29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"15" лютого 2022 р. Справа № 924/1093/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Шевчук І.А., розглянувши матеріали справи
за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Закупненської селищної ради Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, смт. Закупне
до приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" Хмельницька область, Хмельницький район, с.Попівці
про стягнення 1410750,54 грн., з яких: 360364,50 грн. - 3% річних за період з 20.12.2018 по 25.05.2021, 1050386,04 грн. - інфляційних витрат за період з 01.09.2018 по 30.04.2021.
Представники сторін:
позивач: не з'явився
відповідач: Федонюк Г.С. - згідно ордеру
від прокуратури: Грамчук Т.А. - згідно посвідчення
Рішення ухвалюється 15.02.2022р., оскільки в судовому засіданні 20.01.2022р. та 27.01.2022р. постановлялися ухвали про оголошення перерви та про відкладення, які занесені до протоколів судових засідань.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.11.2021р. відкрито провадження у справі №924/1093/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
В підготовчому засіданні 23.12.2021р. постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 23.12.2021р. постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №924/1093/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 20.01.2022р.
В судовому засіданні 20.01.2022р. судом постановлено ухвалу про оголошення перерви на 11:00 год. 27.01.2022р., яка занесена до протоколу судового засідання.
27.01.2022р. судом постановлено ухвалу про про відкладення судового засідання на 10:00 год. 15.02.2022р., яка занесена до протоколу судового засідання.
Позиція прокурора.
Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупна від 12.04.2018 року. Зазначає, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 у справі №924/1222/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021р. було стягнуто з приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради 4942993,14 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, 44690,07 грн. пені, 44690,07 грн. 3% річних.
Повідомляє, що на момент звернення з позовом до суду зобов'язання щодо перерахування суми боргу в розмірі 4 942 993,14 грн. ПП „Аграрна компанія 2004” не виконано, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2021 ВП №67070155.
Враховуючи невиконання грошового зобов'язання зі сплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, прокурор в інтересах держави в особі Закупненської селищної ради звернувся з позовом про стягнення 360 364,50 грн. - 3% річних за період з 20.12.2018 по 25.05.2021 та 1050386,04 грн. - інфляційних витрат за період з 01.09.2018 по 30.04.2021.
Зазначає, що необхідність звернення прокурора з позовною заявою зумовлена потребою захистити інтереси держави, оскільки несплата відповідачем 3% річних та інфляційних нарахувань зумовлює ненадходження відповідних коштів до місцевого бюджету Закупненської територіальної громади, чим порушуються економічні інтереси держави та територіальної громади.
Прокурор вказує, що „суспільний інтерес” полягає у повному та своєчасному надходженні відповідних коштів до місцевого бюджету, що явно переважає приватний інтерес ПП „Аграрна компанія 2004”, яке їх не сплачує.
Звертає увагу, що підставою для звернення прокурора з даною позовною заявою стало „не здійснення захисту” Закупненською селищною радою майнових прав та інтересів територіальної громади, тобто її пасивна поведінка. Так, усвідомлюючи порушення інтересів територіальної громади, що підтверджується листами Хмельницької обласної прокуратури від 12.05.2021 №15/2-516вих-21 та самої Закупненської селищної ради від 26.05.2021 №228/02.01-20, направленого на адресу Хмельницької обласної прокуратури, листом від 18.06.2021 №02.01-20/274, направленого на адресу ПП „Аграрна компанія 2004” щодо сплати коштів, та маючи відповідні повноваження для їх захисту, Закупненська селищна рада не зверталась з позовом до суду на захист інтересів територіальної громади.
Повідомляє, що на виконання ч. 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” 09.06.2021 перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Закупненської селищної ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві (від 26.11.2021р.) зазначає, що 08.11.2021 року заборгованість зі сплати коштів пайової участі була погашена повністю в сумі 4942993,14 грн. Вказує, що 09.11.2021 року начальником відділу Волочиського районного відділу державної виконавчої служби винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №67070155.
Також повідомляє, що ПП „Аграрна компанія 2004” згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 у справі №924/1222/18 сплатила 44 690,07 грн. пені та 44 690,07 грн. 3% річних, які Волочиським районним відділом ДВС перераховані Закупненській селищній раді згідно платіжного доручення №5353 від 15.09.2021 (постанова про закриття виконавчого провадження від 15.09.2021 ВП №65606935).
Відповідач заперечує проти нарахування 3% річних у розмірі 360364,50 грн. та вважає достатнім розмір уже присуджених раніше пені та 3% річних у сумі 89380,14 грн.
Посилаючись на те, що відповідачем вже сплачено пеню та 3% річних (разом 89380,14 грн.), які були присуджені до стягнення, а заявлена до стягнення у даній справі сума 3% річних і інфляція становить 1410750,54 грн., що разом із сплаченою сумою становить суму 1500130,68 грн., яка за твердженням ПП „Аграрна компанія 2004” складає 30% від суми основного боргу, та її стягнення буде надмірно великим в порівнянні зі збитками понесеними Закупненською селищною радою.
Просить врахувати той факт, що позивач був достеменно обізнаний про причини несплати коштів пайової участі, а саме через наявність спору щодо обов'язку сплати пайової участі згідно договору пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт Закупне від 12.04.2018 року.
Відповідач посилаючись на неспівмірність заявлених прокурором до стягнення сум санкцій вважає, що зменшення розміру 3% річних буде справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, а також буде ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Зменшення суми заявлених позовних вимог у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу інтересів як позивача так і відповідача.
У зв'язку з повною сплатою основного боргу в сумі 4942993,14 грн., пені в сумі 44690,07 грн. та 3% річних в сумі 44690,07грн., відповідач просить суд обмежити розмір санкцій сумами 3% річних і пені, які вже присуджені до стягнення Господарським судом Хмельницької області у справі №924/1222/18, та відмовити у стягненні 3% річних у цьому провадженні.
Відповідач у заяві від 19.01.2022р. просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних та повністю відмовити у задоволенні позову. Зокрема, посилається на те, що спірні відносини мали місце з 01.09.2018р., а позовна заява подана 01.11.2021р.
Відповідь позивача на відзив відповідача.
Позивач у відповіді на відзив (від 01.12.2021р.) вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Звертає увагу, що на момент звернення з позовом до суду зобов'язання щодо перерахування суми в розмірі 4942993,14 грн. ПП „Аграрна компанія 2004” не виконано, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2021р. ВП №67070155. Постанова про закінчення виконавчого провадження №67070155 винесена 09.11.2021р., до спеціального фонду селищного бюджету по коду доходів 24170000 „Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту” кошти в сумі 4942993,14 грн. зараховані 10.11.2021р.
Закупненська селищна рада зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, а передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу.
Пояснення прокурора щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності.
Прокурор у поясненні (від 25.01.2022р.) наголошує, що відповідач зобов'язаний відповідати перед позивачем у межах обов'язків, визначених положеннями ст. 625 ЦК, тобто сплатити позивачу встановлений індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Зазначає, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами в розумінні статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних витрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов'язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову. Посилається на постанову Верховний Суд України у постанові від 26.04.2017 у справі № 3-1522гс16.
Окрім того, вказує, що за ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Звертає увагу, що позовна заява першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Закупненської селищної ради, до приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” про стягнення 5509067,42 грн., з яких: 4942993,14 грн. - кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, 44690,07 грн. пеня, 521384,21 грн. 3% річних надійшла до Господарського суду Хмельницької області 22.12.2018, провадження у справі відкрито 18.01.2019 (справа № 924/1222/18). Таким чином, зазначає, що позовна давність не збігла з моменту дати подання позову у справі №924/1222/18.
Дослідивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, надані по справі докази та пояснення, судом встановлено та приймається до уваги таке:
12.04.2018р. між Закупненською селищною радою та приватним підприємством „Аграрна компанія 2004” (замовник) укладено договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупна, відповідно до п. 1 якого замовник у зв'язку із будівництвом комплексу для приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зерна за адресою зв'язку: вул. Станційна, 6, смт. Закупне, Чемеровецький район Хмельницької області, зобов'язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне та перерахувати до місцевого бюджету грошові кошти в розмірі 4942993,14 грн., як пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне у розмірі, що дорівнює 3,0% від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, яка визначена проектною документацією, та затверджена в установленому законодавством порядку. Розмір внеску та порядок його оплати визначаються відповідно до Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” та рішенням двадцятої сесії Закупненської селищної ради від 12.09.2017 року № 3 „Про затвердження Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, затвердження типового договору про пайову участь та визнання таким, що втратило чинність рішення сесії Закупненської селищної ради”.
Згідно з п. 2.1. договору замовник зобов'язується перерахувати грошові кошти в сумі 4942993,14 грн. єдиним платежем до 31.08.2018 р.
Кошти отримані як пайова участь замовників об'єктів містобудування можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне (п. 3.1. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі не виконання замовником будівництва умов договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне щодо перерахування в повному обсязі коштів, Закупненська селищна рада здійснює необхідні заходи щодо примусового стягнення вказаних коштів у судовому порядку.
Відповідно до п. 4.2. договору замовник у випадку несвоєчасної сплати внеску, передбаченого розділом 1 договору, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на частину несвоєчасно сплачених за договором коштів, що діє на дату настання платежу (можуть передбачатися інші штрафні санкції).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1. договору).
У п. п. 6.2., 6.3. договору передбачено, що одностороння зміна умов або одностороння відмова від цього договору неприпустима. У випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються чинним законодавством України.
Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 у справі №924/1222/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021р. було частково задоволено позов першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Закупненської селищної ради. Присуджено до стягнення з приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради 4942993,14 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, 44690,07 грн. пені та 44690,07 грн. 3% річних (за період з 01.09.2018 по 19.12.2018).
12.05.2021р. перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Закупненської селищної ради з листом №15/2-516вих-21 від 12.05.2021р., в якому з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі Закупненської селищної ради, просив надати інформацію чи вживалися селищною радою заходи реагування з метою стягнення з ПП „Аграрна компанія 2004” 3% річних та інфляційних нарахувань.
Листом за №228/02.01-20 від 26.05.2021р. Закупненська селищна рада повідомила першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, а саме: направлено лист №02-22/145 від 21.08.2018р. та претензія про виплату щодо оплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне №02-22/180 від 23.10.2018р., однак від ПП „Аграрна компанія 2004” не отримано жодної відповіді. Також Закупненська селищна рада повідомила, що позов до ПП „Аграрна компанія 2004” не пред'являвся у зв'язку з відсутністю вільних коштів на сплату судового збору та відсутністю спеціаліста, який здійснює правову роботу.
09.06.2021р. перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Закупненської селищної ради Хмельницької області з повідомленням №15/2-599вих21 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Закупненської селищної ради в суді шляхом пред'явлення позову до господарського суду Хмельницької області про стягнення з ПП „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради інфляційних втрат та 3% річних.
Закупненська селищна рада у листі №02.01-20/274 від 18.06.2021р. повідомила ПП „Аграрна компанія 2004” про необхідність сплати інфляційних втрат та 3% річних та надала розрахунок станом на 25.05.2021р. на загальну суму 1410750,54 грн.
У постанові про закінчення виконавчого провадження ВП №6506935 від 15.09.2021р. було встановлено, що відповідно до платіжного доручення №5353 від 15.09.2021р. боржником сплачено 44690,07 грн. пені та 44690,07 грн. 3% річних.
07.10.2021р. начальником Волочиського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67070155 щодо виконання наказу господарського суду Хмельницької області №924/1222/18 від 18.05.2019р. про стягнення з ПП „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради 4942993,14 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне.
02.11.2021р. перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Закупненської селищної ради до приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" про стягнення 360364,50 грн. - 3% річних за період з 20.12.2018 по 25.05.2021 та 1050386,04 грн. - інфляційних витрат за період з 01.09.2018 по 30.04.2021.
09.11.2021р. начальником Волочиського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №67070155. У постанові встановлено, що заборгованість (4942993,14 грн.) сплачено та перераховано відповідно до платіжного доручення №6589 від 09.11.2021р.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з положеннями частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:
"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21.
Прокурор зазначає, що підставою для звернення з даною позовною заявою стало „не здійснення захисту” Закупненською селищною радою майнових прав та інтересів територіальної громади.
Як слідує з матеріалів справи, про порушення інтересів територіальної громади Закупненська селищна рада була обізнана з 2018 року, з моменту порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором від 12.04.2018р. про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне. Листом за №228/02.01-20 від 26.05.2021р. селищна рада повідомила прокуратуру про направлення відповідачу листа №02-22/145 від 21.08.2018р. та претензії щодо оплати коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне №02-22/180 від 23.10.2018р. При цьому, зазначила, що позов до ПП „Аграрна компанія 2004” не пред'являвся у зв'язку з відсутністю вільних коштів на сплату судового збору та відсутністю спеціаліста, який здійснює правову роботу.
Враховуючи зазначене, 09.06.2021р. перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до Закупненської селищної ради Хмельницької області з повідомленням №15/2-599вих21 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Закупненської селищної ради в суді шляхом пред'явлення позову до господарського суду Хмельницької області про стягнення з ПП „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради інфляційних втрат та 3% річних.
Листом №02.01-20/274 від 18.06.2021р. Закупненська селищна рада повідомила ПП „Аграрна компанія 2004” про необхідність сплати інфляційних втрат та 3% річних та надала розрахунок станом на 25.05.2021р. на загальну суму 1410750,54 грн. Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором від 12.04.2018р., нарахування 3% річних здійснено за період з 20.12.2018 по 25.05.2021 та інфляційних витрат - за період з вересня 2018 по квітень 2021.
Таким чином, враховуючи, що Закупненська селищна рада не звернулася в розумний строк до суду за захистом інтересів територіальної громади, зважаючи на закінчення перебігу позовної давності, суд доходить висновку, що прокурором обґрунтовано наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді та підтверджено наявність виключного випадку для звернення з даним позовом до суду з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо суті позовних вимог.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між Закупненською селищною радою (селищна рада) та приватним підприємством „Аграрна компанія 2004” (замовник) договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне від 12.04.2018р., відповідно до п. 1 якого замовник у зв'язку із будівництвом комплексу для приймання, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження зерна за адресою зв'язку: вул. Станційна, 6, смт. Закупне, Чемеровецький район Хмельницької області, зобов'язався взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне та перерахувати до місцевого бюджету грошові кошти в розмірі 4942993,14 грн., як пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне у розмірі, що дорівнює 3,0 % від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, яка визначена проектною документацією, та затверджена в установленому законодавством порядку.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.10.2020 у справі №924/1222/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2021р. було частково задоволено позов першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Закупненської селищної ради до приватного підприємства „Аграрна компанія 2004”. Стягнуто з приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради 4942993,14 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, 44690,07 грн. пені та 44690,07 грн. 3% річних (за період з 01.09.2018 по 19.12.2018). В решті позову відмовлено.
Під час розгляду справи суди дійшли висновку, що відповідно до умов договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне від 12.04.2018р., укладеного між Закупненською селищною радою та приватним підприємством „Аграрна компанія 2004”, відповідач зобов'язаний був перерахувати на рахунок позивача кошти в сумі 4942993,14 грн. до 31.08.2018р.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. (Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 01.10.2019р. у справі №924/848/18).
Таким чином, обставини щодо наявності обов'язку ПП „Аграрна компанія 2004” перед Закупненською селищною радою щодо сплати 4942993,14 грн. у строк до 31.08.2018р. встановлено судовим рішенням у справі №924/1222/18, яке набрало законної сили, і не потребують доказування при розгляді даної справи.
Як слідує з матеріалів справи, 07.10.2021р. начальником Волочиського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67070155 щодо виконання наказу господарського суду Хмельницької області №924/1222/18 від 18.05.2019р. про стягнення з ПП „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради 4942993,14 грн. коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне.
09.11.2021р. начальником Волочиського районного відділу ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №67070155. У постанові встановлено, що заборгованість (4942993,14 грн.) сплачено та перераховано відповідно до платіжного доручення №6589 від 09.11.2021р.
Таким чином, зобов'язання щодо сплати заборгованості в розмірі 4942993,14 грн. ПП „Аграрна компанія 2004” було виконано 09.11.2021р.
Прокурором заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача 360364,50 грн. - 3% річних за період з 20.12.2018 по 25.05.2021 та 1050386,04 грн. - інфляційних витрат за період з 01.09.2018 по 30.04.2021.
Щодо 3% річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Як зазначалося вище, судом під час розгляду справи №924/1222/18, було стягнуто з приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” на користь Закупненської селищної ради 44690,07 грн. 3% річних за період з 01.09.2018 по 19.12.2018.
Суд перевіривши розрахунок 3% річних, дійшов висновку, що позивачем правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства здійснено нарахування 3% річних в розмірі 360364,50 грн. за період з 20.12.2018р. по 25.05.2021р.
Щодо інфляційних втрат.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 та від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Як вбачається із розрахунку позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат в загальному розмірі 1050386,04 грн. за період з вересня 2018р. по квітень 2021р.
Щодо підстав для зменшення (відмови) у стягненні 3% річних.
Відповідач у відзиві посилаючись на здійснення повної сплати основного боргу в сумі 4942993,14 грн., пені в сумі 44690,07 грн. та 3% річних в сумі 44690,07грн., просить суд обмежити розмір санкцій сумами 3% річних і пені, які присуджені до стягнення Господарським судом Хмельницької області у справі №924/1222/18 та відмовити у стягненні 3% річних у цьому провадженні.
Частиною 1 ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Судом враховується, що у даній справі заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати на підставі ст. 625 ЦК України, які за своєю правовою природою не є штрафними санкціями. З аналізу ст. 625 ЦК України слідує, що 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації боржника у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання.
З приводу посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. №902/417/18, як на підставу для відмови у стягненні 3% річних, суд зазначає таке.
У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/471/18 (провадження №12-79гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/471/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також умовами пункту 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої в частині другій статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям буде обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав.
Таким чином, відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи № 902/471/18, а саме - встановлення такої процентної ставки на рівні 40% та 96%, і її явної невідповідності принципу справедливості, в той час як у справі №924/1093/21 відсотки річних розраховані за встановленою у статті 625 ЦК України ставкою у розмірі 3% та не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних.
Також не є підставою для зменшення (відмови у стягненні) 3% річних факт сплати основного боргу за договором від 12.04.2018р., 3% річних та пені (стягнуті на підставі судового рішення у справі №924/122/18), оскільки період прострочення сплати основного боргу тривав більше трьох років (з 01.09.2018р. по 09.11.2021р.), а 3% річних та пені, які сплачені відповідачем, нараховані за період з 01.09.2018р. по 19.12.2018р.
З огляду на вище зазначене, внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором протягом тривалого часу, позивач має право на отримання сум передбачених ст. 625 ЦК України за увесь період прострочення, а передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу.
Враховуючи викладене та фактичні обставини справи, у суду відсутні підстави для зменшення (відмови у стягненні) 3% річних.
Щодо строку позовної давності.
Відповідач у заяві від 19.01.2022р. просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних та повністю відмовити у задоволенні позову. Зокрема, посилається на те, що спірні відносини мали місце з 01.09.2018р., а позовна заява подана 01.11.2021р.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 цієї Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Застосування позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із сплином часу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; від 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
Гнучкість механізму застосування позовної давності означає можливість для суду врахувати різноманітні особливості конкретної справи при визначенні початку, перебігу та закінчення позовної давності.
До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 року по справі № 904/4105/18.
Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, відповідно до ч. 2 статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України).
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).
Переривання позовної давності означає анулювання строку, який сплив до моменту вчинення боржником передбачених законодавством дій щодо визнання боргу або іншого обов'язку. Зазначена позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №904/3405/19.
Судом враховується, що з за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язань. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18, постанові Верховного Суду від 15.04.2021р. у справі №911/421/20.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги і поділяє його долю.
Початок перебігу позовної давності щодо стягнення заборгованості за договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Закупне від 12.04.2018р., а також нарахування 3% річних та інфляційних втрат співпадає з моментом виникнення у Закупненської селищної ради права на позов (після порушення грошового зобов'язання), тобто з 01.09.2018р. (згідно з п. 2.1. договору обов'язок перерахування коштів визначено до 31.08.2018р. ).
Однак, в грудні 2018р. (звернення до суду 21.12.2018 згідно рішення у справі №924/1222/18) мало місце переривання строку позовної давності у зв'язку із зверненням першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури з позовом до суду в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Закупненської селищної ради до приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” про стягнення 5509067,42 грн., з яких: 4942993,14 грн. - кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Закупне, 44690,07 грн. - пеня, 521384,21 грн. - 3% річних.
Після переривання перебіг позовної давності почався заново - з наступного дня після пред'явлення позову, тобто з 22.12.2018р. та закінчується 21.12.2021р.
Враховуючи, що у даній справі прокурор звернувся до суду 02.11.2021р. (згідно штемпеля відділення поштового зв'язку), строк позовної давності щодо звернення з позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не пропущений.
Як слідує з постанови про закінчення виконавчого провадження №67070155 від 09.11.2021р. заборгованість за договором в розмірі 4942993,14 грн. відповідачем була сплачена 09.11.2021р. (згідно платіжного доручення №6589 від 09.11.2021р.), тобто після звернення з даним позовом до суду.
Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу. Аналогічна висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.04.2021р. у справі №911/421/20.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, якщо основне зобов'язання боржником не виконано. Близька за змістом правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 910/10225/18, від 10.04.2018 у справі №910/16945/14, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17, від 16.11.2018 у справі №918/117/18, від 30.01.2019 у справах №905/2324/17 та №922/175/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.10.2020р. у справі 904/4105/18.
З урахуванням поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності, право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат виникає у період з 02.11.2018р. по 02.11.2021р.
Нарахування 3% річних здійснено позивачем за період з 20.12.2018р. по 25.05.2021р., тобто в межах трьох років, які передували подачі позову. Отже, заявлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 360364,50 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Однак нарахування інфляційних втрат за період - вересень-жовтень 2018р. здійснено за межами строку позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період з листопада 2018 по квітень 2021р. встановив, що в межах трьохрічного строку, який передував подачі позову у даній справі, до стягнення підлягають інфляційні втрати в розмірі 840308,83 грн. (4942993,14 грн. * 117,0% = 5783301,97 грн.; 5783301,97 - 4942993,14 = 840308,83 грн.).
При здійсненні розрахунку судом враховано висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного господарського Суду, викладений у постанові від 26.06.2020р. у справі №905/21/19, відповідно до якого величина приросту індексу споживчих цін має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України).
Отже, у стягненні інфляційних втрат в розмірі 210077,21 грн. (1050386,04 - 840308,83) суд відмовляє у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 1200673,33 грн., з яких: 360364,50 грн. - 3% річних, 840308,83 грн. - інфляційні втрати.
Розподіл судових витрат між сторонами.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” (31222, Хмельницька область, Волочиський район, с. Попівці, вул. Шкільна, 34 а, код ЄДРПОУ 33007579) на користь Закупненської селищної ради (31614, Хмельницька область, Чемеровецький район, смт. Закупне, вул. Центральна, 9) 360364,50 грн. (триста шістдесят тисяч триста шістдесят чотири гривні 50 коп.) 3% річних, 840308,83 грн. (вісімсот сорок тисяч триста вісім гривень 83 коп.) інфляційних втрат.
Стягнути з приватного підприємства „Аграрна компанія 2004” (31222, Хмельницька область, Волочиський район, с. Попівці, вул. Шкільна, 34 а, код ЄДРПОУ 33007579) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) 18010,10 грн. (вісімнадцять тисяч десять гривень 10 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.256 ГПК України).
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено 16.02.2022р.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи,
2 - позивачу, Закупненська селищна рада - (вул. Центральна, 9, смт. Закупне, Кам'янець-Подільський р-н, Хмельницька область, 31614); електронна пошта: info@zakupnenska-gromada.gov.ua
3 - відповідачу, приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (вул. Шкільна, 34А, с. Попівці, Хмельницький район, хмельницька область, 31222; адвокату Федонюк Г.С. - galyfedonuk@gmail.com
4 - Хмельницька обласна прокуратура (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000); електронна пошта: sekretariat@khmel.gp.gov.ua