15 лютого 2022 року Чернігів Справа № 620/6821/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участі секретаря Кугук Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі
за позовомОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області Державної судової адміністрації
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 14.01.2022 звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 620/6821/20, шляхом зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 (за винятком днів відпустки) на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, та виплатити недоотриману частину суми суддівської винагороди.
Свою заяву обґрунтовує тим, що Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою змінивши резолютивну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду фактично унеможливив виконання судового рішення в частин: виплати недоотриманої мною суддівської винагороди. Це виразилося в тому, що суд хоча й поклав на ТУ ДСА України у Чернігівській області юридичний обов'язок по виплаті коштів суддівської винагороди, але за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є ДСА України, тобто бюджетної програми, яка у відповідача по справі ТУ ДСА України у Чернігівській області згідно його інформації відсутня й дана бюджетна установа не може реально виконати судове рішення. Натомість ДСА України як розпорядник відповідної бюджетної програми не була відповідачем по справі (лише третьою особою) і як окремий суб'єкт владних повноважень не може нести ніякої відповідальності за невиконання ТУ ДСА України у Чернігівській області судового рішення. Заміна ж відповідача у справі чи боржника у виконавчому провадженні в даній ситуації неможлива оскільки процесуальна дієздатність ТУ ДСА України у Чернігівській області як учасника судового провадження не змінювалась. Таким чином, вважає, що з метою ефективного, а не ілюзорного, виконання судового рішення, дотримання принципу верховенства права та напрацьованої ЄСПЛ практики, необхідно змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.
ТУ ДСАУ у Чернігівській області у поданих до суду поясненнях зазначило, що судове рішення у справі № 620/6821/20 в частині нарахування з його боку було виконано шляхом направлення розрахункового листа за 2020 рік, у якому визначено суму, що підлягає виплаті, та становить 108011,12 грн. Проте, виконання судового рішення в частині виплати недоотриманої суддівської винагороди є проблемним.
Сторони в судове засідання не прибули, про розгляд заяви повідомлені.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено повністю: визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 включно (за винятком днів відпустки) із застосуванням положень статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 28.08.2020 включно (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману частину суддівської винагороди.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 змінено, виклавши абзац 3 резолютивної частини в такій редакції:
«Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області нарахувати ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 (за винятком днів відпустки) на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та виплатити недоотриману частину суддівської винагороди за рахунок бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є ДСА України, в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
11.10.2021 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 620/6821/20 про зобов'язання відповідача вчинити визначені постановою суду дії.
На підставі зазначеного виконавчого листа 22.11.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 67608011 (а.с. 124).
Листом від 22.12.2021 за № 06-03/1993/21-вих (а.с. 125) ТУ ДСАУ в Чернігівській області повідомило головного державного виконавця про те, що 09.11.2021 ним було направлено судді Луговцю О.А. розрахунковий лист за 2020 рік. Разом з тим виконання судового рішення повинно здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», розпорядником якої є ДСА України, у порядку передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою КМУ від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників». Таким чином, виконавцем цього рішення виступає ДСА України як головний розпорядник коштів, який контролює всі надходження і виплати з програми 0501150. У свою чергу, в ТУ ДСАУ у Чернігівській області відсутні кошторисні призначення за програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду із змінами, внесеними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, по даній справі є обов'язковим до виконання на всій території України. Відповідно до матеріалів справи, на виконання судового рішення, судом видано позивачу виконавчий лист. На час розгляду даної заяви, рішення суду залишається не виконаним в частині виплати позивачу нарахованої суддівської винагороди, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому, зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Разом з тим, проаналізувавши зміст абзацу 3 резолютивної частини рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.02.2021, зміст вказаного абзацу із змінами, внесеними до нього постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, та обраний позивачем спосіб і порядок виконання судового рішення, зазначений у заяві, суд констатує, що позивач, не погоджуючись із прийнятим Шостим апеляційним адміністративним судом рішенням, просить змінити його суть та зміст, що є недопустимим та суперечить правовим засадам статті 378 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду слід відмовити.
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 620/6821/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складений 15 лютого 2022 року.
Суддя Ю. О. Скалозуб