79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.02.2022 Справа № 914/3120/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Білан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства “Компанія Ензим”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Туррон”, м.Львів
про стягнення заборгованості.
Ціна позову - 221319,44грн.
За участю представників:
від позивача: Венгринович Мар'яна-Раїса Миронівна - адвокат;
від відповідача: не з'явився.
Заяв про відвід не поступало.
Розгляд справи судом.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Приватного акціонерного товариства “Компанія Ензим” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Туррон” про стягнення заборгованості в сумі 221319,44грн., з якої 207352,80грн. основний борг, 13966,64грн. неустойка.
Ухвалою суду від 10.11.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 30.11.2021р. Ухвалою суду від 30.11.2021р. продовжено строк підготовчого провадження у справі та розгляд справи відкладено на 25.01.2022р. Ухвалою суду від 25.01.22р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.22р.
В судове засідання 15.02.2022р. представник позивача явку забезпечив, який надав пояснення по справі та позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.
В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, поштовою рекомендованою кореспонденцією №7901414238338, №7901414278291, №7901414370430.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").
Відтак, у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження відповідача станом на дату прийняття рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов'язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору на поставку продукції №Р/А1-80 від 02.01.2019р. оплати згідно видаткових накладних №15777 від 03.12.2020р., №15893 від 04.12.2020р., №16015 від 08.12.2020р., №16144 від 10.12.2020р., №16377 від 15.12.2020р., №16441 від 16.12.2020р., №16513 від 17.12.2020р., №16602 від 18.12.2020р., №16636 від 21.12.2020р., №16773 від 23.12.2020р., в повному обсязі не здійснив, тому позивач просить суд стягнути з відповідача 207352,80грн. заборгованості. Також позивач просить стягнути пеню в розмірі 13966,64грн.
Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.
Обставини, встановлені судом.
02.01.2019р. Приватним акціонерним товариством “Компанія Ензим” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Туррон” (покупець) укладено договір на поставку продукції №Р/А1-80, згідно із п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується здійснювати покупцю поставки: дріжджів пресованих: хлібопекарських та спиртових згідно з ТУ У 10.8-00383320-001:2013 «Дріжджі пресовані» та дріжджів хлібопекарських сухих згідно з ТУ У 10.8-00383320-002:2018 «Дріжджі хлібопекарські сухі»; дріжджів сухих інактивованих згідно ТУ У 10.8-00383320-015 «Дріжджі сухі інактивовані»; концентрату дріжджового згідно з ТУ У 10.8-00383320-003:2013 «Концентрат дріжджовий»; покращувачів для хлібобулочних виробів згідно з ТУ У 15.8-00383320-006 «Покращувані для хлібобулочних виробів»; сумішей для приготування кондитерських кремів згідно з ТУ У 15.8-00383320-007 «Концентрати харчові. Суміші для приготування кондитерських кремів»; згущувачів харчових згідно ТУ У 10.8-00383320-014 «Згущувачі харчові»; сумішей для виготовлення хлібобулочних виробів згідно з ТУ У ТУ У 15.8-00383320-008 «Суміші для виготовлення хлібобулочних виробів»; сухих сумішей для приготування кексів згідно з ДСТУ 2900:2006 «Концентрати харчові. Напівфабрикати виробів з борошна. Загальні технічні умови»; розпушувачів для печива згідно з ДСТУ 2900:2006 «Концентрати харчові. Напівфабрикати виробів з борошна. Загальні технічні умови»; сухих сумішей для приготування бісквітів згідно з ДСТУ 2900:2006 «Концентрати харчові. Напівфабрикати виробів з борошна. Загальні технічні умови»; додаткової сировини та аксесуарів до хлібопечення (надалі - продукція), а покупець зобов'язується приймати цю продукцію та оплачувати її на умовах даного договору.
Відповідно до п.3.1 договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р. асортимент, кількість, вартість продукції та ціна кожної окремої партії продукції вказується в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. На вимогу покупця постачальник зобов'язаний надати прайс-лист на продукцію.
За умовами п.п. 4.1, 4.3 договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р. поставка продукції постачальником здійснюється частинами (окремими партіями), на підставі (замовлень) покупця, які надаються постачальнику поштою, електронною поштою, факсимільним зв'язком. Покупець подає постачальнику заявку (замовлення) в якій вказує асортимент (по кожній позиції) та кількість необхідної покупцю продукції.
Постачальник, здійснює поставку замовленої покупцем продукції протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати прийняття замовлення покупця до виконання (з врахування п.п. 4.1, 4.2 договору). Замовлення покупця вважається виконаним з дати відвантаження продукції покупцю. Датою відвантаження є дата виписки видаткової накладної та товарно-транспортної накладної. У разі залучення постачальником транспортної організації (перевізника) для доставки продукції покупцю, замовлення покупця щодо поставки продукції вважається виконаним з моменту передачі продукції транспортній організації до перевезення.
Згідно із п.4.6 договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р. днем поставки вважається дата підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими представниками покупця.
Пунктами 5.1, 5.2, 5.3 договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р. ціна реалізованої продукції договірна та визначається у кожному окремому випадку поставки продукції в видаткових накладних та/або рахунках. У ціну продукції включено безповоротну тару - піддони. Ціну продукції на кожну поставку сторони погоджують шляхом підписання видаткових накладних. Загальна вартість договору складається з фактичної вартості усіх поставок за цим договором, що підтверджуються видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.6.2 договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р. покупець оплачує кожну партію продукції наступним чином: післяоплата на протязі 14 днів.
За умовами п.11.1 договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р. договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2020 року при умові повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору і проведення розрахунків за поставлену продукцію.
На виконання умов договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р. позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 511011,68грн., що підтверджується видатковими накладними №143 від 03.01.2020р. на суму 22500,00грн. (з ПДВ), №346 від 11.01.2020р. на суму 22500,00грн. (з ПДВ), №1042 від 24.01.2020р. на суму 22500,00грн. (з ПДВ), №1783 від 11.02.2020р. на суму 23250,00грн. (з ПДВ), №2819 від 03.03.2020р. на суму 14670,00грн. (з ПДВ), №5179 від 15.04.2020р. на суму 4890,00грн. (з ПДВ), №6148 від 13.05.2020р. на суму 12225,00грн. (з ПДВ), №14554 від 06.11.2020р. на суму 51408,00грн. (з ПДВ), №14923 від 13.11.2020р. на суму 17292,60грн. (з ПДВ), №15016 від 17.11.2020р. на суму 1080,00грн. (з ПДВ), №15618 від 01.12.2020р. на суму 30240,00грн. (з ПДВ), №15777 від 03.12.2020р. на суму 81432,00грн. (з ПДВ), №15893 від 04.12.2020р. на суму 22406,40грн. (з ПДВ), №16015 від 08.12.2020р. на суму 16968,60грн. (з ПДВ), №16144 від 10.12.2020р. на суму 18792,00грн. (з ПДВ), №16377 від 15.12.2020р. на суму 37004,00грн. (з ПДВ), №16441 від 16.12.2020р. на суму 854,28грн. (з ПДВ), №16513 від 17.12.2020р. на суму 41446,80грн. (з ПДВ), №16602 від 18.12.2020р. на суму 18144,00грн. (з ПДВ), №16636 від 21.12.2020р. на суму 18144,00грн. (з ПДВ), №16773 від 23.12.2020р. на суму 33264,00грн. (з ПДВ), які підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень і заперечень.
Також поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними №143 від 03.01.2020р. на суму 22500,00грн. (з ПДВ), №346 від 11.01.2020р. на суму 22500,00грн. (з ПДВ), №1042 від 24.01.2020р. на суму 22500,00грн. (з ПДВ), №1783 від 11.02.2020р. на суму 23250,00грн. (з ПДВ), №2819 від 03.03.2020р. на суму 14670,00грн. (з ПДВ), №5179 від 15.04.2020р. на суму 4890,00грн. (з ПДВ), №6148 від 13.05.2020р. на суму 12225,00грн. (з ПДВ), №14554 від 06.11.2020р. на суму 51408,00грн. (з ПДВ), №14923 від 13.11.2020р. на суму 17292,60грн. (з ПДВ), №15016 від 17.11.2020р. на суму 1080,00грн. (з ПДВ), №15618 від 01.12.2020р. на суму 30240,00грн. (з ПДВ), №15777 від 03.12.2020р. на суму 81432,00грн. (з ПДВ), №15893 від 04.12.2020р. на суму 22406,40грн. (з ПДВ), №16015 від 08.12.2020р. на суму 16968,60грн. (з ПДВ), №16144 від 10.12.2020р. на суму 18792,00грн. (з ПДВ), №16377 від 15.12.2020р. на суму 37004,00грн. (з ПДВ), №16441 від 16.12.2020р. на суму 854,28грн. (з ПДВ), №16513 від 17.12.2020р. на суму 41446,80грн. (з ПДВ), №16602 від 18.12.2020р. на суму 18144,00грн. (з ПДВ), №16636 від 21.12.2020р. на суму 18144,00грн. (з ПДВ), №16773 від 23.12.2020р. на суму 33264,00грн. (з ПДВ), які підписано сторонами та скріплено їх печатками без жодних зауважень і заперечень.
Відповідачем здійснено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 303658,88грн., що підтверджується платіжними дорученнями №800 від 10.02.2020р. на суму 30000,00грн., №819 від 17.02.2020р. на суму 10000,00грн., №846 від 06.03.2020р. на суму 10000,00грн., №1425 від 24.03.2020р. на суму 9780,00грн., №874 від 27.03.2020р. на суму 20000,00грн., №898 від 03.04.2020р. на суму 15000,00грн., №919 від 17.04.2020р. на суму 10640,00грн., №948 від 08.05.2020р. на суму 4800,00грн., №962 від 15.05.2020р. на суму 4800,00грн., №963 від 22.05.2020р. на суму 7515,00грн., №1143 від 09.10.2020р. на суму 19000,00грн., №1201 від 06.11.2020р. на суму 35000,00грн., №1229 від 13.11.2020р. на суму 17292,60грн., №1274 від 01.12.2020р. на суму 12096,00грн., №1291 від 08.12.2020р. на суму 18500,00грн., №1618 від 18.12.2020р. на суму 18000,00грн., №1311 від 21.12.2020р. на суму 20500,00грн., №1663 від 31.12.2020р. на суму 15000,00грн., №1414 від 22.02.2021р. на суму 5000,00грн., №1477 від 19.03.2021р. на суму 20735,28грн.
Відтак, на виконання своїх зобов'язань за договором №Р/А1-80 від 02.01.2019р. відповідач оплати в повному обсязі не провів, тому у відповідача виникла заборгованість у розмірі 207352,80грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Вказана заборгованість не заперечена відповідачем та визнана, зокрема проведеними оплатами за поставлений товар згідно договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р. Також заборгованість в розмірі 228088,08грн. визначена стороною відповідача станом на 22.02.2021р. та погоджена в акті звірки взаєморозрахунків складеному за період з 01.10.2020р. по 22.02.2021р., який підписано та скріплено печатками обох сторін.
Позивач звертався до відповідача із претензією №195/21-вих від 02.03.2021р., в якій просив сплатити заборгованість за договором №Р/А1-80 від 02.01.2019р. У відповідь на претензію, як зазначає позивач, відповідач скеровував позивачу копії гарантійних листів у яких вказав про свої зобов'язання щодо оплати боргу перед ПрАТ «Ензим» та намір погасити заборгованість (копії гарантійних листів відповідача долучено до матеріалів справи).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 207352,80грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 9.3. договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р., у випадку несвоєчасного виконання та/або невиконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати продукції, постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Так, згідно із п.9.3. договору №Р/А1-80 від 02.01.2019р. позивач по кожній видатковій накладній нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 13966,64грн. за період з 18.12.2020р. по 07.07.2021р. Розрахунки долучено до матеріалів справи.
Перевіривши проведені та представлені позивачем розрахунки, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні пені та не врахував положень ч.5 ст.254 ЦК України щодо обчислення строків. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір пені становить 13946,93грн. В решті позовних вимог, щодо стягнення пені належить відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлення.
Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені суду не надано, доказів в спростування наведених обставин суду не подано.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо основного боргу в розмірі 207352,80грн., пені у розмірі 13946,93грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Туррон” (79024, м.Львів, вул.Богдана Хмельницького, буд.176; ідентифікаційний код 39792657) на користь Приватного акціонерного товариства “Компанія Ензим” (79014, м.Львів, вул.Личаківська, буд.232; ідентифікаційний код 00383320) 207352,80грн. - основного боргу, 13946,93грн. - пені та 3319,49грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 16.02.2022р.
Суддя Іванчук С.В.