісезон, арт. 157202», розмір 42 та 43, обидва праві, передані на відповідальне зберігання представнику ФОП ОСОБА_8 - ОСОБА_15 - залишити за належністю;
-мобільний телефон у корпусі чорного кольору марки «Самсунг Гєлєксі А-51» із силіконовим чохлом, та сім картою НОМЕР_3 та зарядний пристрій до телефону, які вилучені у ході особистого обшуку ОСОБА_5 27.02.2021, переданий на відповідальне зберігання до камери схову ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - повернути ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1