Справа №263/1413/22
Провадження № 2 /263/1308/2022
про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2022 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Хараджа Н.В., ознайомившись з позовною заявою адвоката Войнової Наталі Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про поділ в натурі домоволодіння, що знаходиться у спільній частковій власності,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява адвоката Войнової Наталі Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в якій представник позивача просить суд:провести поділ домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у спільній частковій власності. Виділити ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в натурі із спільної часткової власності обєкт нерухомого майна, а саме: належну їм 22/100 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належить їм на праві спільної часткової власності і складається з частки житлової прибудови літ. А1-1, а саме житлової кімнати 4-1, нежитлової прибудови літ. А2-1, прибудови літ. А4-1, ганку літ. А6, гаражу літ. Л-1, загальною площею 48,0 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м. Припинити право спільної часткової власності на 22/100 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належить позивача на праві спільної часткової власності і складається з частки житлової прибудови літ. А1-1, а саме житлової кімнати, нежитлової прибудови літ. А2-1, прибудови літ. А4-1, ганку літ.а6, гаражу літ. Л-1. Визнати за позивачами право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що належить їм на праві спільної часткової власності і складається з частки житлової прибудови літ. А4-1, а саме житлової кімнати 4-1, нежитлової прибудови літ. А2-1, прибудови літ. А4-1, ганку літ. А6, гаражу літ. Л-1, загальною площею 48,0 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., як на окремий, виділений в натурі самостійний об'єкт нерухомого майна.
Ознайомившись з вказаним позовом, приходжу до висновку, що він підлягає залишенню без руху на підставі наступного.
Позовна заява це офіційний документ, що відноситься до основного виду ділового мовлення. Крім чітко визначеного переліку необхідних відомостей, які мають бути в ній зазначені, вона має бути належним чином оформленою, мати доступний, зрозумілий та логічно послідовний виклад.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви представник позивачів просить суд: провести поділ домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у спільній частковій власності. Виділити ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в натурі із спільної часткової власності обєкт нерухомого майна, а саме: належну їм 22/100 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належить їм на праві спільної часткової власності і складається з частки житлової прибудови літ. А1-1, а саме житлової кімнати 4-1, нежитлової прибудови літ. А2-1, прибудови літ. А4-1, ганку літ. А6, гаражу літ. Л-1, загальною площею 48,0 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м. Припинити право спільної часткової власності на 22/100 частку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , що належить позивача на праві спільної часткової власності і складається з частки житлової прибудови літ. А1-1, а саме житлової кімнати, нежитлової прибудови літ. А2-1, прибудови літ. А4-1, ганку літ.а6, гаражу літ. Л-1. Визнати за позивачами право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що належить їм на праві спільної часткової власності і складається з частки житлової прибудови літ. А4-1, а саме житлової кімнати 4-1, нежитлової прибудови літ. А2-1, прибудови літ. А4-1, ганку літ. А6, гаражу літ. Л-1, загальною площею 48,0 кв.м., житловою площею 31,1 кв.м., як на окремий, виділений в натурі самостійний об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 1, 2, 9, 10 ч. 1ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
За вимог ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Із позовної заяви убачається, що остання містить одну позовну вимогу немайнового характеру - про припинення права спільної часткової власності та позовну вимогу майнового характеру - про виділення та визнання права власності.
Таким чином, враховуючи те, що даний позов підлягає грошовій оцінці, представник позивачів в порушення ст. 175 ЦПК України на зазначено ціну позову, а саме дійсну вартість на день подання позову 22/100 частини домоволодіння, розташованими за адресою: АДРЕСА_2 , тому суд попередньо визначає судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі, а саме 5000 грн., у зв'язку з чим, враховуючи вже сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн. за вимогу немайнового характеру, представнику позивачів слід доплатити судовий збір у розмірі 5000 грн. та квитанцію або інший документ, що підтверджує доплату судового збору, надати до суду, або ж у разі обґрунтованих підстав для визначення ціни позову в іншому розмірі надати суду документ, підтверджуючий дійсну вартість вказаної частки домоволодіння на день подання позову.
Крім того, як вбачається з позовної заява, остання була подана до суду через «Електронний суд», проте в порушення вимог ч.2 ст. 177 ЦПК України представником позивача не долучено до позову підтвердження направленням всім сторонам по справі копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Відповідно дост. 185 ЦК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, дану позовну заяву необхідно залишити без руху і надати представнику позивача строк для усунення зазначених недоліків, інакше позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме повернен ню.
Керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву адвоката Войнової Наталі Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про поділ в натурі домоволодіння, що знаходиться у спільній частковій власності - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.
У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Хараджа