ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2022Справа № 910/17714/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІМ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА"
про стягнення 136 982, 72 грн.
за участю представників:
від позивача: Силаков М.А.
від відповідача: Ільїн О.П
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА" про стягнення 136 982, 72 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.11.2021 прийняв вказану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/17714/21, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
02.12.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив та клопотання про розгляд справи з викликом сторін в судове засідання. У відзиві відповідач заперечив проти позивних вимог посилаючись на рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2021 №910/17491/20, зазначив про відсутність оригіналів накладних №37 від 12.07.2020, №38 від 13.07.2020, №39 від 14.07.2020, №40 від 14.07.2020 та звернув увагу на посилання у накладних на договір №P-611-SGU2020 від 02.07.2020, а тому, за доводами відповідача, факт поставки не підтверджений належними та допустимими доказами.
08.12.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що поставка продукції відбулась за усної домовленості сторін. Позивач вказав, що оригінали накладних знаходяться у відповідача та не можуть бути надані позивачем для огляду у судовому засіданні. Також, позивач зазначив про неможливість надання договору №P-611-SGU2020 від 02.07.2020, оскільки такого не існує та позовні вимоги не містять посилання на вказаний договір.
09.12.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення по справі щодо заявлених позивачем вимог в частині пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА" про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання у справі № 910/17714/21 на 25.01.2022, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА" про витребування оригіналів доказів задоволено та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІМ" надати суду у судове засідання для огляду оригінали доданих до позову документів.
У зв'язку із перебуванням 25.01.2022 судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/17714/21 не відбувся.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 призначено судове засідання по справі № 910/17714/21 на 08.02.2022.
У судовому засіданні 08.02.2022 представник позивача надав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
Представник позивача у судовому засіданні 08.02.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.02.2022 надав пояснення по суті заперечень на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 08.02.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІМ" (позивачем) на підставі усної угоди у липні 2020 року було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА" (відповідачу) товар - ячмінь, врожаю 2020 року у загальній кількості 113,78 тон на загальну суму 614 412,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №37 від 12.07.2020, №38 від 13.07.2020, №39 від 14.07.2020, №40 від 14.07.2020, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату товару: №44 від 12.07.2020, №45 від 13.07.2020, №46 від 14.07.2020, №47 від 14.07.2020 на загальну суму 614 412,00 грн.
Відповідачем частково сплачено кошти за поставлений позивачем товар у розмірі 491 529,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №165 від 30.07.2020, №166 віл 30.07.2020, №167 від 30.07.2020, №168 від 30.07.2020.
30.11.2020 позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу вих. №30/11-20 від 30.11.2020 про погашення у семиденний строк решти суми грошового зобов'язання за поставлений товар у розмірі 122 882,40 грн. На підтвердження чого позивач надав копію опису вкладення в цінний лист від 30.11.2020, поштової накладної та квитанції від 30.11.2020 №0200248478917.
21.07.2021 позивачем повторно направлено на адресу відповідача претензію №б/н від 21.07.2021, з вимогою про виконання грошового зобов'язання у розмірі 122 882,40 грн.
Оскільки відповідач взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару не виконав, позивач звернувся до суду із позовом стягнення з відповідача 122 882,40 грн заборгованості.
Оскільки, відповідачем неналежно виконуються зобов'язань в частині оплати поставленого позивачем товару за видатковими накладними, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 14 100,32 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Часиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Дослідивши наявні в матеріалах справи видаткові накладні №37 від 12.07.2020, №38 від 13.07.2020, №39 від 14.07.2020, №40 від 14.07.2020, судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач здійснив поставку товару - ячмінь, врожаю 2020 року у загальній кількості 113,78 тон на загальну суму 614412,00 грн, а відповідач, в свою чергу зобов'язався здійснити оплату поставленого товару.
За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, наявними в матеріалах справи видатковими накладними: підтверджується, що позивач поставив відповідачу товару на суму 614412,00 грн.
Як підтверджено матеріалами справи, на виконання взятих на себе зобов'язань, позивачем здійснено поставку відповідачу товару, а відповідачем, у свою чергу, прийнято товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №37 від 12.07.2020, №38 від 13.07.2020, №39 від 14.07.2020, №40 від 14.07.2020 та рахунками на оплату №44 від 12.07.2020, №45 від 13.07.2020, №46 від 14.07.2020, №47 від 14.07.2020.
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 122 882,40 грн. (614 412,00 грн. (поставлений товар згідно видаткових накладних) - 491 529,60 грн. (часткові оплати)).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.
В пункті 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
З огляду на наведене, оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідно до приписів ст. 692 ЦК України, відповідач зобов'язаний оплатити поставлений позивачем товар після його прийняття. За таких обставин, строк оплати поставленого відповідачу товару настав.
Також, 30.11.2020 та 21.07.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу та претензію, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар.
Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплату у повному обсязі поставленого позивачем товару за видатковими накладними №37 від 12.07.2020, №38 від 13.07.2020, №39 від 14.07.2020, №40 від 14.07.2020 не сплатив, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем складає 122 882,40 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилався на рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2021 №910/17491/20, зазначив про відсутність оригіналів накладних №37 від 12.07.2020, №38 від 13.07.2020, №39 від 14.07.2020, №40 від 14.07.2020 та звернув увагу на посилання у накладних на договір №P-611-SGU2020 від 02.07.2020.
Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІМ" про стягнення штрафу у розмірі 6 295 676,40 грн, неустойки у розмірі 674 291,02 грн. за прострочення поставки та збитків завданих неналежним виконанням договору поставки №Р-611-SGU2020 від 02.07.2020 (упущену вигоду) у розмірі 777 244,00 грн.
Оскільки у справі №910/17491/20 предметом спору було стягнення штрафу та неустойки, водночас ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІМ" заперечувало укладення договору поставки №Р-611-SGU2020 від 02.07.2020, а тому під час розгляду справи судом досліджувався факт укладання договору №Р-611-SGU2020 від 02.07.2020 в редакції наданої ТОВ "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА" та виникнення між сторонами господарських зобов'язань саме на підставі вказаного договору поставки.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.03.2021 №910/17491/20 у задоволенні позову відмовлено повністю та встановлено, зокрема, про не доведеність ТОВ "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА" укладення між сторонами договору поставки №Р-611-SGU2020 від 02.07.2020, а саме у редакції наданій ТОВ "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА", та відсутність погодження між сторонами умов щодо нарахування неустойки та штрафу за не своєчасну поставку товару.
З урахуванням наведеного, суд вважає безпідставними заперечення відповідача та посилання на рішення Господарського суду м. Києва від 30.03.2021 №910/17491/20, оскільки у даній справі предметом спору є поставка товару за видатковими накладними №37 від 12.07.2020, №38 від 13.07.2020, №39 від 14.07.2020, №40 від 14.07.2020, а не на підставі договору №Р-611-SGU2020 від 02.07.2020.
Більш того, суд звертає увагу, що у рішенні Господарського суду м. Києва від 30.03.2021 №910/17491/20 судом було встановлено про поставку ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІМ" ячмінь, врожаю 2020 року у загальній кількості 113,78 тон на загальну суму 614 412,00 грн, що не заперечувалось сторонами та підтверджувалось видатковими накладними №37 від 12.07.2020, №38 від 13.07.2020, №39 від 14.07.2020, №40 від 14.07.2020, які були надані самим же позивачем у справі №910/17491/20 - ТОВ "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА".
Окрім того, ТОВ "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА" було частково сплачено борг згідно видаткових накладних №37 від 12.07.2020, №38 від 13.07.2020, №39 від 14.07.2020, №40 від 14.07.2020 у розмірі 491 529,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №165 від 30.07.2020, №166 від 30.07.2020, №167 від 30.07.2020, №168 від 30.07.2020.
Таким чином, факт передачі товару відповідачу підтверджується видатковими накладними та відповідачем не заперечується.
Судом встановлено, що факт наявності заборгованості у розмірі 122 882,40 грн за поставлений товар належним чином доведений, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.
Доказів оплати заборгованості у розмірі 122 882,40 грн, на час прийняття рішення, відповідачем не надано, обставин, викладених у позові не спростовано.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки, невиконане зобов'язання у розмірі 122 882,40 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення боргу.
Позивачем, також, заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 14 100,32 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В обґрунтування нарахування пені в позовній заяві позивач посилається на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
З огляду на характер правовідносин, які склались між сторонами, відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за поставлений товар не передбачена певними законодавчими актами.
Оскільки між сторонами договір не укладався та позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 14 100,32 грн, а тому суд відмовляє у цій частині позовних вимог.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, надавши оцінку всім аргументам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА"
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕРАНС ГЛОБАЛ МЕРЧАНТС УКРАЇНА" (01010, місто Київ, вулиця МОСКОВСЬКА, БЦ "СЕНАТОР", будинок 32/2, 15Й ПОВЕРХ; ідентифікаційний номер 41649076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІМ" (02002, місто Київ, вулиця ЄВГЕНА СВЕРСТЮКА, будинок 2-А, офіс 800, ідентифікаційний код 39716581) заборгованість у розмірі 122 882,40 грн та судовий збір у розмірі 2036,34 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 14.02.2022.
Суддя О.В. Гулевець