Справа № 761/1713/22
Провадження № 1-кс/761/1578/2022
19 січня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 181 000 000 002 07 від 26.02.2018, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Грузія, громадянин Республіки Вірменія, вірмен, з середньою освітою, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється за ч. 3 ст. 199 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 05.02.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 199 КК України, відповідно до якої підозрюваний, будучи активним учасником організованої злочинної групи, діючи спільно з іншими її учасниками відповідно до розподілу ролей, здійснювали упродовж 2020-2021 збут підробленої іноземної валюти.
До підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжений по 22.01.2022.
Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2021 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжений до дванадцяти місяців, тобто до 05.02.2022.
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, здійснення незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_4 має сім'ю, двох малолітніх дітей на утриманні, постійне місце мешкання у м. Києві, тобто наміру переховуватись від слідства та суду або перешкоджати розслідуванню іншим чином не має, отже наведені стороною обвинувачення ризики необґрунтовані.
Захисник також просив врахувати тривалість перебування ОСОБА_4 під вартою, тому наполягав на застосуванні до підзахисного більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) - є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої свобода особи може бути обмежена на підставах та у порядку, встановлених законом.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, який статтею ст.199 КПК України покладає на слідчого суддю обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та згідно з практикою ЄСПЛ передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 199КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 24.11.2021 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання існування зазначеного у попередній ухвалі ризику неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
У рішенні «Вікс проти Сполученого королівства» ЄСПЛ зазначив, що особу може бути позбавлено права на свободу та особисту недоторканість лише при дотриманні пункту 1 статті 5 Конвенції, зокрема, за необхідності запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (п. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції).
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на суворість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованого підозрюваному злочину, що вчинений у складі організованої групи, пов'язаний з організацією збуту підробленої іноземної валюти з метою власного збагачення, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_4 , що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Слідчий суддя вважає, що наявність у підозрюваного малолітніх дітей на утриманні, сім'ї, постійного місця мешкання на території м. Києва, хоча і мінімізують певним чином ризик переховування від слідства та суду, однак повністю його не виключає.
Крім того, враховуючи, що інкримінований ОСОБА_4 злочин вчинений з корисливого мотиву, останній не має офіційного та стабільного джерела доходу, не виключено, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність.
Водночас, стороною обвинувачення не доведена актуальність ризику щодо вчинення підозрюваним незаконних дій з метою здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ст. 199 КПК.
Також, однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, на теперішній час необхідно повідомити підозрюваному про зміну раніше оголошеної підозри, ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.08.2021 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжений до дванадцяти місяців, тобто до 05.02.2022, отже, саме в цих межах можливе продовження застосованого до підозрюваного запобіжного заходу.
Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 05 лютого 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строк досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1