Справа № 266/114/22
Провадженя№ 3/266/129/22
15 лютого 2022 року м. Маріуполь
Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Шишилін О.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2
за ст. 173-2 ч.1 КУпАП
28.12.2021 року приблизно о 11 год. 00 хв. гр.. ОСОБА_1 знаходячись з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рот, хитка хода, порушення мови) за адресою спільного мешкання АДРЕСА_2 вчинила відносно своєї матері гр.. ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що полягало в умисних діях, а саме висловлюванні у її сторону грубою нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю гр.. ОСОБА_2 .Вчинено в присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2005 р.н.
ОСОБА_1 не з'явилася три рази до суду, хоча про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлена належним чином і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 не поважною і розглянув справу за її відсутністю на підставі наявних в справі матеріалів.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За приписами ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб як батьки (мати, батько) і дитина (діти) (п.7 ч.2 ст.3 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Відповідно до ч.1 ст. 1732 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, а її вина в здійсненні даного адміністративного правопорушення, доведена протоколом про адміністративні правопорушення ВАБ №207507 від 28.12.2021 року, поясненнями ОСОБА_2 , терміновим заборонним приписом стосовно кривдника від28.12.2021 серія АА №159509, рапортом, відеозаписом.
Відповідно до ст.. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням характеру скоєного правопорушення, ставлення до скоєного і ступеню вини, даних про особу правопорушника, та обставин пом'якшувальних і обтяжливих відповідальність, керуючись ст. ст. 40-1, 1732 ч. 1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 170,00 гривень. (розрахунковий рахунок №UA088999980313070106000005721, ЄДРПОУ 37967785, одержувач платежу Маріуп.УК/Приморс. р-н/ код платежу 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн. на користь держави з наступними реквізитами (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України( ЕАП), розрахунковий рахунок №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.
Суддя: Шишилін О. Г.