15.02.2022
Справа № 331/5776/21
Провадження № 2-а/331/6/2022
15 лютого 2022 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Жукової О.Є.
за участю секретаря : Мироненко О.В.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення,
Позивач 25.10.2021 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову відповідача серії БАА № 480574 від 19 жовтня 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він Правил дорожнього руху не порушував, крім того працівники поліції взагалі не зупиняли його автомобіль та на його вимогу доказів вчинення ним адміністративного правопорушення не надали .
Ухвалою судді Жовтневого районного м. Запоріжжя від 01 листопада 2021 року провадження по справі відкрито.
26.11.2021 від відповідача надійшов відзив, в якому він просив у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що ним обґрунтовано прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, а позивачем не наведено об'єктивних обставин справи та підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року замінено первісного відповідача по справі командира взводу 1 роти 3 батальйону 9 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Борисенка Романа Олеговича на належного Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в наданих суду поясненнях в задоволенні позовних вимог просив відмовити через їх безпідставність та правомірність дій старшого лейтенанта поліції Борисенка Романа Олеговича.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача у відзиві просив справу розглянути у його відсутність, в задоволенні позову просив відмовити.
У відповідності до вимог ч. 9 ст. 205 КАС України , оскільки всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглянув справу у письмовому провадженні .
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2021 поліцейським Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 480574 за ч. 6 ст. 121 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., в якій зазначено про те, що 19.10.2021 останній, керував транспортним, засобом Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, поблизу буд. 42к на якому у темну пору доби був неосвітлений задній номерний знак, чим порушив п. 2.9. «В», а також не пред'явив посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до пункту п. 2.9. «В» Правил дорожнього руху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно з ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.1.а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Статтями 8, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
Частиною 1 ст. 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв, 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35 зазначеного Закону).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ПДР, а саме, за керування транспортним засобом, з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) та не пред'явлення посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб, а також полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Адміністративне стягнення накладено на позивача з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП.
Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП, у ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
В судове засідання відповідач надав відеозапис, з якого вбачається, що транспортний засіб, в якому перебував позивач ОСОБА_1 , взагалі не зупинявся працівниками поліції, перебував на парковці, а отже твердження відповідача про правомірність дій поліцейського спростовані відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та відповідають обставинам, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог.
Жодних доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та порушив при цьому ПДР України при обставинахав зазначених в оскаржувані постанові, відповідач не надав, не спростувавши доводи позивача щодо дотримання ним правил дорожнього руху та не надання суб'єктом владних повноважень доказів вчинення адміністративного правопорушення при винесенні постанови.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на її користь.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином , відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України , суд приходить до висновку, з урахуванням вимог ст. 247 КУпАП про наявність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 77,205, 241 , 268,271, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.10.2021 серії БАА № 480574 про застосування до ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.6 КУпАП України і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ( місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108578 ) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 454,00 гривень
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч.2 ст. 271 КАС України копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Суддя: О.Є. Жукова