Дата документу 15.02.2022
Справа № 937/825/22
Провадження № 2-н/937/263/22
«15» лютого 2022 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Сметаніної А.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міжрайонного району електричних мереж про видачу судового наказу про стягнення ОСОБА_1 заборгованості за постачання електричної енергії,
Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міжрайонного району електричних мереж звернулось до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за постачання електричної енергії.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Пунктом 7 частини 1статті 168 ЦПК України передбачено, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 N 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" роз?яснено, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. При вирішенні питання про наявність чи відсутність спору про право мають ураховуватися обставини, зокрема, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
До заяви про видачу судового наказу надана виписка з особового рахунку побутового споживача № НОМЕР_1 відкритого на ім?я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість боржника складається за період з 20.12.2018 по 01.01.2019, а з заявою про видачу судового наказу ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міжрайонного району електричних мереж звернулось до суду лише 31.01.2022, тобто більш ніж через три роки з моменту виникнення права вимоги.
Посилання заявника на Закон України від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку із поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), яким було продовжено строки, визначені в тому числі ст. ст. 257, 258 ЦК України, на строк дії карантину, не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки, при вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з?ясування питання щодо дотримання строків позовної давності можливо лише в порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред?явлення позову в суд за такою вимогою.
Враховуючи викладене, а також те, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міжрайонного району електричних мереж заявлено вимогу, що перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, тому суд вважає необхідним відмовити у видачі судового наказу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 165, 166, 260, 261, 353 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Мелітопольського міжрайонного району електричних мереж про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за постачання електричної енергії.
Роз?яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду
Запорізької області: А.В. Сметаніна