Справа № 303/8594/21
2/303/2147/21
Номер рядка статистичного звіту -48
15 лютого 2022 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів ,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, укладеного між нею та ОСОБА_2 15.09.2018 року у Мукачівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 466, стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивує тим, що спільне життя між нею та відповідачем не склалося, в них різні погляди на життя та сімейні обов'язки, відсутнє взаємопорозуміння, тому подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам. Сторони не проживають разом на протязі останніх трьох місяців, відтак шлюб носить тільки формальний характер, а тому подальше його існування позивач вважає недоцільним. Відповідач є батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 гривень щомісячно на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 06.12.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Учасники справи заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п'ятої ст.279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідач 04.01.2022 року подав відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково, в частині розірвання шлюбу не заперечив, щодо стягнення з нього аліментів на утримання сина, просив стягувати з нього аліменти в розмірі 2000,00 гривень. Вказує, що сума, визначена позивачем в розмірі 3000,00 гривень є необґрунтовано завеликою, виходячи з його матеріального становища, оскільки він не працює, наявність обов'язку щодо утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутність власного жила, а тому стягнення з нього підлягають аліменти в розмірі 2000 гривень. Таким чином, просить врахувати дану обставину при вирішенні справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений 15.09.2018 року у Мукачівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 466, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.3).
У шлюбі у позивача та відповідача народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із частиною п'ятою ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частин третьої та четвертої ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
У відповідності до вимог ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з частиною третьою ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
З доводів позивача вбачається, що спільне життя між ними з відповідачем не склалося, шлюб носить лише формальний характер.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу, являються обґрунтованими, подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а згідно із ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 01 січня 2022 становить - 2100 гривень.
При цьому законодавство не містить вимоги визначення точного розміру аліментів як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.
Частково не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач зазначає, що він не працює, наявність обов'язку щодо утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутність власного житла, а тому просить визначити йому аліменти на утримання сина в розмірі 2000,00 гривень.
Однак, не спростовують часткової обґрунтованості позовних вимог заперечення відповідача, поданому у відзиві оскільки, як вбачається, відповідач є молодим за віком та працездатним, доказів того, що за станом здоров'я відповідач не має змоги працювати, останнім не надано, що свідчить про можливість відповідача працевлаштуватися, отримувати дохід та, відповідно, надавати матеріальну допомогу своїй дитині.
Крім того, наявність у відповідача ще однієї дитини не звільняє його від обов'язку допомагати позивачу утримувати їх спільну дитину та аж ніяк не свідчить про те, що відповідач не в змозі сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом.
Позиція відповідача, що він ніде не працює, теж недоведена. Не подано довідки про перебування його на обліку у Державному центрі зайнятості або наприклад довідки про незадовільний стан здоров'я, що перешкоджає відповідачу влаштуватися на роботу, або виконувати певний вид роботи.
Із наведеного випливає, що відповідач є людиною працездатного віку, здоровою, який зобов'язаний допомагати позивачеві утримувати їх спільну дитину.
Батьки зобов'язані брати участь у вихованні та утриманні дитини. Спільна дитина сторін проживає разом із матір'ю, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши досліджені судом докази в їх сукупності, при визначенні розміру аліментів на утримання дітей, суд враховує всі обставини справи, принципи розумності, виваженості, співмірності (пропорційності) і справедливості, суд дійшов висновку визначити розмір аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2500,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку до досягнення дитиною повноліття.
На підставі ч. 1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць згідно із вимогами ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 24, 110, 112, 113, 79, 84,91, 80, 83, 84, 141, 161, 180, 182, 183, 184 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15.09.2018 року у Мукачівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 466 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 01.11.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908,00 (дев'ятсот вісім ) гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2 .
Рішення суду виготовлено 15 лютого 2022 року.
Головуюча О.В.Гутій