Справа № 591/202/22
Провадження № 1-кс/591/169/22
16 лютого 2022 року слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скарги ОСОБА_3 на невчинення процесуальних дій, відмову у визнанні потерпілим та заяву про відвід слідчого в кримінальному провадженні № 42021202520000092,
До Зарічного районного суду м. Суми з наведеними скаргами та заявою про відвід слідчого звернувся ОСОБА_3 , яку підтримав та мотивував тим, що 20 вересня 2021 року він звернувся до Сумської обласної прокуратури з клопотанням по кримінальному провадженню № 42021202520000092, в якому просив вчинити ряд процесуальних та слідчих дій. Натомість по вказаному провадженню слідчим 4-го СВ (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, було відмовлено у визнанні його потерпілим. Тому просив зобов'язати слідчого виконати вказівки прокурора у вказаному провадженні, скасувати постанову про відмову у визнанні його потерпілим, вручити йому пам'ятку про права потерпілого, допитати його по цьому провадженню в якості потерпілого, розглянути клопотання в порядку ст. 220 КПК України, а також з урахуванням наведених обставин, вважаючи слідчого упередженим, заявив йому відвід.
Захисник скаргу підтримав в частині необґрунтованої відмови у визнанні заявника потерпілим з підстав наведених в ній.
Слідчий в письмовій заяві заперечив проти задоволення скарги, а також надав суду матеріали кримінального провадження.
Слідчий суддя, заслухавши сторони, вивчивши матеріали надані сторонами та матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 4-м СВ (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42021202520000092, відкритого 27 серпня 2021 року за зверненням ОСОБА_3 , за фактом вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.
20 вересня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Сумської обласної прокуратури з клопотанням по наведеному кримінальному провадженню, в якому просив прокурора доручити слідчому по вказаному провадженню вручити йому пам'ятку про права потерпілого, допитати його в цьому статусі та долучити до справи заявлений ним цивільний позов.
Наведене клопотання заявника в свою чергу для вирішення по суті було направлено для вирішення в 4-й СВ (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, яке слідчим ОСОБА_5 воно фактично було розглянуто з винесенням 07 жовтня 2021 року постанови, в якій слідчий виклав мотиви фактичної відмови в задоволенні клопотання заявника та у визнанні його потерпілим у вказаному провадженні.
По-перше, слід зауважити про те, що з огляду на вичерпний перелік підстав, з яких можуть бути подані до слідчого судді скарги на дії, бездіяльність чи рішення слідчого (ст. 303 КПК України), до яких не входить оскарження невиконання слідчим вказівок прокурора, тому в цій частині вимоги заявника не можуть бути задоволені.
По-друге, оскільки з дослідженого судом клопотання заявника від 20 вересня 2021 року, яке і зумовлює предмет цих скарг та його заяви про відвід, а також з постанови слідчого від 07 жовтня 2021 року, якою фактично відмовлено в його задоволенні, вбачається, що відсутні підстави в розумінні ст.ст. 220, 303 КПК України для зобов'язання слідчого вирішити наведене звернення ОСОБА_3 , оскільки воно фактично розглянуто та вирішено в визначений законом спосіб.
В-третє, ст. 77 КПК України передбачений вичерпний перелік підстав, з яких можливо заявити відвід слідчому, зокрема, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, а ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивований.
Розглянувши надані суду матеріали по заявленому відводу та матеріали провадження, суд приходить до висновку, що будь-які об'єктивні підстави, передбачені ст. 77 КПК України, для відводу слідчого не існують.
Заявник не навів будь-яких переконливих тверджень, які б свідчили про упередженість слідчого, а всі його посилання ґрунтуються на припущеннях щодо цього питання, пов'язаних з результатом розгляду наведеного вище його клопотання та незгоди з прийнятим ним в провадженні вказаним рішенням чи вчиненими діями, що на думку суду не може слугувати підставою для його відводу, оскільки це є предметом професійної діяльності слідчого, яка передбачає можливість винесення ним рішень, їх оскарження та скасування (або оскарження бездіяльності), що узгоджується зі ст. 40 КПК України, відповідно до якої він (слідчий) є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, а слідчий, здійснюючи досудове розслідування, вправі приймати процесуальні рішення у випадках передбачених КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 40), у разі незгоди з якими, заявник не позбавлений можливості їх оскаржити (наприклад в порядку ст. 303 КПК України).
Враховуючи наведене, беручи до уваги що не наведено суду достатніх та переконливих даних, які б свідчили про упередженість слідчого, на думку суду, наведені заявником обставини не можуть викликати обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого ОСОБА_5 , яким винесена вказана постанова від 07 жовтня 2021 року, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Надані заявником матеріали не спростовують зазначених висновків суду, оскільки висвітлюють суб'єктивну думку заявника по вказаному питанню.
Що стосується вимог заявника стосовно скасування постанови слідчого про відмову у визнанні його потерпілим, то в цій частині суд знаходить переконливими твердження заявника, з огляду на наступне.
Ст. 55 КПК України передбачено, що потерпілим може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Зі змісту п. 5 ч. 1 ст. 303, п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України вбачається наявність у слідчого (прокурора) повноважень за певних обставин для відмови у визнанні потерпілим.
Наявність або відсутність для цього підстав, з огляду на зміст наведених норм, суд повинен встановлювати в тому числі з огляду на характер внесених до ЄРДР відомостей, предмета розслідування, а також з огляду на наведені відомості в заяві особи про злочин та (або) заяві про залучення до провадження як потерпілого.
З досліджених судом матеріалів, наданих заявником та матеріалів провадження, встановлено, що ОСОБА_3 звернувся з заявою про вчинений злочин, яким на думку скаржника порушено саме його права, інтереси та обов'язки, а також що на думку заявника потягло завдання саме йому шкоди, що випливає зі специфіки розслідуємого діяння, а тому скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, в тому числі і приймаючи до уваги правову кваліфікацію діяння, по якому внесено відомості до ЄРДР (заволодіння документом, який стосується інтересів заявника).
Відтак, скаргу в цій частині належить задовольнити, виходячи і з того, що ч. 5 ст. 55 КПК України передбачено можливість відмови у визнанні потерпілим лише за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що шкоди не завдано особі, яка звернулась з заявою про вчинений злочин або з заявою про залучення її в якості потерпілого. Проте, переконливих тверджень щодо зазначених обставин суду не наведено.
Беручи до уваги ті обставини, що слідчим в задоволенні клопотання заявника від 20 вересня 2021 року, в якому містилась в тому числі вимога про його допит в статусі потерпілого, було відмовлено лише з підстав заперечення саме його статусу, тому зобов'язання слідчого здійснити допит ОСОБА_3 в кримінальному провадженні є передчасним, отже в цій частині скарга також не може бути задоволена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 77, 81, 220, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скарги ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову слідчого в кримінальному провадженні № 42021202520000092 від 07 жовтня 2021 року, якою відмовлено у визнанні заявника потерпілим, скасувати та зобов'язати уповноваженого слідчого в цьому кримінальному провадженні виконати вимоги ст.ст. 55-57 КПК України стосовно визнання потерпілим ОСОБА_3 у встановленому законом порядку по зазначеному кримінальному провадженню.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Матеріали кримінального провадження № 42021202520000092 повернути до 4-го СВ (з дислокацією в м. Сумах) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1