Справа №264/9122/21
Провадження № 2/263/1379/2022
про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2022 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Хараджа Н.В., ознайомившись з позовною заявою Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області за підсудністю надійшла позовна заява Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі 76 583,67 грн., а також судові витрати.
Ознайомившись з вказаним позовом, приходжу до висновку, що він підлягає залишенню без руху на підставі наступного.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.
Відповідно до п.26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами).
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Однак, за платіжними дорученнями № 208 від 18 березня 2021 року, сплаченими позивачем, не було здійснено зарахування судового збору до Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі.
Відповідно до ст. 185 ЦК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, дану позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, інакше позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Керуючись ст.ст. 175,185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави - залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.
У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Хараджа