15.02.2022 227/338/22
про відмову у видачі судового наказу
15 лютого 2022 року м.Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М., розглянувши заяву Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії,
04 лютого 2022 року представник заявника звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії за період з 28 лютого 2019 року по 31 січня 2022 року в розмірі 18243,21 грн та витрати заявника по сплаті судового збору за подання даної заяви у розмірі 248,10 грн.
Вивчивши матеріали цивільної справи наказного провадження, приходжу до висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Так, в заяві про видачу судового наказу зазначено, що заборгованість утворилась за період з 28 лютого 2019 року по 31 січня 2022 року в розмірі 18243,21 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу, крім іншого, додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
До заяви про видачу судового наказу представником заявника долучено вибірку по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , яку здійснено станом на 01 лютого 2022 року за період з лютого 2019 року по грудень 2022 року та заборгованість становить 18243,21 грн.
Як вбачається з даної вибірки, за лютий 2019 року нараховано 1831,71 грн, тобто як за повноцінний місяць, а не за 28 лютого 2019 року, починаючи з якого заявник просить стягнути заборгованість.
Крім того, не зрозуміло з якого числа лютого 2019 року зроблено розрахунок, що позбавляє суд можливості перевірити строк позовної давності у даному випадку.
Тобто, вимоги заявника не підтверджено належним розрахунком, що підтверджував би безспірність заборгованості.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу заявнику слід відмовити.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 165, 166 ЦПК України, суд, -
відмовити Комунальному підприємству «Добро» Добропільської міської ради у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду безпосередньо протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Добропільського міськрайонного суду
Донецької області В.М. Любчик