ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2022Справа № 910/2170/22
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Квант"
2) Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Лесі Василівни
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та скасування реєстраційної дії
Представники учасників справи: не викликались
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Квант" (надалі по тексту - відповідач-1) та Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Лесі Василівни (надалі по тексту - відповідач-2) про:
-визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Квант", оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Квант" за № 14/01/2022-1 від 14.01.2022;
-визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Квант", оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Квант" за № 14/01/2022-2 від 27.01.2022;
-скасування реєстраційної дії, проведеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огородник Л.В. 17.01.2022 о 17:01:33, 1002241070012055621, "Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи".
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Квант", які проведені 14.01.2022 та 27.01.2022 відбулися з численними порушеннями чинного законодавства України, а тому прийняті за результатами таких загальних зборів рішення учасників товариства є недійсними.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд забезпечити позов шляхом:
-заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Квант", державним реєстраторам, іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, вчиняти дії, пов'язані зі зміною місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Квант", зі зміною директора або відомостей про директора та будь яких інших реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Квант" до розгляду справи судом по суті.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2)забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6)зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10)іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заявник обґрунтовує подану ним заяву тим, що невжиття такого заходу забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій, враховуючи предмет спору, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В основу мотивів вжиття заходів забезпечення позову заявником покладено доводи, які містяться у позовній заяві.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи відчуження майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
У даному випадку обставин, з якими процесуальний закон пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 15.02.2022.
Суддя С. В. Стасюк