Справа № 169/639/21 Головуючий у 1 інстанції: Тітівалов Р. К.
Провадження № 22-ц/802/289/22 Категорія: 96 Доповідач: Киця С. I.
10 лютого 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Киці С. І.,
суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
секретар судового засідання Савчук Т. Ф.,
з участю:
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересовані особи - Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації, Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на рішення Турійського районного суду Волинської області від 07 грудня 2021 року,
Заявник ОСОБА_1 13.09.2021 звернулася в суд із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, заінтересовані особи - Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації, Волинський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , з яким вона у період з 22 лютого 2004 року по 29 вересня 2009 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, а з 2013 року проживала однією сім'єю, як чоловік та жінка, без шлюбу, була пов'язана спільним побутом та мала взаємні права й обов'язки. ОСОБА_2 був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , брав безпосередню участь в Антитерористичній операції, мав статус ветерана війни - учасника бойових дій, помер у військовому шпиталі міста Маріуполя Донецької області внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби. Вказуючи, що вона є членом сім'ї військовослужбовця, учасника бойових дій, який помер внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, встановлення факту їй необхідно для набуття статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просила встановити факт проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з 2013 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Турійського районного суду Волинської області від 07 грудня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Заявник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду. Вважає рішення необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, неправильним застосуванням норм процесуального права, також посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Вказує, що вона обґрунтовувала свою заяву неможливістю звернутися до органів соціального захисту з заявою (з повним комплектом документів) щодо отримання певного статусу, а не неможливістю отримати певний статус. Вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог, позбавивши її оскаржуваним рішенням права на звернення до органів соціального захисту, припускаючи, що заявнику буде відмовлено у задоволенні заяви. Вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 19.03.2021 в справі № 1840/2940/18, оскільки ця постанова ухвалена в порядку адміністративного судочинства, тому не є обов'язковою в силу приписів ст. 417 ЦПК України. Також посилається на рішення Коституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/1999 щодо тлумачення терміна «член сім'ї». Вважає, що у заяві обґрунтовано належними і допустимими доказами факт проживання заявника з ОСОБА_2 однією сім'єю від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав заявника.
Відзиви на апеляційну скаргу в цій справі не подавались.
Заявник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.
Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції на з'явились, хоча належним чином були повідомлені судом про час та місце судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши заявника, приходить до висновку, що апеляційну скаргу заявника необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки заявник ставить питання про встановлення юридичного факту, то ця справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 22 лютого 2004 року, який 29 вересня 2009 року розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 № 350/486/1/66 від 05 лютого 2015 року ОСОБА_2 у період з 07 жовтня 2014 року по 04 грудня 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у селах Олексіївка та Зелене Поле Донецької області.
01 травня 2015 року ОСОБА_2 видано посвідчення серії НОМЕР_3 , що дає право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 2032 від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_2 , який був зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 , помер у військовому шпиталі міста Маріуполя Донецької області.
Витягом з протоколу № 183 від 30 липня 2021 року засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця встановлено, що захворювання та причина смерті старшого сержанта ОСОБА_2 , 1982 року народження, є такими, що пов'язані із захистом Батьківщини.
Згідно з довідками Луківської селищної ради Волинської області № 133 та № 134 від 14 січня 2021 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою військової частини НОМЕР_1 до дня своєї смерті, проте фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дочкою ОСОБА_3 та колишньою дружиною - заявником ОСОБА_1 .
Довідкою Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації підтверджується перебування ОСОБА_2 на обліку у Єдиному державному реєстрі пільговиків як учасника бойових дій з 03 липня 2015 року по 29 вересня 2020 року.
Відповідно до рахунків за електроенергію за вказаний період за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 користувалася пільгами учасника бойових дій.
Факт проживання заявника з ОСОБА_2 однією сім'єю, а саме: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків, через декілька років після розірвання шлюбу і по день смерті останнього підтвердили допитані під час судового розгляду справи свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
З аналізу розділу ІV ЦПК України слідує, що у судовому порядку встановлюються виключно такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав заявника та за умови, що діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
За ч.ч. 2, 4 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із ч. 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Стаття 27 СК України визначає, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Статтею 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено осіб на яких поширюється чинність цього закону. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
В ході розгляду справи встановлено, що заявник хоч і проживала спільно з загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статус члена його сім'ї не мала, а тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо правомірності відмови заявнику у задоволенні заяви в цій справі.
У Постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року № 21-615а14 зазначено, що «існують ситуації, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім'ї, а її учасники визнаватися членами сім'ї, яким з огляду на об'єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов'язки.
Такі відносини подібні до шлюбних. Однак попри цю схожість, вони не уподібнюються (не ототожнюються) з ними, і жінка та чоловік, які утворили неодружену сімейну пару та за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім'ї, що не є рівнозначним поняттям «чоловік» та «дружина», позаяк саме цими термінами закон персоніфікує кожного з подружжя як суб'єкта правовідносин між собою».
У Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що до членів сімей загиблих військовослужбовців належать один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні, до яких жінка чи чоловік, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не належать.
Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Посилання заявника на рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 є безпідставним, оскільки за роз'ясненнями, які надав Конституційний Суд України у цьому рішенні, умови постійного проживання і ведення спільного господарства розширюють коло членів сім'ї загиблого військовослужбовця лише в частині тих родичів, які не належать до близьких (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші) і не поширює свою дію на колишнє подружжя.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підтвердження спільного проживання однією сім'єю заявника з ОСОБА_2 не має правового значення для розгляду цієї справи, оскільки встановлення такого факту не матиме юридичних наслідків для набуття заявником статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду.
Рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Турійського районного суду Волинської області від 07 грудня 2021 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий
Судді