16 лютого 2022 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 17 січня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст. 130 ч.1 КУпАП, -
Постановою Путильського районного суду Чернівецької області від 17.01.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Згідно постанови суду, 01.12.2021 року о 16.35 год. ОСОБА_1 по вул. Головній, 43 в с. Дихтинець Вижницького району Чернівецької області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21070» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в Путильській БЛ.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу правопорушення.
При цьому вказував, що адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно диспозиції ст. 130 ч.1 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння. У своєму запереченні він вказував, що 01.12.2021 року він не керував транспортним засобом, а його перебування в автомобілі в стані алкогольного сп'яніння не є правопорушенням, однак це було проігноровано судом.
ЄУНСС 721/1210/21 провадження №33/822/91/22 головуючий у 1 інстанції Стефанко
Посилався на те, що на місці транспортного засобу йому працівники поліції не запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, чим порушили вимоги ст. 266 ч.3 КУпАП. Також судом не було надано оцінки порушенню з боку поліцейських вимог спільного наказу МВС та МОЗ України, де вказаний порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння на місці зупинки.
Стверджував, що в Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння не вказано час обстеження, назву спеціального технічного засобу, і результату обстеження. Також не було проведено повторного обстеження через 20 хвилин. Вважає, що лікарем, який проводив обстеження, були порушені вимоги Інструкції, не було надано документи на алкотест Алкофор, який відсутній в Державному реєстрі медичної техніки України та не дозволений для використання в медичних закладах України.
Також вказував, що в матеріалах провадження не міститься посилання на офіційні носії інформації, не вказані номера боді-камер, є серйозні пропуски в відеозаписі, а тому дані відеозаписи не можуть бути належними і допустимими доказами його вини. Вважає, що зібрані поліцейськими докази з недопустимими та неналежними доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Стверджує, що судом першої інстанції було грубо порушено норми процесуального права, оскільки вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, а ігнорування суддею його та захисника аргументів є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
Вважає, що постанова суду є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Заслухавши в апеляційній інстанції ОСОБА_1 , адвоката Маніліча І.Д., які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, перевіривши матеріали провадження, вважаю, що в задоволенні вимог апелянта необхідно відмовити.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №098286 від 01.12.2021 р. вбачається, що 01.12.2021 р. о 16 год. 35 хв. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки ВАЗ 21070 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Головній, 43 в с. Дихтинець в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку проводився в медичному закладі Путильська БЛ, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.
З відеозапису нагрудної камери працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 здійснив стоянку транспортного засобу у місці, що робить неможливим рух інших транспортних засобів та створює перешкоду. У зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_1 п. 15.10 д. та п. 2.1 ПДР України щодо водія була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення (а.с. 2).
В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останній був доставлений в Путильську БЛ для проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
В приміщенні Путильської БЛ лікар в присутності двох працівників поліції провів освідування ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою приладу Алкофор, результат огляду - стан сп'яніння внаслідок вживання алкоголю.
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №36 від 01.12.2021 р. вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння - 2,64 ‰ (а.с. 7).
З Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №36 від 01.12.2021 р. вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, результат - 2,64 ‰ (а.с.6)
Вказані медичні документи місять в собі всю необхідну інформацію щодо дати, часу, водія та результату медичного огляду, чергового лікаря, який проводив огляд, його підпис та печатку, а тому твердження апелянта недійсність цієї документації є необґрунтованим.
Той факт, що працівники поліції не запропонували ОСОБА_1 на місці стоянки транспортного засобу пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, яке тягне за собою недопустимим доказом проведеного огляду цього водія в лікувальному закладі, оскільки з наданих відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 добровільно проїхав з працівниками поліції в медичний заклад, жодних зауважень щодо такого освідування чи незгоди з медичним висновком не висловлював.
Що стосується тверджень апелянта про здійснення його медичного освідування алкотестером, який відсутній в державному реєстрі медичної техніки, то вони є надуманими.
Так, згідно з вимогами технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою КМУ від 13.01.2016 року № 94, ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» провів процедуру перевірки типу засобу вимірювальної техніки газоаналізатора АлкоФор 307 за модулем «В», і видав сертифікат перевірки типу UA.TR.001 від 28.11.2017 року та провів процедуру відповідності типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки за модулем «F і видав сертифікат відповідності UA.TR.001 від 21.05.2019 р.
Також була здійснена перевірка типу газоаналізатора АлкоФор 307 № UA.TR.001 12/3/В/14/025-17 28.11.2017 року та виданий сертифікат, який чинний до 28.11.2027 року.
Крім того, з копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/429і вбачається, що газоаналізатор АлкоФор 307 за №Q1510090081 відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.
З наведеного вище вбачається, що газоаналізатор АлкоФор 307, яким проводився медичний огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, пройшов всі необхідні процедури перевірки та сертифікації в України та відповідає вимогам технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою КМУ від 13.01.2016 р.
Що стосується доводів апелянта про те, що працівниками поліції велась не безперервна зйомка, то вони є слушними, однак інформація, яка міститься на відео файлах, є достатньою для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та не може визнаватись недопустимим доказом.
Постанова суду є законною та вмотивованою і підстав для її скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. 266, 294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 17.01.2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя