Справа № 161/11199/21 Провадження №11-кп/802/104/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч.2 ст.152 КК України Доповідач: ОСОБА_2
14 лютого 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
законного представника потерпілої - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021030580001070 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.06.2021 щодо ОСОБА_7 ,
Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Воля-Любитівська Ковельського району Волинської області, громадянин Білорусії, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , без освіти, перебуває в цивільному шлюбі, непрацюючий, несудимий:
засуджений:
- за ч.2 ст.156 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 01.05.2021 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою. В порядку ст.100 КПК України вирішено питання речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що 30 квітня 2021 року, близько 15 год 00 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, керуючись злочинним умислом, вчинив розпусні дії щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правову кваліфікацію дій ОСОБА_7 просить вирок суду змінити у зв'язку з призначенням надто суворого покарання.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається, суд при призначенні покарання не врахував пом'якшуючі покарання обставини, зокрема, визнання вини обвинуваченим, активного сприяння у розкритті злочину, є особою молодого віку, просив у потерпілої та її законного представника вибачення за вчинене. Вказує, що законний представник потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_11 просила суд суворо не карати обвинуваченого, не позбавляти його волі, оскільки разом виховують четверо малолітніх дітей. Також просить врахувати, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання заяв та скарг на його поведінку не надходило, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неофіційно працює. Перебуваючи під вартою, ОСОБА_7 усвідомив свої дії та жалкує з приводу вчиненого, хоче стати на шлях виправлення, допомагати матеріально дружині та дітям. Потерпіла ОСОБА_11 тілесних ушкоджень від вчиненого не отримала. На підставі викладеного, просить змінити вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24.06.2021 в частині призначення покарання ОСОБА_7 та застосувати щодо нього інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши суддю - доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, законного представника потерпілої, яка підтримала апеляційну скаргу захисту та просила її задовольнити, прокурора, яка заперечила проти поданої апеляційної скарги, просила рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, діючи у відповідності до положень ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу винного.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону місцевим судом було дотримано в повній мірі.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.156 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
Згідно з положеннями ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував дані про особу обвинуваченого, котрий вперше притягується до кримінальної відповідальності, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його стан та поведінку до і після вчинення кримінального правопорушення, щире каяття, як обставину, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, яке кримінальний закон відносить до тяжкого злочину, обставину, яка згідно зі ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, думку потерпілої та законного представника потерпілої, які не наполягали на призначенні суворої міри покарання.
Кримінальні правопорушення проти статевої недоторканості особи характеризуються аморальністю та цинічністю дій винних осіб, які принижують честь і гідність потерпілої особи та можуть завдати значної шкоди здоров'ю. Такі кримінальні правопорушення, вчинені щодо малолітніх осіб, посягають на їх статеву недоторканність та нормальний статевий розвиток і часто призводять до глибоких душевних травм, що своєю чергою свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення. Ці обставини місцевим судом взяті до уваги при обранні міри покарання.
Разом з тим, враховано судом й інші обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , в тому числі й ті, на які посилається в своїй апеляційній скарзі сторона захисту, а тому на думку колегії суддів, місцевий суд призначив обвинуваченому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.186 КК України, застосування до останнього інституту звільнення від відбування покарання, як зазначає в своїй апеляційній скарзі захисник, не сприятиме його виправленню, перевихованню та попередженню вчинення нових злочинів.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання, встановлених КК, і дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.2 ст.156 КК, яке необхідно відбувати реально.
Колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів і домірне скоєному, а вимоги апеляційної скарги захисника обвинуваченого про призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст.75 КК України, є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до переконання, що підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції відсутні, а тому в задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити, а вирок місцевого суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, КПК України, суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7 , який утримується під вартою - у той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Головуючий:
Судді: