Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/2130/22
Провадження № 1-кс/758/737/22
14 лютого 2022 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 (захисника) про скасування арешту майна, яке належить ОСОБА_3 - нерухомого майна, яке розташоване по АДРЕСА_1 , заклад громадського харчування (літ. А), у кримінальному провадженні № 42013110060000478 від 25.07.2013 року, накладеного 09.08.2013 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/17328/13-к, -
10.02.2022 року представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна - нерухомого майна, яке розташоване по АДРЕСА_1 , заклад громадського харчування (літ. А), у кримінальному провадженні № 42013110060000478 від 25.07.2013 року, накладеного 09.08.2013 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/17328/13-к.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У главі 10 КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування» перелічено види заходів забезпечення кримінального провадження.
Так, відповідно до положень ст. 131 цього Кодексу арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підстави та процедура розгляду клопотання про скасування арешту майна врегульовані нормою статті 174 КПК України, згідно положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до положень ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зі змісту означеної норми випливає, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження чи їх скасування, в тому числі скасування арешту майна подається за правилами виключної підсудності за місцем розташування органу, яким проводиться досудове розслідування.
Із заявленого клопотання вбачається, що матеріали кримінального провадження № 42013110060000478 від 25.07.2013 року перебувають у СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Арешт майна (нерухоме майна, яке розташоване по вулиці Шота Руставелі, 11, у м. Києві, заклад громадського харчування (літ. А)) у кримінальному провадженні № 42013110060000478 від 25.07.2013 року накладався 09.08.2013 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/17328/13-к.
Відтак, на цей час судом не встановлено, що кримінальне провадження, в рамках якого подане дане клопотання, розслідується органом досудового розслідування, який знаходиться у межах територіальної підсудності Подільського районного суду м. Києва.
Підсудність - це сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених у розділі 1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.
Стаття 34 КПК України регулює порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого тільки після надходження до суду обвинувального акту для розгляду по суті за правилами глави 27 та 28 КПК України.
Заяви, клопотання, скарги у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.
При цьому, ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Таким чином, оскільки питання направлення клопотань, скарг, поданих під час досудового розслідування за підсудністю, КПК України не передбачено, відтак, клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42013110060000478 від 25.07.2013 року слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Застосування аналогії процесуального закону, КПК України не передбачено.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про повернення вказаного клопотання заявнику.
Зважаючи на викладене, суд вбачає підстави для застосування аналогії закону, а саме: норми пункту 2 частини 2 статті 304 КПК України щодо повернення скарги, яка не підлягає розгляду в цьому суді.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1-29, 34, 131-132, 170-174, 303-304, 369-372, 376 КПК України, суд -
Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 (захисника) про скасування арешту майна, яке належить ОСОБА_3 - нерухомого майна, яке розташоване по АДРЕСА_1 , заклад громадського харчування (літ. А), у кримінальному провадженні № 42013110060000478 від 25.07.2013 року, накладеного 09.08.2013 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/17328/13-к - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя