ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 січня 2022 року м. Київ № 640/16576/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання представника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та вишити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, недоплачену суму грошової допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме - 6800 грн;
зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійснення соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, недоплачену суму грошової допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме - 7354 грн.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 30.07.2021 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
20.10.2021 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач звернувся з пропущенням шестимісячного строку для звернення з даним позовом до суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати недоплаченої суми грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М. від 22.10.2021 запропоновано ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо заявленого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік без розгляду, - протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали з додатками.
21.12.2021 на адресу суду від позивача надійшли пояснення, де вказано, що його звернення до суду з даним позовом, у тому числі щодо відліку строків, узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові по адміністративній справі №380/5202, отже, відлік строків розпочинається з моменту отримання відповідачем заяви, до якої додано пакет документів. Наполягає на тому, що не пропустив шестимісячний термін, згідно вимог частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки 27.05.2021 на свою заяву отримав відповідь, а вже 10.06.2021 подав позов до суду.
Суд, визначаючись щодо клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, виходить з наступного.
Згідно листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 13.10.2021 №02/2992-04, на підставі списків Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, виплата разової грошової допомоги до 5 травня здійснення шляхом перерахування коштів на особовий рахунок отримувача в установу банку, а саме: за 2020 рік в розмірі 1390, 00 грн - 09.04.2020; за 2021 рік в розмірі 1491, 00 грн - 22.04.2021.
Позивач звернувся до відповідача з заявою в якій просив здійснити перерахунок та виплату зазначеної грошової допомоги, виходячи з розміру п'яти мінімальних пенсій за віком.
Листом від 27.05.2021 відповідач повідомив позивачу, що разова грошова допомога до 5 травня 2020 року надана йому відповідно до виділених бюджетом коштів і прийнятої постанови КМУ, тому підстав для здійснення перерахунку та проведення доплати до виплаченого йому розміру разової грошової допомоги не має.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд, про що останнім зазначено у постанові від 21.03.2019 у справі 826/5240/18 (адміністративне провадження № К/9901/2222/19).
Разом з цим, суд зазначає, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами.
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на перерахунок пенсії у визначеному законодавством порядку), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №295/3897/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 90713989).
У вказаній постанові суд касаційної інстанції також зазначив, що процесуальний закон у частині визначення строків звернення до суду не містить особливостей стосовно спорів у сфері соціального захисту, зокрема, тих, що стосуються регулярних (щомісячних тощо) виплат, які держава в особі її уповноважених суб'єктів владних повноважень з власної вини протягом тривалого часу не виплачувала такій фізичній особі пенсію або виплачувала у неповному розмірі.
Водночас право на отримання позивачем належної йому за Законом соціальної виплати підпадає під сферу дії статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оскільки якщо за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплати та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні виплати доти, доки право на таку виплату передбачено чинним законодавством України.
Протиправне нездійснення соціальної виплати, яке сталося з вини держави в особі її компетентних органів (зокрема, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України) може бути віднесене до триваючих правопорушень, оскільки суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) стосовно позивача, чим порушує його/її право на соціальний захист.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 89819907), в якій зазначено, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно здійснення соціальної виплати у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Отже, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання соціальних виплат та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Таким чином, з огляду на вказані норми національного та міжнародного законодавства, правові висновки Верховного Суду, які відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України є обов'язковими для врахування, а також встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що про порушення свого права на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач дізнався саме з листа відповідача від 27.05.2021 № 051-К-826-02-044, а тому саме з вказаної дати слід обчислювати строк протягом якого позивач має можливість звернутись до суду за захистом порушених прав та інтересів з боку суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 522/6810/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397714), в якій вказано, що строк звернення до суду слід обчислювати з моменту отримання відмови суб'єкта владних повноважень у здійсненні належних позивачу соціальних виплат.
Отже, оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався 27.05.2021, а до суду за їх захистом звернувся з даним позовом 14.06.2021, суд доходить висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122-123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
В задоволенні клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позову без розгляду у справі №640/16576/21, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак