2/243/171/2022
Справа № 243/8691/21
14 лютого 2022 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Новікової К.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Тищенка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 11 Слов'янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок падіння аварійного дерева, -
До Слов'янського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Слов'янської міської ради, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок падіння аварійного дерева. Дана позовна заява мотивована тим, що 19 червня 2021 року о 12 годині 30 хвилин, в районі будинку № 53 по вул. Криворізькій м. Слов'янська відбулось падіння дерева, з числа тих, які насаджені впродовж автошляху, на автомобіль Hyundai Ix35 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався з м. Краматорськ в напрямку вул. О. Тихого м. Слов'янська, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень.
За вказаним фактом позивачем викликані співробітники поліції, якими зафіксовано відповідні юридичні факти та наслідки. 20 червня 2021 року за зверненням позивача СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області розпочато кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021052510000854.
За висновком комісійного автотоварознавчого дослідження від 15 липня 2021 року, сума матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля Hyundai Ix35 державний номер НОМЕР_1 , становить 40021,32 гривень.
Крім того, 02 липня 2021 року з метою обстеження дерева, що впало на автомобіль позивача та встановлення його фізіологічного стану, ОСОБА_2 звернувся до Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Харківлісозахист» та відповідно до результатів лісопатологічного обстеження № 02-10/383 19 липня 2021 року, проведеного головним мікробіологом: зважаючи на результати лісопатологічного обстеження, лабораторного аналізу та дані надані потерпілим можна сказати, що фізіологічний стан обстеженого дерева на момент падіння був незадовільним, згідно з Додатку № 3 до «Санітарних правил в лісах України» дане дерево відноситься до категорії відмираючи. Відповідно до п. 9.1.12 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» його можна віднести до категорії - аварійні. Розповсюдження гнилизни та формування дупла в комлевій частині даного стовбура свідчить про те, що дерево знаходиться в незадовільному (аварійному) стані протягом декількох років, що суперечить вимогам абзацу 5 п. 9.1.11.3 Правил.
Внаслідок падіння 19 червня 2021 року аварійного дерева на вул. Криворізькій м. Слов'янська на автомобіль позивача, останньому завдано матеріальну шкоду на суму 4001,32 гривні та моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень, яка полягає у душевних стражданнях внаслідок протиправної поведінки посадових осіб відповідача (несвоєчасне видалення аварійного дерева, падіння якого могло позбавити позивача життя) та внаслідок пошкодження власного майна.
До теперішнього часу відповідач добровільно завдану матеріальну та моральну шкоду не відшкодував, у зв'язку з чим просить суд, стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 40021,32 гривні, моральну шкоду у розмірі 20000,00 гривень, а також судові витрати.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій на заявлених вимогах наполягав, просив задовольнити їх у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позивачем вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Крім того, 12 січня 2022 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, який обґрунтований наступним.
Посилання відповідача в відзиві на те, що балансоутримувачем автодороги національного значення, що проходить вздовж вул. Криворізької є Укравтодор в особі Служби автомобільних доріг у Донецькій області, що заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України, є безпідставним та таким, що не відповідає Фактичним обставинам та доказам.
Зокрема, представником спрямовано запит до начальника ДП «Донецький облавтодор» з приводу розмежування балансоутримувачів автодороги Н-20 у м. Слов'янську станом на 19 червня 2021 року. З тексту отриманої відповіді встановлено, що ділянка дороги по АДРЕСА_1 співпадає х ділянкою дороги від км 0 + 000 до км 6 + 370 та знаходиться на балансі комунальної власності м. Слов'янськ.
Крім того, згідно з відповіддю Служби автомобільних доріг у Донецькій області, балансоутримувачем ділянки автодороги Н-20 від 0 км до 6 км + 370 є МЖКГ м. Слов'янська. Вказана інформація є загальнодоступною.
Представник відповідача Тищенко О.С. у судовому засіданні заперечив, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву.
Так, 15 грудня 2021 року на адресу суду представником відповідача направлено відзив на позовну заяву, обґрунтований наступним.
Відповідно до тексту позовної заяви та долучених матеріалів, подія сталася 19 червня 2021 року в районі будинку № 53 по вул. Криворізькій м. Слов'янськ. По даній вулиці проходить автошлях Н-20 - автомобільна дорога загального користування державного значення, яка починається у м. Слов'янськ, проходить через м. Краматорськ, м. Дружківку, м. Костянтинівку, м. Донецьк, м. Волноваху та закінчується у м. Маріуполь.
Постановою КМУ від 30 січня 2019 року № 55 затверджений перелік автомобільних доріг загального користування державного значення. До цього переліку входить і національна автомобільна дорога Н-20 протяжністю 222 км «Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь».
Балансоутримувачем автодороги національного значення, що проходить вздовж вул. Криворізька є Укравтодор в особі Служби автомобільних доріг у Донецькій області, що заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
Постановою КМУ Від 10 вересня 2014 року № 439 затверджено Положення про Державне агентство автомобільних доріг України. Згідно з п. 1 Положення, Державне агентство автомобільних доріг України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення.
Укравтодор відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує організацію будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами; забезпечує проведення обов'язкових аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг, що належать до сфери управління Укравтодору, згідно з вимогами актів законодавства, національних стандартів, вживає необхідних заходів за результатами їх проведення; забезпечує планування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху з урахуванням соціально-економічних і екологічних умов конкретного регіону, економічних втрат у зв'язку із загибеллю або пораненням людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод, рівня розвитку дорожньої мережі, стану аварійності та інших показників єдиної системи обліку показників дорожнього руху і його безпеки та погоджує з Міністром інфраструктури відповідний план заходів.
Відповідно до вимог ДБН В.2.3-4:2015, наявність зелених насаджень на узбіччі і укосах земляного полотна автомобільних доріг загального користування не допускається.
Згідно з положенням ЗУ «Про автомобільні дороги», захист зелених насаджень повинен здійснюватися згідно з природоохоронним законодавством. Не допускається проводити рубки дерев у снігозахисних лісосмугах та у межах смуги відведення автомобільної дороги, які не пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, відповідно до вимог нормативно-правових актів та виконання робіт з розширення доріг.
Власники автомобільних доріг, органи, що здійснюють управління автомобільними дорогами, та користувачі автомобільних доріг, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом. Складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: серед іншого зелені насадження.
Зазначає, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці. Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага. Майнова шкода поділяється на реальну шкоду, яка полягає в зменшенні (пошкодженні або знищенні) майна потерпілого, включає в себе витрати, які особа, права якої порушено, зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права у зв'язку з втратою, пошкодженням її майна, та упущеної вигоди доходів, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою, яку зазначала потерпіла сторона полягає у тому, що шкідливий результат є наслідком саме цієї поведінки; при цьому йдеться не про причину поведінки відповідальної особи, а про причину виникнення шкоди; протиправна поведінка особи тільки тоді є причин. Шкоди, коли вона прямо пов'язана зі збитками. Вина в цивільному праві розглядається як психічне ставлення до своєї протиправної поведінки та її наслідків. У позадоговірних відносинах враховується тільки груба вина потерпілого, а проста (легка) необережність значення немає. Позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди, повинен довести наявність усіх чотирьох елементів даного правопорушення.
Позивачем не зазначено обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, що просить стягнути (з чого позивач виходив, визначаючи розмір шкоди; не викладені обставини, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю її заподіяно; не надані докази, з підтвердженням вказаних обставин; якими саме діями, та зокрема ким завдана позивачу моральна шкода, та в чому вона виражається, чим підтверджені факти, які мали місце завданню матеріальної та моральної шкоди). У заяві позивача не зазначено, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині. Позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження причинного зв'язку між бездітністю, діями відповідача та завданням моральної шкоди. При цьому, навіть сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди. Моральна шкода має бути обов'язково підтвердження належними та допустимими доказами.
Відповідно до загальних підстав правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження № 12021052510000854 розпочате 20 червня 2021 року за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 194 КК України, за такими обставинами: 19 червня 2021 року приблизно о 12 годині 30 хвилин поряд з будинком № 57 по вулиці Криворізькій м. Слов'янська, внаслідок падіння дерева було пошкоджено автомобіль «ХЮНДАІ» державний номер НОМЕР_1 в кузові білого кольору, чим спричинено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальний збиток у розмірі 100000 гривень.
Під час проведення досудового розслідування у наведеному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування проведено огляд місця події, про що складено відповідний протокол.
Так, за протоколом огляду місця події від 19 червня 2021 року, оглянуто ділянку місцевості, розташовану біля будинку № 57 по вулиці Криворізькій м. Слов'янська, де виявлено розпиляне на пеньки дерево тополь. В подальшому встановлено, що на відстані приязно 20 метрів, поряд з будинком АДРЕСА_2 знаходиться автомобіль Хюндаі Іх35 в кузові білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , двері якого зачинені. Вказаний автомобіль має низку пошкоджень.
Постановою про уточнення місця вчинення кримінального правопорушення від 10 серпня 2021 року, в кримінальному провадженні № 12021052510000854 від 20 червня 2021 року внесено зміни з адреси: АДРЕСА_1 , на адресу: АДРЕСА_1 .
За описовою частиною Висновку експертів № 3532 за результатами проведення комісійного судового автотоварознавчого дослідження по заяві ОСОБА_2 від 15 липня 2021 року, на вищевказаному автомобілі пошкоджено: рамку номерного знаку; фару праву; антену; вітрове скло; дзеркало зовнішнє ліве; ущільнювач зовнішній шахти вікна задніх правих дверей; облицювання переднє поручня даху лівого; поручень даху лівий; облицювання кришки задньої; спойлер задній; поручень даху правий; капот; дах.
Згідно з висновком експерта № 3532 від 15 липня 2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai Ix35 реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 61530,61 гривень, а саму матеріальної шкоди складає 40021,32 гривень.
Представником позивача - адвокатом Дьяченко О.В. здійснено адвокатський запит на адресу відповідача щодо балансоутримувача дерева, яке впало на автомобіль позивача, а також щодо комунального підприємства до повноважень якого віднесено проведення моніторингу зелених насаджень та часу, коли останнього разу проводився такий моніторинг.
У відповідь на вказаний запис, Слов'янська міська рада повідомила, що у 2005 році Харківським державним проектно-вишукувальним інститутом агромеларії і лісового господарства «Харківдіпроагроліс» у місті частково проведено інвентаризацію зелених насаджень. Зелені насадження по вул. Криворіщзька не увійшли до складу інвентаризаційних відомостей, не мають інвентарного номеру, не знаходяться на балансі КП «Благоустрій» та обслуговуються як зелені насадження спеціального призначення на території міста. Дерево, що впало, не було визначене, як аварійне, а дозвільні документи на його видалення, як аварійно-небезпечного не видавались та не оформлювались.
За висновками Результатів лісопатологічного обстеження № 02-10/383 від 19 липня 2021 року, в ході лісопатологічного обстеження проведено огляд залишків стовбура одного дерева, що зростало за адресою будинок АДРЕСА_1 та, зважаючи на результати лісопатологічного обстеження, лабораторного аналізу та дані потерпілого можна сказати, що фізіологічний стан обстеженого дерева на момент падіння був незадовільним, згідно Додатку № 3 до «Санітарних правил в лісах України» дане дерево відноситься до категорії відмираючі. Відповідно до п. 9.1.12 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» його можна віднести до категорії - аварійні. Розповсюдження гнилизни та формування дупла в комлевій частині даного стовбура свідчить про те, що дерево знаходиться в незадовільному (аварійному) стані протягом декількох років, що суперечить вимогам п'ятого абзацу п. 9.1.11.3 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України». Також відмічено, що дане дерево досягло своєї вікової межі експлуатації, що наведені у додатку 1 до п. 9.1.15 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» та потребувало заміни. Зазначено, що за даними потерпілого та за даними архіву погоди , екстремальних погодних явищ на момент падіння дерева не відмічалось.
Абзацом п'ятим пункту 9.1.11.3 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року визначено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.
В розумінні п. 9.1.12 Правил, аварійним деревом є дерево, яке може становити
загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та
інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
За п. 9.1.13 «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», на вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень виявляють і потенційно аварійні гілки. Це скелетні гілки, які мають видимі ознаки враження шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти.
За текстом листа Слов'янської міської ради встановлено, що дерево, яке впало на автомобіль позивача відноситься до зелених насаджень спеціального призначення.
До зелених насаджень спеціального призначення у відповідності до п. 2.1 Правил, зокрема, відносяться насадження: транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні, насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові насадження в межах населених пунктів.
У судовому засіданні встановлено, що дерево, яке впало на транспортний засіб належний ОСОБА_2 , позростало вздовж дороги по вулиці Криворізькій міста Слов'янська, по якій він здійснював рух на власному автомобілі.
Абзац перший статті першої Закону України «Про автомобільні дороги» містить визначення автомобільних доріг, а саме автомобільною дорогою є лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів.
Частиною другою-третьою статті 7 ЗУ «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації. Автомобільні дороги загального користування, які у зв'язку з розширенням меж територій міст стають частиною їх вулично-дорожньої мережі, можуть передаватися безоплатно в комунальну власність за рішенням Кабінету Міністрів України.
За класифікацією автомобільних доріг, положення Закону «Про автомобільні дороги» передбачають національні автомобільні дороги, до яких належать автомобільні дороги, що суміщені з національними транспортними коридорами і не належать до міжнародних автомобільних доріг, та автомобільні дороги, що з'єднують столицю України - місто Київ, адміністративний центр Автономної Республіки Крим, адміністративні центри областей, місто Севастополь між собою, великі промислові і культурні центри з міжнародними автомобільними дорогами.
З-поміж інших до Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 55 від 30 січня 2019 року включено національну автомобільну дорогу - Н-20, сполученням Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 16 ЗУ «Про автомобільні дороги», вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами державного значення, належать до Єдиної транспортної системи України і не підлягають приватизації. Питання виробничої діяльності комунальних служб на них, пов'язані із закриттям або обмеженням руху, погоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення, та відповідним підрозділом Національної поліції.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше.
Статтею 13 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом; санітарний та екологічний стан автомобільних доріг загального користування та їх смуг відведення.
Відповідно до статті 48 цього Закону захист зелених насаджень повинен здійснюватися згідно з природоохоронним законодавством. Не допускається проводити рубки дерев у снігозахисних лісосмугах та у межах смуги відведення автомобільної дороги, які не пов'язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху відповідно до вимог нормативно-правових актів та виконанням робіт з розширення доріг.
У пункті 25 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 визначено, що власники та користувачі земельних ділянок, що розташовані в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг, зобов'язані утримувати в належному стані зелені насадження.
Дія цих правил поширюється на міські вулиці і дороги загального користування, залізничні переїзди (далі - дорожні об'єкти) в межах смуги їх відчуження та червоних ліній і є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів (далі - дорожньо-експлуатаційні організації) і користувачів, а контроль за їх дотриманням здійснюється власниками дорожніх об'єктів або уповноваженими ними органами та уповноваженим підрозділом Національної поліції (пункти 1, 10 Правил).
За текстом листа ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» № 01-13/1777 від 14 грудня 2021 року, автомобільна дорога Н-20 Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь складається з ділянок доріг, які належать до комунальної та державної власності. Ділянка дороги, яка перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Донецькій області починається з км 6 + 370 м. Ділянка дороги з км 0 + 000 до км 6 + 370 це дорога, яка знаходиться на балансі м. Слов'янськ та знаходиться у комунальній власності. Зазначено, що АДРЕСА_1 , співпадає з ділянкою дороги, від км 0 + 000 до км 6 + 370 та знаходиться на балансі комунальної власності м. Слов'янська.
Крім того, згідно з листом Служби автомобільних доріг у Донецькій області № 03-90 від 11 січня 2022 року, дерево (тополь), що прозростало біля будинку № 53 по вулиці Криворізькій м. Слов'янськ - не перебувало на балансі Служби автодоріг. Станом на 19 червня 2021 року на балансі Служби автодоріг знаходилась автомобільна дорога загального користування державного значення Н-20 Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь на ділянці від км 6 + 370 до км 11 + 592 (від км 0 до км 6 + 370 - МЖКГ м. Слов'янськ, а від км 11 + 592 до км 21 + 157 - МЖКГ м. Краматорськ).
Аналіз зазначених положень та письмових доказів дає підстави для висновку, що обсяг компетенції відповідача щодо здійснення організаційних або контрольних заходів з утримання в належному стані зелених насаджень вздовж автомобільних доріг визначається з урахуванням місця їх розташування відносно смуги відведення автомобільної дороги або відстані від кромки проїзної частини та встановленням їх власника (балансоутримувача) або власника (користувача) земельної ділянки на якій зростають ці насадження.
Відтак, із загальним обов'язком відповідача забезпечити безпеку дорожнього руху кореспондується визначений нормативними та локальними актами обсяг його функцій з організації заходів щодо утримання в належному стані зелених насаджень в межах смуги відведення автомобільних доріг та контроль за виконанням таких вимог власниками (користувачами) земельних ділянок, що знаходяться в межах смуги відведення (відчуження) автомобільних (позаміських) доріг.
Під смугою відведення слід розуміти земельні ділянки, що надаються в установленому порядку для розміщення автомобільної дороги (стаття 1 Закону України «Про автомобільні дороги»).
Отже, з огляду на зміст спірних правовідносин та позиції сторін, обставини щодо місця зростання впалого дерева стосовно смуги відведення автомобільної дороги та кромки її проїжджої частини є однією з складових предмету доказування у цій справі, об'єктивне з'ясування яких забезпечить обґрунтованість та вмотивованість висновків суду щодо належності відповідача, обсягу його компетенції та відповідальності у спірних правовідносинах, характеру дій (бездіяльності) відповідача та причинно-наслідкового між цими діями і шкодою, завданою позивачу.
Важливим елементом доказування підстав для стягнення шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою потерпілої сторони. Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до частин першої-третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).
Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України»).
Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Станкевич проти Польщі»).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» та у справі «Руїз Матеос проти Іспанії»).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Де Куббер проти Бельгії» та у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як «явну помилку» (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини «Хамідов проти Росії»).
Частинами першою і другою статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, суд вважає доведеними бездіяльність відповідача, яка виразилась у неналежному утриманні автомобільних доріг та їх складових частин, які відносяться до комунальної власності, та наслідком якої стало спричинення позивачу матеріальної шкоди, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_2 позовних вимог в частині стягнення зі Слов'янського МВЦА матеріальної шкоди в розмірі 40021,32 гривень.
Що ж стосується позовних вимог позивача про стягнення зі Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації моральної (немайнової) шкоди, суд виходить з наступного.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність вини останнього в заподіюванні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому моральну шкоду та з чого він при цьому виходить.
Відповідачем допущено неправомірну бездіяльність, як мала своїм наслідком завдання шкоди правам та інтересам позивача, які перебувають в причинному зв'язку з наслідками у вигляді моральної шкоди, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягаю задоволенню, зважаючи на те, що розмір такої шкоди, визначений ОСОБА_2 є обґрунтованим, наведено обставини, які беруться судом до уваги, а так само надано належні та переконливі доказів для визначення завданої моральної шкоди саме в такому розмірі.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує: тривалість часу, протягом якого відбулось порушення прав та інтересів позивача; розмір суми матеріальної шкоди, яка повинна бути відшкодована відповідачем ОСОБА_2 ; ступінь погіршення соціального, матеріального та психологічного стану позивача, у зв'язку з такими порушеннями його законних прав та інтересів.
Зважаючи на викладене суд вважає за необхідне стягнути суму моральної шкоди, визначений позивачем у розмірі 20000,00 гривень, оскільки такий розмір компенсації завданої моральної шкоди буде достатнім для відновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_2 , яких останній зазнав внаслідок протиправних дій та бездіяльності відповідача.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час підготовчих дій при зверненні до суду позивачем оплачено витрати: на проведення лісопатологічного обстеження дерева у розмірі 3290,40 гривень; на проведення експертного авто-товарознавчого дослідження у розмірі 8266,94 гривні. Крім того, позивачем поніс витрат з оплати наданої йому правничої допомоги у розмірі 6000,00 гривень, та при зверненні до суду ним сплачено судовий збір у розмірі 908 гривень. Тому, зазначені судові витрати в даному випадку підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 76-78, 81-82, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок падіння аварійного дерева - задовольнити.
Стягнути зі Слов'янської міської військово-цивільної адміністрації Краматорського району Донецької області, код ЄДРПОУ: 44278614, адреса: Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 2, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , суму матеріальної шкоди у розмірі 40021 (сорок тисяч двадцять одну) гривню 32 копійки, суму моральної шкоди у розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, витрати на проведення лісопатологічного обстеження дерева у розмірі 3290 (три тисячі двісті дев'яносто) гривень 40 копійок, витрати на проведення авто товарознавчого експертного дослідження у розмірі 9266 (дев'ять тисяч шістдесят шість) гривень 94 копійки, а також суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Повний текст рішення виготовлений 16 лютого 2022 року.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О.Сидоренко