Справа № 642/5818/20 Суддя суду 1 інстанції: Бородіна О.В.
Провадження № 33/818/613/22
09 лютого 2022 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Савенко М.Є., розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Крижановського М.В. на постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 12.01.2021, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1978 року народження,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з конфіскацією продукції, яка була безпосереднім предметом адміністративного правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Вилучені відповідно до опису оглянутих та вилучених товарно-матеріальних цінностей до протоколу від 28.10.2020 тютюнові вироби - повернуто за належністю ОСОБА_1 .
Як зазначено в постанові суду першої інстанції, 28.10.2020 приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 здійснював реалізацію тютюнових виробів з торговельного лотка за адресою АДРЕСА_1 , без державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності та без наявності правовстановлюючих та дозвільних документів, надання яких передбачено законодавством України, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Не погодившись з постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 12.01.2021 захисник ОСОБА_1 - адвокат Крижановський М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова підлягає скасуванню з підстав судом не з'ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки.
Разом з тим, захисник ОСОБА_1 - адвокат Крижановський М.В. просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.03.2020, оскільки під час розгляду справи він не був присутнім, а постанову отримав 17.03.2021.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
ОСОБА_1 та його захисник належним чином повідомлялися про час та місце розгляду апеляційної скарги, до апеляційного суду не з'явилися, що в силу вимог ст. 294 КУпАП не є перепоною для апеляційного розгляду.
Вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винним суд першої інстанції послався на письмові пояснення ОСОБА_2 від 24.01.2020, протокол про адміністративне правопорушення № 20 від 28.10.2020, опис оглянутих та вилучених товарно-матеріальних цінностей до протоколу від 28.10.2020, реалізацію яких здійснював ОСОБА_1 та надав їм належну правову оцінку.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством ним не оскаржувалися.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Статтею 7 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» містить перелік видів господарської діяльності, які потребують отримання ліцензії.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності» ліцензуванню підлягають, виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 20 від 28.10.2020, 24.01.2020 вбачається, що о 28.10.2020 приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 здійснював реалізацію тютюнових виробів з торговельного лотка за адресою м. Харків, вул. Різдвяна, 33, без державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності та без наявності правовстановлюючих та дозвільних документів, надання яких передбачено законодавством України
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, повністю доведена, а тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Суб'єктивні висновки апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення належним чином не підтверджені і не базуються на матеріалах справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.
Апелянтом не доведено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Крижановському М.В. процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Крижановського М.В. залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 12.01.2021 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко