Справа № 761/35817/21
Провадження № 2/761/5663/2022
07 лютого 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.
за участю секретаря Горбань К.О.,
представника позивача Штепи Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана справа.
Ухвалою суду від 03.11.2021 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.02.2022 року.
У судовому засіданні судом постановлено на обговорення питання про передачу справи за підсудністю.
Представник позивача у судовому засіданні щодо передачі справи за підсудністю поклався на розсуд суду.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про час та місце розгулу справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомляли.
Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справ,а суд прийшов до наступного.
За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Верховний Суд виходить з того, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Аналіз вказаних вимог процесуального законодавства свідчить про те, що словосполучення «із приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном; оскільки спір у справі виник з приводу об'єкта нерухомого майна, то спір щодо майнових прав на вказане майно мав би розглядатись судом за місцезнаходженням майна.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, провадження № 12-73 гс 20 та поставі Верховного суду від 17.11.2021 року у справі № 755/5684/18-ц.
Верховний Суд дійшов висновку, що за правилами, визначеними процесуальним законом, позови про визнання виконавчого напису нотаріуса (про звернення стягнення на об'єкт нерухомості) таким, що не підлягає виконанню, підлягають розгляду із урахуванням правил виключної підсудності, визначеної статтею 30 ЦПК України, тобто за місцезнаходженням такого нерухомого майна.
З урахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_1 оспорює виконавчий напис нотаріуса, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на садовий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , тому цей спір належить до територіальної юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку про направлення справи за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати, за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 27, 31, 259, 260 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню передати за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Повний текст ухвали суду складено 14.02.2022 року.