15 лютого 2022 року Чернігів Номер провадження ЗП/620/1/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про забезпечення позову,
ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення коштів та арешту рахунків на підставі виконавчого документу - виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за номером 180672 від 16.06.2021 за виконавчим провадженням № 68611757 від 10.02.23, яке відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем Віталієм Олександровичем, до моменту вирішення справи в суді.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно пункту першого частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В контексті наведеного, суд зазначає, що заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається до суду, до якого у майбутньому буде поданий такий позов за правилами підсудності, встановленими цим кодексом.
Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, заявник має намір звернутися до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Коваля Віталія Олександровича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно частини дванадцятої статті 28 Цивільного процесуального кодексу України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц сформовано наступний правовий висновок, що спори між боржниками та стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам Цивільного процесуального кодексу України вирішуються судом за позовами до стягувачів у порядку цивільного судочинства.
В даному випадку, спір, щодо якого подано заяву про забезпечення позову, не є спором між учасниками публічно-правових відносин та пов'язаний з невиконанням зобов'язання фізичною особою та вчиненням у зв'язку із цим виконавчого напису нотаріуса.
З наведеного випливає, що предмет спору, в якому заявлено вжиття заходів забезпечення позову, вказує на його належність до тих спірних правовідносин, які вирішуються за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 818/619/16, постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 826/13158/16.
Отже, суд дійшов висновку, що правовідносини, що склалися у цій ситуації, перебувають у площині цивільного судочинства.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, серед іншого, найменування суду.
При цьому, враховуючи положення пункту 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява має містити найменування суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статей 152, 153 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Оскільки судом встановлено, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про забезпечення позову повернути без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Н.М. Баргаміна
