Рішення від 13.01.2022 по справі 640/20011/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року м. Київ № 640/20011/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до проГоловного управління ДПС у Київській області зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИСПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання відповідача або інший відповідальний орган зробити розрахунок та виплату належних позивачу страхових коштів.

Ухвалою суду від 28.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23.12.2021 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 13.01.2022 допущено заміну відповідача у справі №640/20011/21 Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника Головне управління ДПС у Київській області (м. Київ, 03151, вул. Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 44096797).

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги, яка виникла внаслідок отримання позивачем захворювання, яке було наслідком виконання ним обов'язків військової служби, а саме роботи в органах податкової міліції.

28 серпня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю у зв'язку із тим, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію», тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівником податкової міліції після вказаної дати законні підстави відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про хворобу №855/3в від 23.11.2020 ОСОБА_1 , захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Наказом ГУ ДФС у Київській області від 25.11.2020 №283-о ОСОБА_1 майора податкової міліції - старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ четвертого оперативного відділу управління оперативно-розшукової діяльності Головного управління ДФС у Київській області звільнено з 01.12.2020 у відставку (із зняттям з військового обліку) за п. 65 п.п. «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 із змінами і доповненнями.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках від 13.04.2021 Серії 12ААА №038484, ступніть втрати професійної працездатності ОСОБА_1 складає 25%, яке пов'язане з проходженням військової служби.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 26.04.2021 звернувся до відповідача із заявою щодо виплати страхових виплат згідно чинного законодавства.

Листом від 12.05.2021 №114/К/10-97-07 «Щодо виплати одноразової грошової допомоги» Головне управління ДФС у м. Києві повідомило, що ст. 356 Податкової кодексу України передбачалося, що держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20-23 Закону України «Про міліцію». Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015.

Центральною МСЕК №2 (м. Київ) позивачу визначено ступінь втрати професійної працездатності, що становить 25%, причина втрати професійної працездатності: захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби, після втрати чинності Законом України «Про міліцію». Збереження права на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про національну поліцію», передбачено п. 15 розділу ХІ цього Закону відповідно до змін, внесених Законом України від 23.12.2015 №900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей». Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції.

Працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. На сьогодні проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано.

Вважаючи протиправними дії відповідача та у зв'язку із цим про зобов'язання вчинити дії, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до п. 1 Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) працівника міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення; 2) установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією; 3) поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення; у період проходження служби, - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.

Згідно з пунктом 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб (абзац другий); право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Конституційний Суд України в рішеннях від 06 липня 1999 року №8-рп/99 та від 20 березня 2002 року, надаючи тлумачення, зокрема, Закону України «Про міліцію» в контексті встановлених соціальних гарантій вказав, що суспільні відносини, врегульовані цим Законом, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Конституційний Суд України дійшов висновку, що ці положення поширюються і на службу в податковій міліції.

Таким чином, посилання відповідача на те, що на позивача як працівника податкової міліції не поширюються гарантії, встановлені для працівників міліції, є помилковими.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 затверджено «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі по тексту - Порядок №850), яким визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

За змістом пункту 2 вказаної постанови, вона не поширюється на осіб, у яких право на отримання одноразової допомоги виникло до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13 лютого 2015 року №208-VIII (набрав чинності з 12 березня 2015 року) та на осіб, які проходили службу в складі національного контингенту чи національного персоналу в міжнародних операціях.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 визначено ступніть втрати професійної працездатності 25%, яке пов'язане з проходженням військової служби.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що за особою, якій під час перебування на службі в органі податкової міліції, встановлено інвалідність чи визначено ступінь втрати професійної працездатності, у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 28 серпня 2018 року у справі №804/6297/17 та від 06 березня 2019 року у справі 822/163/18.

Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, часткової втрати працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальними експертними комісіями, - у розмірі, що визначається у відсотках 100-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. При цьому розмір грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб (пункт 3 Порядку №850).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункт 8 Порядку).

У відповідності до пункту 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач розглянув заяву позивача не у спосіб, встановлений Порядком №850, не реалізував своїх повноважень щодо прийняття рішення за заявою, не розглянув додатків, доданих до заяви, не зазначив про наявність чи відсутність підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 14 Порядок №850.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи зазначене, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд виходить за межі позовних вимог та зобов'язує відповідача розглянути подану позивачем заяву про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку №850 та надіслати до ДПС України висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до висновків суду.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 909,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області (03051, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) розглянути подану ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) заяву про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку №850 та надіслати до ДПС України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до висновків суду.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 909,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03051, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін

Попередній документ
103323812
Наступний документ
103323814
Інформація про рішення:
№ рішення: 103323813
№ справи: 640/20011/21
Дата рішення: 13.01.2022
Дата публікації: 17.02.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (14.11.2022)
Дата надходження: 08.11.2022
Предмет позову: про зобов`язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУЖАК НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА
ГУБСЬКА ЛЮДМИЛА ВІКТОРІВНА
СТЕЦЕНКО С Г
суддя-доповідач:
АМЕЛЬОХІН В В
БУЖАК НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА
ГУБСЬКА ЛЮДМИЛА ВІКТОРІВНА
СТЕЦЕНКО С Г
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України
Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України
Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України
Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області
Головне управління ДФС у Київській області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України
Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України
Головне управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України
заявник про винесення додаткового судового рішення:
Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС
позивач (заявник):
Кириченко Ігор Вікторович
суддя-учасник колегії:
ЕПЕЛЬ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
КАРПУШОВА ОЛЕНА ВІТАЛІЇВНА
КОСТЮК ЛЮБОВ ОЛЕКСАНДРІВНА
МОРОЗ Л Л
СТЕПАНЮК АНАТОЛІЙ ГЕРМАНОВИЧ
ТАЦІЙ Л В