ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2022Справа № 910/2218/22
За заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову до його подання
Особи, які можуть отримати статус учасників справи:
1) Фонд державного майна України (відповідач 1)
2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській області (відповідач 2)
3) Державне підприємство «Азовський судноремонтний завод» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору)
Суддя Удалова О.Г.
без виклику представників
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до його подання.
В обґрунтування поданої ним заяви ОСОБА_1 пояснив, що має намір взяти участь в аукціоні в електронній системі «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» щодо приватизації об'єкта малої приватизації - Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» (далі - об'єкт приватизації), з огляду на що здійснив перевірку такого об'єкта приватизації, процедури проведення аукціону та виявив суттєві порушення прав потенційних покупців об'єкта приватизації.
У зв'язку з цим заявник вказав, що має намір звернутись до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській області про визнання незаконним наказу та зобов'язанні вчинити дії.
Необхідність звернення заявника до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, як пояснив заявник, обумовлена тим, що невжиття таких заходів призведе до вибуття з державної власності та продажу на аукціоні об'єкта приватизації з грубим, за твердженням заявника, порушенням проведення підготовки процесу приватизації та попри встановлену заборону щодо проведення відповідного виду аукціону на період дії карантину, у зв'язку з чим позивач змушений буде звертатись до суду з вимогами про витребування з чужого незаконного володіння об'єкту приватизації, скасування результатів аукціону, скасування договорів купівлі-продажу, а також можливе скасування наступних договорів купівлі-продажу, підставою вчинення яких буде попереднє відчуження.
З урахуванням викладеного заявник просив суд до набрання законної сили судовим рішенням у справі:
- заборонити будь-яким фізичним та/або юридичним особам, у т.ч. всім підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форм власності та галузевої належності у т.ч., але не виключно органам державної влади та управління, Фонду державного майна України, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській області, вчиняти будь-які дії щодо відчуження єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» та об'єктів, які складаються як із нерухомого, так і з рухомого майна, та які входять до складу єдиного майнового комплексу об'єкта приватизації;
- зупинити проведення аукціону в електронній торговій системі «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ» щодо відчуження єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод», який має відбутись 22.02.2022;
- заборонити будь-яким фізичним та/або юридичним особам, у т.ч. всім підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форм власності та галузевої належності у т.ч., але не виключно органам державної влади та управління, державним реєстраторам, державним та/або приватним нотаріусам, а також особам, уповноваженим на функції державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, вносити відомості та/або зміни, в т.ч., але не виключно, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, пов'язані з внесенням змін, реєстрацією права власності, в т.ч., але не виключно, з відкриттям розділу на об'єкт нерухомого майна, реєстрації переходу права щодо єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод», та об'єктів, які складаються, як із нерухомого, так і з рухомого майна, та які входять до складу єдиного майнового комплексу об'єкта приватизації;
- заборонити будь-яким фізичним та/або юридичним особам, у т.ч. всім підприємствам, установам, організаціям, незалежно від форм власності та галузевої належності у т.ч., але не виключно органам державної влади та управління, державним реєстраторам, державним та/або приватним нотаріусам, а також особам, уповноваженим на функції державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії, пов'язані з внесенням змін (в т.ч., але не виключно, включення та/або виключення) щодо складу засновників (учасників) Державного підприємства «Азовський судноремонтний завод».
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його подання, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи та гарантією задоволення законних вимог позивача.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі № 922/2163/17, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
При цьому за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Звертаючись з вказаної заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник вказує, що має намір та зобов'язується звернутись з позовом до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській області про визнання незаконним наказу та зобов'язанні вчинити дії.
Водночас, заявником не зазначається в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, який саме наказ ним оскаржуватиметься у позовній заяві з тих, на які міститься посилання у заяві, та які конкретно дії заявник має намір зобов'язати вчинити Фонд державного майна України та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській області з метою встановлення судом, як того вимагає закон, взаємозв'язку між запропонованими заходами забезпечення та вимогами, які заявник (позивач) планує пред'явити в позовній заяві.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявником не доведено того, що наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення у даній справі, а заходи забезпечення позову зможуть забезпечити реальне виконання рішення у даній справі, та того, що у випадку невжиття таких заходів виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено та не порушить збалансованості інтересів сторін у даній справі.
Заявник не надав жодних доказів на підтвердження того, що має намір взяти участь в аукціоні (реєстрація ним як учасником аукціону, внесення ним гарантованого внеску тощо), у зв'язку з чим суд дійшов висновків, що наведені в заяві твердження ОСОБА_1 грунтуються на припущеннях заявника. Заявник зазначив, що "перевірив об'єкт приватизації та процедуру проведення аукціону" та виявив, що будуть порушені праві покупців єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Азовський судноремонтний завод", тобто третіх осіб.
Крім того, суд звертає особливу увагу заявника на те, що відповідно до ч. 12 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Як зазначає сам заявник, відповідальним за проведення аукціону є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій та Луганській області, тобто такий аукціон проводиться від імені держави, а суб'єктом управління Державного підприємства "Азовський судноремонтний завод", 100% частки якого належить Державі Україна, є Фонд державного майна України.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, а також роз'яснення Верховного Суду та Вищого господарського суду України, беручи до уваги обставини, наведені заявником в обґрунтування поданої ним заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заявником не наведено, та відповідно не доведено, наявність жодної обставини, яка б свідчила про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення прав позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду.
Таким чином, у порушення наведених вимог закону, позивач в обґрунтування поданої ним заяви не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, про які просить заявник.
За таких обставин, а також враховуючи приписи ч.ч. 11, 12 ст. 137 ГПК України, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвала підписана та набрала законної сили 15.02.2022. Ухвала підлягає оскарженню в порядку, встановленому чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.Г. Удалова