79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.02.2022 Справа № 914/3498/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИГАЛ", с. Зелів, Яворівський район Львівської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАНБУД", м. Миколаїв Львівської області
про стягнення 172182,04 гривень боргу за видатковими накладними №№РН0000140,
РН 0000141, РН0000142, РН0000145, три відсотки річних та інфляційних нарахувань
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИГАЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАНБУД" про стягнення стягнення 151 128, 72 гривень заборгованості за видатковими накладними №№ РН 0000140, РН 0000141, РН 0000142, РН 0000145.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.11.2021 справу №914/3498/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 24.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
03.12.2021 представником позивача подано клопотання вх.№29133/21 про долучення доказів направлення копії позовної заяви та додатків до неї на юридичну адресу відповідача.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач прийнявши поставлений позивачем товар на загальну суму 151128,72 грн згідно видаткових накладних №РН-0000140 від 23 жовтня 2020 р., №РН-0000141 від 24 жовтня 2020 р., №РН-0000142 від 5 листопада 2020 р., №РН-0000145 від 11 листопада 2020 р., не виконав своїх зобов'язань щодо оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 151128,72 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 4594,27 грн 3 % річних та 16459,05 грн інфляційних нарахувань.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 24.11.2021 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИГАЛ» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАНБУД» прийняло мінеральний порошок (Товар) на загальну суму 151128,72 грн (сто п'ятдесят одна тисяча сто двадцять вісім гривень 72 копійки), що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними №РН-0000140 від 23 жовтня 2020 р. на загальну суму 35 271,36 грн, №РН-0000141 від 24 жовтня 2020 р. на загальну суму 23 070,24 грн, №РН-0000142 від 5 листопада 2020 р. на загальну суму 33 246,72 грн, №РН-0000145 від 11 листопада 2020 р. на загальну суму 59 540,40 грн, товарно-транспортними накладними та податковими накладними.
У свою чергу відповідач вартість поставленого позивачем товару не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 151128,72 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем надсилалась Претензія вих.№04 від 05.08.2021 року з вимогою погасити заборгованість, яка залишена відповідачем без задоволення.
Доказів оплати вартості поставленого позивачем товару відповідачем до матеріалів справи не долучено.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, відповідач не оплатив вартість поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 151128,72 грн.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується: видатковою накладною № РН-0000140 від 23 жовтня 2020 р., видатковою накладною № РН-0000141 від 24 жовтня 2020 р., видатковою накладною № РН-0000142 від 05 листопада 2020 р., видатковою накладною № РН-0000145 від 11 листопада 2020 р., товарно-транспортною накладною № 05/11-02 від 05.11,2020 р., товарно-транспортною накладною № 11/11-02 від 11.11.2020 р., товарно-транспортною накладною 11/11-03 від 11.11.2020 р., актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2020 між ТОВ «ТРИГАЛ» і ТОВ «СМАНБУД», податковою накладною № 49 від 23.10.2020, податковою накладною № 52 від 24.10.2020, податковою накладною № 6 від 05.11.2020, податковою накладною № 11 від 11.11.2020.
Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять, відповідачем такі не докази не подані, про наявність таких суд не повідомлено.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення 4594,27 грн 3 % річних та 16459,05 грн інфляційних нарахувань за період з 12.11.2020 по 16.11.2021 у повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 151128,72 грн заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних №РН-0000140 від 23 жовтня 2020 р., №РН-0000141 від 24 жовтня 2020 р., №РН-0000142 від 5 листопада 2020 р., №РН-0000145 від 11 листопада 2020 р., а також 4594,27 грн 3 % річних та 16459,05 грн інфляційних нарахувань за період з 12.11.2020 по 16.11.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2582,74 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №9361 від 17.11.2021.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАНБУД» (код ЄДРПОУ 42809651, 81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, місто Миколаїв, ВУЛИЦЯ ІВАНА МАЗЕПИ, будинок 21, квартира 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИГАЛ» (код ЄДРПОУ 13809016, 81083, Львівська обл., Яворівський р-н, село Зелів) 151128,72 грн (сто п'ятдесят одна тисяча сто двадцять вісім гривень 72 копійки) заборгованості, 4594,27 грн (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто чотири гривні 27 копійок) 3 % річних, 16459,05 грн (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 05 копійок) інфляційних нарахувань та 2582,73 грн (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні 73 копійки) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Кидисюк Р.А.