Справа № 761/2907/21
Провадження № 1-кс/761/5/2022
10 лютого 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
27 січня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду зі скаргою, в якій просили зобов'язати уповноважену особу (слідчого) Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, викладені в їх заяві від 22 січня 2021 року № 875.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на положення ст. 303 КПК України та обґрунтовують її тим, що 22 січня 2021 року вони звернулися до Державного бюро розслідувань з заявою № 875 про вчинення кримінальних правопорушень. Однак, на час звернення до суду зі скаргою відповідні відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені та досудове слідство не розпочато, що свідчить про порушення вимог ст. 214 КПК України.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, у своїй заяві від 22 січня 2021 року № 875, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушують питання про зобов'язання уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень, суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 32 КПК України кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України до кримінального провадження належить і стадія досудового розслідування, і хоча на етапі звернення до слідчого з заявою про вчинення кримінального правопорушення стадія досудового розслідування ще не почалась, фактично досліджуються окремі питання щодо можливої правової оцінки відповідних дій, судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 за умови внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань вищевказаних відомостей.
Оскільки процесуальна причетність до вирішення цих питань (визнання/невизнання незаконною бездіяльності уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань щодо невнесення до ЄРДР відомостей, викладених у заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 21 січня 2021 року № 875, про нібито вчинення суддею ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тобто того ж суду, де здійснює правосуддя суддя ОСОБА_4 , створює об'єктивні сумніви щодо відсутності особистої заінтересованості судді Шевченківського районного суду м. Києва, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, якою потенційно, за відповідних процесуальних умов, може стати суддя ОСОБА_4 у даному випадку, дотримуючись вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині розгляду справи незалежним і безстороннім судом (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії»), виникла необхідність у визначенні підсудності цієї скарги.
У той же час, відповідно до положень ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого. При цьому, згідно зі ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, також застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема гарантування кожному вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що у даному випадку, дотримуючись принципу належної територіальної підсудності, матеріали скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слід направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення таких матеріалів з Шевченківського районного суду м. Києва до іншого районного суду м. Києва або для вирішення питання про звернення з відповідним поданням до колегії суддів Верховного суду (у разі необхідності направлення вищевказаних матеріалів з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 7, 9, 32, 34 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя -
Матеріали скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення таких матеріалів з Шевченківського районного суду м. Києва до іншого районного суду м. Києва або для вирішення питання про звернення з відповідним поданням до колегії суддів Верховного суду (у разі необхідності направлення вищевказаних матеріалів з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1