від "03" жовтня 2007 р. по справі № 01/137-38
за позовом промислового підприємства «Украгротехцентр», м. Київ
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Луцьк
про стягнення 13 882грн. 67 коп.
суддя Якушева І.О.
Представники:
від позивача: Невар О.В. (дов. № 017/07 від 02.10.2007р.)
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 13882,67 грн., з них: 11556 грн. заборгованості за переданий на підставі договору поставки від 12.12.2006р. коробку передач без заднього редуктора, 1426,30 грн. пені за період з 20.12.2006р. по 11.09.2007р., 648,67 грн. збитків, завданих інфляцією, за період з січня по серпень 2007р., 251,70 грн. процентів річних за цей же період.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.
Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
встановив:
12.12.2006р. між сторонами у справі було укладено договір постачання, згідно з розділом 1 якого продавець продає, а покупець - купує коробку передач без заднього редуктора вживану (тип коробки G155-16/11.9) на автомобіль Mercedes 1834, 1994 року випуску.
Розділом 3 даного договору передбачено, що доставка до Луцька проводиться на протязі 3-5 днів з дня підписання договору та передоплати 30%, а доставка товару до Києва проводиться на протязі 1-2 днів після доставки до Луцька і повного розрахунку по даному договору.
Виконуючи умови цього договору позивач перерахував відповідачу 11556 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 296 від 07.11.2005р., № 299 від 18.12.2006р. (оригінали платіжних доручень було оглянуто в судовому засіданні).
Відповідач взятих на себе зобов'язань за договором постачання від 12.12.2006р. не виконав, товару у строки, вказані в розділі 3 цього договору, не поставив.
Враховуючи наведене, заборгованість відповідача перед позивачем складає 11556 грн. Доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідач суду не подав.
Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість коштами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як передбачено п.2 ст. 693, п.1 ст.1212 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.
Враховуючи те, що позивач кошти в рахунок поставки товару перерахував, а відповідач товару не поставив, позовна вимога про стягнення з відповідача 11556 грн. обґрунтована і підлягає до задоволення, оскільки коштами на даний час відповідач користується безпідставно.
Позовна вимога в частині стягнення з відповідача 1426,30 грн. пені, 648,67 грн. збитків, завданих інфляцією, 251,70 грн. процентів річних до задоволення не підлягає.
У відповідності із ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цих норм пеня, збитки, завдані інфляцією, проценти річних сплачуються боржником у випадку прострочення ним грошового зобов'язання.
Як встановлено в процесі судового розгляду, за умовами договору від 12.12.2006р. відповідач брав і не виконав зобов'язання з передачі товару.
Враховуючи наведене, в позові про стягнення 1426,30 грн. пені, 648,67 грн. збитків, завданих інфляцією, 251,70 грн. процентів річних слід відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 549, 599, 655, 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь промислового підприємства «Украгротехцентр» (м. Київ, пров.Ярославський, 3, офіс 1, код ЄДРПОУ 24379949) 11556 грн. заборгованості, 115 грн. 22 коп. витрат, пов'язаних з оплатою державного мита, 97 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові про стягнення 1426 грн. 30 коп. пені, 648 грн. 67 коп. збитків, завданих інфляцією, 251 грн. 70 коп. процентів річних відмовити.
Суддя Якушева І. О.