ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.02.2022Справа № 910/21279/21
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» (02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 19А)
до проДержавного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26,ЛІТЕР А) стягнення заборгованості у розмірі 502 596 грн. 00 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 502 596 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2021 року відкрито провадження у справі №910/21279/21, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
03.02.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 року відзив Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» на позовну заяву по справі №910/21279/21 залишено без розгляду.
15.02.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшла заява про визнання позову.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.12.2021 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 06.01.2022 року та 10.01.2022 року поштових відправлень уповноваженим особам Сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.10.2016 року між Державним підприємством «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» (Виконавець) було укладено Договір субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р, відповідно до умов Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання відповідно до умов цього Договору виконати проектно-кошторисну документацію об'єкту «Будівництво багатоповерхових житлових будників з об'єктами торгівельно - офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул, Колекторною у Дарницькому районі м. Києва. Розробка проекту житлового будинку поз. №34 по генплану» (стадія «Робоча документація»), а Замовник зобов'язується прийняти дані Роботи та оплатити їх. (а.с.6-12)
Відповідно до п.2.1 Договору вартість робіт становить 864 000 грн. в т.ч. ПДВ.
Згідно з п.3.1 Договору за розробку проектно-кошторисної документації Замовник проводить розрахунки в такому порядку:
3.1.1. Авансовий платіж становить 20% вартості проектних робіт по кожній стадії. Аванс в розмірах та строках погоджений із Замовником перераховується Виконавцю по стадіях, згідно з Календарним планом виконання робіт (Додаток 2 до Договору) за кожну стадію окремо, після отримання листа від Виконавця, протягом 10-ти (десяти) банківських днів.
3.1.2 Оплата Робіт проводиться після виконання окремого етапу проектних робіт, відповідно до Календарного плану виконання робіт (Додаток 2 до Договору). Здійснюється оплата протягом 10-ти (десяти) банківських днів після здачі матеріалів проектних робіт Замовнику та підписання Сторонами Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), з урахуванням авансу, що раніше був перерахований за відповідний етап проектних робіт на виконання умов Договору, за умови отримання коштів за ці види робіт від Генерального проектувальника ТОВ «НОВІ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ» відповідно до умов Основного договору від 03.04.2015 № 2015-37.
У п.4.1 Договору визначено, що передача-приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт, які складаються за результатом повного виконання робіт.
Згідно з пунктом 4.2. Договору замовник зобов'язаний протягом 10 календарних днів після отримання акту передачі-приймання виконаних робіт підписати та повернути акт виконавцю або надати мотивовану відмову від прийняття робіт.
При неотриманні виконавцем підписаного акту або мотивованої відмови від прийняття робіт частково або повністю у встановлений термін роботи вважаються прийнятими (пункт 4.3. Договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань за цим договором (пункт 8.1. Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року Позивач розробив проектно-кошторисну документацію об'єкту «Будівництво багатоповерхових житлових будників з об'єктами торгівельно - офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул, Колекторною у Дарницькому районі м. Києва. Розробка проекту житлового будинку поз. №34 по генплану» (стадія «Робоча документація»), а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами виконання робіт (надання послуг) №56 від 20.03.2017 року на суму 30 348 грн. 00 коп., №80 від 30.06.2017 року на суму 159 360 грн. 00 коп., №148 від 31.10.2017 року на суму 172 176 грн. 00 коп. (а.с.24-26) та Державне підприємство «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» перерахувало на рахунок Позивача грошові кошти у загальному розмірі 361 884 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. (а.с.13-15)
Крім того, на виконання умов Договору субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» передало Відповідачу проектну документацію, що підтверджується накладними №581 від 03.07.2017 року, №625 від 13.07.2017 року, №9 від 14.01.2019 року, №49 від 05.02.2018 року, №399 від 09.08.2018 року (а.с.16-23)
Листом №43 від 27.08.2020 року Позивач направив на адресу Відповідача акт виконання робіт (надання послуг) №23 від 27.08.2020 року на суму 502 596 грн. 00 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 27.08.2020 р., накладної, фіскального чеку, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошти» про вручення поштового відправлення 01.09.2020 року. (а.с.28-36)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» перед Позивачем становить 502 596 грн. 00 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи. (стаття 892 ЦК України)
Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як унормовано згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року Позивач розробив проектно-кошторисну документацію об'єкту «Будівництво багатоповерхових житлових будників з об'єктами торгівельно - офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул, Колекторною у Дарницькому районі м. Києва. Розробка проекту житлового будинку поз. №34 по генплану» (стадія «Робоча документація»), а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується Актами виконання робіт (надання послуг) №56 від 20.03.2017 року на суму 30 348 грн. 00 коп., №80 від 30.06.2017 року на суму 159 360 грн. 00 коп., №148 від 31.10.2017 року на суму 172 176 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.24-26) та Державне підприємство «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» перерахувало на рахунок Позивача грошові кошти у загальному розмірі 361 884 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. (а.с.13-15)
Крім того, на виконання умов Договору субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» передало Відповідачу проектну документацію, що підтверджується накладними №581 від 03.07.2017 року, №625 від 13.07.2017 року, №9 від 14.01.2019 року, №49 від 05.02.2018 року, №399 від 09.08.2018 року (а.с.16-23)
Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року він також виконав роботи на суму в розмірі 502 596 грн. 00 коп.
Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що підставою визнання акту виконаних робіт недійсним є доведення обґрунтованості відмови замовника підписати акт, тобто наявність суттєвих недоліків виконаних робіт, на які посилався замовник, відмовляючи в підписанні акту.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Отже, договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 та в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
Листом №43 від 27.08.2020 року Позивач направив на адресу Відповідача акт виконання робіт (надання послуг) №23 від 27.08.2020 року на суму 502 596 грн. 00 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 27.08.2020 р., накладної, фіскального чеку, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошти» про вручення поштового відправлення 01.09.2020 року. (а.с.28-36)
У п.4.1 Договору визначено, що передача-приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт, які складаються за результатом повного виконання робіт.
Згідно з пунктом 4.2. Договору замовник зобов'язаний протягом 10 календарних днів після отримання акту передачі-приймання виконаних робіт підписати та повернути акт виконавцю або надати мотивовану відмову від прийняття робіт.
При неотриманні виконавцем підписаного акту або мотивованої відмови від прийняття робіт частково або повністю у встановлений термін роботи вважаються прийнятими (пункт 4.3. Договору).
Проте, Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження надання Державним підприємством «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» Позивачу обґрунтованої відмови від підписання Акту виконання робіт (надання послуг) №23 від 27.08.2020 року на суму 502 596 грн. 00 коп. у визначений спірним Договором строк.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що відповідно до умов Договору субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року роботи, які визначені в Акті виконання робіт (надання послуг) №23 від 27.08.2020 року на суму 502 596 грн. 00 коп., вважаються виконаними й прийнятими Замовником без заперечень та зауважень в повному обсязі.
Згідно з п.3.1 Договору за розробку проектно-кошторисної документації Замовник проводить розрахунки в такому порядку:
3.1.1. Авансовий платіж становить 20% вартості проектних робіт по кожній стадії. Аванс в розмірах та строках погоджений із Замовником перераховується Виконавцю по стадіях, згідно з Календарним планом виконання робіт (Додаток 2 до Договору) за кожну стадію окремо, після отримання листа від Виконавця, протягом 10-ти (десяти) банківських днів.
3.1.2 Оплата Робіт проводиться після виконання окремого етапу проектних робіт, відповідно до Календарного плану виконання робіт (Додаток 2 до Договору). Здійснюється оплата протягом 10-ти (десяти) банківських днів після здачі матеріалів проектних робіт Замовнику та підписання Сторонами Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), з урахуванням авансу, що раніше був перерахований за відповідний етап проектних робіт на виконання умов Договору, за умови отримання коштів за ці види робіт від Генерального проектувальника ТОВ «НОВІ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ» відповідно до умов Основного договору від 03.04.2015 № 2015-37.
Суд зазначає, що з урахуванням п. 3.1.2 Договору субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року обов'язок Відповідача по оплаті виконаних робіт за Актом виконання робіт (надання послуг) №23 від 27.08.2020 року на момент розгляду даної справи настав.
Таким чином, заборгованість Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» за Договором субпідряду на виконання проектних робіт №0098/04/15-34Р від 30.10.2016 року становить 502 596 грн. 00 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» в розмірі 502 596 грн. 00 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 502 596 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 502 596 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Позивачем також заявлено про стягнення з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 500 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2021 року між Адвокатським бюро "Романа Проценка" (надалі - бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» (надалі - Клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги №11/05-2021, відповідно до п. 1.1 якого бюро зобов'язується здійснювати захист, представляти інтереси клієнта та надавати йому інші види правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором, законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими актами чинного законодавства, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати необхідні для виконання цього договору.
Згідно з п. 5.1 договору за надану правову допомогу та послуги, що надаються бюро, клієнт сплачує бюро гонорар, розмір та строки сплати якого узгоджуються сторонами та визначаються у додатках до цього договору.
Додатковою угодою №6 від 13.12.2021 року до Договору про надання правової допомоги №11/05-2021 від 11.05.2021 року Сторони узгодили види правової допомоги та вартість гонорару.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт приймання-передачі правової допомоги №7 від 17.12.2021 року на суму 22500 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що Проценко Р.В.. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю №5086 від 27.06.2012 року.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому вимоги Позивача є обґрунтованими та з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26,ЛІТЕР А, Ідентифікаційний код юридичної особи 01422832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУНДАМЕНТ ПРОЕКТ» (02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 19А, Ідентифікаційний код юридичної особи 38657646) заборгованість у розмірі 502 596 (п'ятсот дві тисячі п'ятсот дев'яносто шість) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 7 538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 94 (дев'яносто чотири) коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16 лютого 2022 року.
Суддя О.В. Чинчин