ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.02.2022Справа № 910/13232/20
За скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
на бездіяльність державного виконавця
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"
до: 1. Дочірнього підприємства "БЦТ"
2. Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія"
про визнання договорів недійсними
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін: без повідомлення (виклику)
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/13232/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" до Дочірнього підприємства "БЦТ", Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" про визнання договорів недійсними, а саме, договору купівлі-продажу від 13.02.2019, укладеного між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Дочірнім підприємством "БЦТ", та договору № 55/3-1 від 19.06.2017 про припинення зобов'язань переданням відступного, укладеного між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крупенія".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 зупинено провадження у справі № 910/13232/20 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
06.08.2021 до суду надійшла скарга Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на бездіяльність державного виконавця від 04.08.2021.
У зв'язку з необхідністю направлення матеріалів справи № 910/13232/20 до Північного апеляційного господарського суду ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на бездіяльність державного виконавця від 04.08.2021 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва з суду вищої інстанції.
У зв'язку з поверненням матеріалів справи № 910/13232/20 до Господарського суду міста Києва необхідним є вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на бездіяльність державного виконавця від 04.08.2021, що подана до суду 06.08.2021.
З указаною метою провадження у справі № 910/13232/20 підлягає поновленню.
Як вбачається з поданої скарги, скаржник звернувся у ній з такими вимогами:
1) Для повного та всебічного розгляду скарги витребувати від Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріали виконавчого провадження № 65556545.
2) Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко Анни Володимирівни у виконавчому провадженні № 65556545 про примусове виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2021 у справі № 910/13232/20, яка полягає у: виконанні виконавчого документу, ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2021 у справі № 910/13232/20 у відповідності до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а не у відповідності до ст.ст. 37, 60 Закону України «Про виконавче провадження».
3) Зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко Анну Володимирівну усунути порушення (поновити порушене право заявника) у виконавчому провадженні № 65556545, шляхом дотримання вимог ст.ст. 37, 60 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо порядку виконання виконавчого документу, який передбачає передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, та повернення стягувачу виконавчого документу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.
4) Зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Поляцко Анну Володимирівну у виконавчому провадженні № 65556545:
- на підставі ч. 2 ст. 37, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» скласти акт про відсутність у боржника, АТ «Ощадбанк», визначеного виконавчим документом (ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2021 № 910/13232/20) майна, яке він за виконавчим документом, повинен передати стягувану в натурі: договору/договорів купівлі-продажу рухомого майна, а саме: силового, електротехнічного і холодильного обладнання на базі компресорних станцій, розташованого за адресами: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46; 46-А; 46-Б; 46-Г, від 13.02.2019, укладеного між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Дочірнім підприємством «БЦТ» за результатами відкритих торгів Державного підприємства «Сетам», а також усі додатки, додаткові угоди, угоди про внесення змін тощо; договір № 55/3-1 від 19.06.2017 про припинення зобов'язань переданням відступного, укладеного між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крупенія», а також усі додатки, додаткові угоди, угоди про внесення змін тощо;
- винести постанову про повернення стягувану (Господарському суду м. Києва) виконавчого документа (ухвали від 12.05.2021 № 910/13232/20) на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37, ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
У статті 341 ГПК України визначені строки для звернення із скаргою.
Згідно з ч. 1 даної статті, скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України містить чітку норму щодо моменту, з якого відраховується десятиденний строк на подання скарги. Аналогічні положення містить Закон України «Про виконавче провадження».
Звертаючись до суду із скаргою на дії посадових осіб органу ДВС, скаржник повинен зазначити у скарзі та обґрунтувати належними доказами, що скарга подається ним у строк, встановлений у ст. 341 Господарського процесуального кодексу України (у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав).
Суд зазначає, що встановлення законом строків для оскарження дій/бездіяльності органів ДВС має на меті забезпечення прав усіх учасників виконавчого провадження та стабільності і правової визначеності правовідносин, які виникають при виконанні рішення суду, а тому положення норми ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України щодо встановлення строку для реалізації права на оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів ДВС, повинні розумітись саме як обов'язок скаржника з доведення вказаних обставин.
Судом враховано правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України»,8863/06, від 18.11.2010, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, але ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та поставленими цілями.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення у справі "Мельник проти України", N 23436/03, від 28.03.2006).
У поданій скарзі зазначено, зокрема, що державним виконавцем направлялися скаржнику вимоги щодо виконання ухвали № 910/13232/20 від 12.05.2021. У всіх вимогах у виконавчому провадженні № 65556545. зокрема у вимозі від 254.05.2021 № 65556545/13, у вимозі від 07.07.2021 державний виконавець, вимагаючи виконати ухвалу господарського суду м. Києва від 12.05.2021 у справі № 910/13232/20, посилається на ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак ухвала господарського суду м. Києва від 12.05.2021 у справі № 910/13232/20 не може виконуватися у порядку, передбаченому ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки передбачає порядок виконання рішення немайнового характеру, а саме рішення, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
АТ «Ощадбанк» неодноразово повідомляв державного виконавця про те, що ухвала господарського суду м. Києва від 12.05.2021 у справі № 910/13232/20 має виконуватися у порядку, передбаченому ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», а не ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а також про відсутність у АТ «Ощадбанк» документів, які підлягають вилученню, передачі стягувачу відповідно до даного виконавчого документу (листи АТ «Ощадбанк» від 30.06.2021 № 55/2-08/459/42440/2021-00/Вих., від 09.07.2021 № 55/2-08/2-08/484/45274/2021-00/Вих.).
Однак, державний виконавець не повернув виконавчий документ стягувачу, натомість протиправно продовжив виконавче провадження № 65556545, та незаконні дії у виконавчому провадженні № 65556545, та виніс, зокрема дві постанови про накладення штрафу від 01.07.2021 та від 13.07.2021.
Отже, з урахуванням наведеного, зі змісту поданої скарги вбачається, що у ній фактично оскаржується не бездіяльність державного виконавця, а його дії, тобто здійснення ним виконавчого провадження в іншому порядку (на підставі інших правових норм), відмінного від думки скаржника.
Відтак, суд відхиляє викладені у скарзі твердження скаржника про триваючий характер правопорушення, оскільки здійснений державним виконавцем, на думку АТ «Ощадбанк», проступок, у даному випадку не можна кваліфікувати як бездіяльність.
При цьому, про виконання виконавчого документу (ухвали Господарського суду м. Києва від 12.05.2021 у справі № 910/13232/20) відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», тобто про порушення свого права в розумінні ст. 341 ГПК України, скаржнику стало відомо ще з вимог державного виконавця від 24.05.2021 та від 07.07.2021 у виконавчому провадженні № 65556545, які АТ «Ощадбанк» отримав відповідно 29.06.2021 та 09.07.2021, про що свідчать його власні відповіді на ці вимоги від 30.06.2021 та 09.07.2021.
Натомість, зі скаргою АТ «Ощадбанк» звернувся до Господарського суду міста Києва тільки 06.08.2021, тобто після спливу встановленого законом десятиденного строку на оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 341 ГПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, за змістом наведених норм обов'язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.
Натомість, скаржником, а ні в тексті поданої скарги, а ні окремим документом не заявлено про поновлення процесуального строку, встановленого ст. 341 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного вище суд доходить висновку, що АТ «Ощадбанк» пропущений десятиденний строк, встановлений законодавством для оскарження дій державного виконавця, а правові підстави для поновлення пропущеного строку на оскарження відсутні.
Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За наведених обставин, скарга Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на бездіяльність державного виконавця від 04.08.2021 підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 118, 230, 233-235, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Поновити провадження у справі № 910/13232/20.
2. Скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на бездіяльність державного виконавця від 04.08.2021 у справі № 910/13232/20 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня з дня складання повного тексту ухвали.
Дата повного складання повного тексту ухвали: 16.02.2022
Суддя Т.Ю. Трофименко