Справа № 308/1984/22
16 лютого 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021078170000410 від 18 листопада 2021 року, щодо
громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Білозерка Білозерського району Херсонської області, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України,
встановив:
17 листопада 2021 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин в ході конфліктної ситуації з співмешканкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень останній, взяв в праву руку кухонний ніж та стиснувши його в руках наніс три удари в ділянку нижньої частини правої гомілки потерпілої ОСОБА_4 , чим заподіяв такій легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Вказані дії ОСОБА_3 згідно з обвинувальним актом кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вищевказані обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження. Так, разом з обвинувальним актом подано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності його захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності та ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження, а також письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні. В обвинувальному акті міститься клопотання прокурора, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
З огляду на вказане, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України: нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення - кримінальний проступок, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене та конкретні обставини кримінального провадження, за яких вчинено діяння, вищеописані дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням принципу справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, а також приймаючи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, за наявності альтернативної санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді громадських робіт.
Суд вважає, що саме таке покарання є достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Речові докази: два бинти білого кольору, на яких наявний змив кровоподібної речовини, предмет, ззовні схожий на кухонний ніж, знищити; DVD-R диск з відеофайлом огляду місця події залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1