Дата документу 16.02.2022
Справа № 334/9691/21
Провадження № 2/334/1281/22
16 лютого 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Боднар А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі цивільну справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник позивача ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість донарахованого (необлікованого) об'єму природного газу у сумі 28049,04 гривень...
Ухвалою від 29.12.2021 справа була призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
01.02.2022 представник позивача Прохода І.В. подала суду клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та повернення судового збору.
Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явились. Були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомили. Заяви про розгляд справи без їх участі не подали.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши клопотання представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Суд встановив, що на час ухвалення судом судового рішення відсутній предмет спору, оскільки представник позивача подав заяву про це, у зв'язку з чим між сторонами не залишилось неврегульованих питань.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача та закриття провадження у справі.
Висновки суду узгоджуються з висновком Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який викладений в постанові від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20.
Частиною 2 статті 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
За цих обставин, суд дійшов висновку про необхідність повернення з державного бюджету позивачу сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 133, 255, 260, 268 ЦПК України, суд
постановив:
клопотання представника позивача Проходи І.В. про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження в цивільній справі № 334/9691/21 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 , МФО 899998, повернути Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», код ЄДРПОУ 03345716, судовий збір в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, який сплачений за платіжним дорученням № 6 від 15.11.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: