16 лютого 2022 року м. Харків Справа № 922/4071/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.
без виклику сторін,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ревчука Артема Сергійовича (вх.№3856 Х/1)
на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 (суддя - Байбак О.І., ухвалене в м. Харкові 25.11.202 без повідомлення учасників справи),
у справі №922/4071/21
за позовом: Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ,
до: Фізичної особи-підприємця Ревчука Артема Сергійовича, с. Кутузівка, Харківського району, Харківської області,
про стягнення 49331,41 грн.,
Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Ревчука Артема Сергійовича 49331,41 грн, з яких:
48624,81 грн. - заборгованості за кредитом;
413,28 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;
293,32 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.
В обґрунтування позовної заяви АТ "КБ "ПриватБанк" посилається на те, що відповідачем порушено умови заявки на отримання послуг, за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019 (далі заявка), щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за користування кредитними коштами.
АТ "КБ "ПриватБанк" зазначає, що свої зобов'язання за заявкою виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт з 03.07.2019 в сумі 60000,00 грн., на 12 місяців, проте, відповідач свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитом, процентів та комісії не виконав, станом на 03.09.2021 борг відповідача перед позивачем за заявкою складає: 48624,81 грн. - заборгованості за кредитом; 413,28 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 293,32 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі № 922/4071/21 позов задоволено: стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ревчука Артема Сергійовича на користь Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк":
48624,81 грн. заборгованості за кредитом;
413,28 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом;
293,32 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом;
2270,00 грн. судового збору.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовну заяву, погодився із доводами позивача та дійшов висновку, що факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за заявкою від 03.07.2019 та порушення відповідачем умов зазначеної заявки, щодо сплати кредиту, процентів та комісій за його користування підтверджується матеріалами справи, а відповідачем жодним доказом не спростований.
За висновком господарського суду першої інстанції, розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично правильно, на підставі умов, укладеної між сторонами заявки та відповідних вимог чинного законодавства України, тому заявлений позивачем позов підлягає задоволенню.
15.12.2021 Фізична особа-підприємець Ревчук Артем Сергійович звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі № 922/4071/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості перед позивачем, а надана АТ "КБ "ПриватБанк" виписка по рахунку не відповідає формі виписки.
Апелянт зазначає, що позивач надав копію електронного доказу (копію файлу результату перевірки електронного цифрового підпису заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019), який відповідач ставить під сумнів, у зв'язку з чим, керуючись частиною 5 статті 96 ГПК України, заявляє клопотання про витребування у позивача оригіналу зазначеного електронного доказу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2021 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ревчука Артема Сергійовича на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі № 922/4071/21.
Вирішено розпочати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з 06.01.2022 без повідомлення учасників справи.
Східним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу (вх. №1742) від Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк", в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Позивач зазначає, що апеляційна скарга ґрунтується виключно на твердженнях відповідача, що ним не підписана заявка на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019, а позивачем не надано доказів, щодо її підписання електронним цифровим підписом.
Позивач зазначає, що не погоджується з даними твердженнями апелянта, з огляду на те, що відповідач 03.07.2019 підписуючи заявку, на підставі ст. 634 ЦК України висловив свою пряму і безумовну згоду на встановлення банком кредитного ліміту за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький".
Позивач зазначає, що договір вступає в силу з моменту підписання клієнтом заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Позивачем на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, до відзиву на апеляційну скаргу додано DVD диск, для перевірки електронного цифрового підпису заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 03.07.2019 на офіційному сайті АТ КБ “ПриватБанк” в мережі Інтернет шляхом накладання власного електронного цифрового підпису Фізична особа-підприємець Ревчук Артем Сергійович підписав заявку на отримання послуг, за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 (а. с. 14-15).
Згідно з даною заявою кредит надавався на наступних умовах:
- мета кредиту: поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта;
- вид кредиту: овердрафтів кредит;
- мінімальний розмір ліміту: 10000 UAH;
- максимальний розмір ліміту: 100000 UAH;
- розмір відсоткової ставки: 30%;
- розмір щомісячної комісії (в т. ч. пільговий період): 0,5% від суми максимального сальдо, що існувало на кінець банківського дня, в будь-який з днів за попередній місяць;
- пільговий період: 55 днів;
- термін користування кредитом: 12 місяців.
АТ "КБ "ПриватБанк" зазначає, що надав ФОП Ревчуку А.С. кредитний ліміт з 03.07.2019 в сумі 60000,00 грн., на 12 місяців, що підтверджується випискою по рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 03.07.2019 по 03.09.2021 (а. с. 30-44).
Не виконання ФОП Ревчуком А.С. умов заявки на отримання послуг в частині погашення кредиту, за послугою "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019, стало підставою для звернення АТ "КБ "ПриватБанк" до суду з позовною заявою.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Як вже зазначалось вище, 03.07.2019 на офіційному сайті АТ КБ “ПриватБанк” в мережі Інтернет шляхом накладання власного електронного цифрового підпису Фізична особа-підприємець Ревчук Артем Сергійович підписав заявку на отримання послуг, за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Заявка на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький” підписана електронними підписами позивача і відповідача, що підтверджується роздруківкою результату перевірки електронного цифрового підпису (а.с. 15).
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивач надав копію електронного доказу (копію файлу результату перевірки електронного цифрового підпису заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019), який ФОП Ревчук А.С. ставить під сумнів, у зв'язку з чим, керуючись ч. 5 ст. 96 ГПК України, відповідачем заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналу зазначеного електронного доказу.
Колегія суддів дослідивши дані доводи відповідача, які викладені ним в апеляційній скарзі встановила наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 96 параграфу 5 «електронні докази» ГПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, зокрема, задоволено клопотання відповідача про витребування у Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" для дослідження судом оригіналу електронного доказу файлу результату перевірки електронного цифрового підпису.
Витребувано у Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" оригінал електронного доказу - «файлу результату перевірки електронного цифрового підпису» для дослідження судом.
Позивачем на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021, до відзиву на апеляційну скаргу додано DVD диск, з файлом результату перевірки електронного цифрового підпису заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Частинами 1, 2 ст.6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” встановлено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Як встановлено ч.3 ст.6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, відносини пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".
Пункт 12 ч.1 ст.1 Закону України “Про електронні довірчі послуги” визначає, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
У статті 1 Закону України “Про електронний цифровий підпис” зазначено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно положень п.23 ст.1 Закону України “Про електронні довірчі послуги” кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Кваліфікований сертифікат відкритого ключа - сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону (п.25 ст.1 Закону).
Відповідно до ч.1 ст.23 цього Закону під час надання кваліфікованих електронних довірчих послуг використовуються кваліфіковані сертифікати електронного підпису, кваліфіковані сертифікати електронної печатки та кваліфіковані сертифікати автентифікації веб-сайту.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про електронні довірчі послуги" серед атрибутів або відомостей, що обов'язково повинен містити кваліфікований сертифікат відкритого ключа, визначено ідентифікаційні дані, які однозначно визначають користувача електронних довірчих послуг, у тому числі обов'язково: найменування створювача електронної печатки та код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, за якими здійснено його державну реєстрацію.
Як вбачається з DVD диску, з файлом результату перевірки електронного цифрового підпису заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019, заявка на отримання кредиту підписана відповідачем, ФОП Ревчуком А.С. з використанням кваліфікованого електронного підпису з зазначенням сертифікату №2ВC7DF9A3891DA10400000092820А004Е930901, в якому містяться обов'язкові ідентифікаційні дані (РНОКПП НОМЕР_2 , сертифікат кваліфікований) та позивачем АТ "ПриватБанк" сертифікат №2В6С7DF9A3891DA104000000BE2232000383C500 (ЄДРПОУ 14360570, сертифікат кваліфікований), що у розумінні Закону України "Про електронні довірчі послуги" є кваліфікованим електронним підписом та у повній мірі ідентифікує позивача і відповідача та підтверджує автентичність підпису.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявний в матеріалах справи результат перевірки підпису заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019 (а.с.15) є належним і допустим доказом та не може ставитись під сумнів.
Колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не доведено, що копія файлу результатів перевірки електронного цифрового підпису заявки на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця "Підприємницький" від 03.07.2019 носить сумнівний характер.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 07.10.2021 відкрито провадження за позовною заявою у даній справі, а також, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали на надання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем 12.10.2021 отримано копію ухвали господарського суду Харківської області від 07.10.2021 (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.52), проте у встановлений судом строк, відповідач не подав відзив на позовну заяву.
Відповідно до приписів ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити, зокрема, заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч.4 ст. 165 ГПК України).
ФОП Ревчуком А.С. не надано належних і допустимих доказів, які свідчать про неможливість відповідачем подати до суду першої інстанції відзив на позовну заяву.
Тобто, за період строку розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не мав заперечень, щодо заявлених позовних вимог, а також наданих до позову доказів.
При цьому, відповідач, стверджуючи в апеляційній скарзі про сумнівний характер копії результату перевірки електронного цифрового підпису, не навів жодних доводів, які б свідчили про суперечливий характер наявних в цьому документі даних та відповідно, про сумнівність даного доказу.
Щодо тверджень позивача про те, що разом із підписанням заявки на отримання послуг від 03.07.2019, відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», колегія суддів встановила наступне.
У даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, як договору приєднання, оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Однак, «Умови та правила надання банківських послуг», розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися, останнім з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із позовною заявою.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме з наданими до матеріалів справи «Умовами та правилами надання банківських послуг» ознайомився відповідач, підписуючи заявку на отримання послуг від 03.07.2019.
Отже, є недоведеним факт, що разом із підписанням заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної - особи підприємця «підприємницький» від 03.07.2019, відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», що дає підстави стверджувати про недотримання у їх відношенні вимог ст.1055 Цивільного кодексу України, щодо письмової форми договору.
Таким чином, між сторонами кредитні правовідносини виникли у зв'язку із підписанням та заповненням відповідачем запропонованої йому банком заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної - особи підприємця «підприємницький» від 03.07.2019, яка містить всі істотні умови договору, тоді як доданий позивачем до позовної заяви витяг з «Умов та правил банківських послуг» не є частиною укладеного сторонами кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання за заявкою на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця «підприємницький» позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт з 03.07.2019 в сумі 60000,00 грн., строком на 12 місяців. Факт надання кредиту також підтверджується випискою по рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період з 03.07.2019 по 03.09.2021 (а.с. 30-44).
У матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем кредиту у встановлені строки.
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не доведено наявності у відповідача заборгованості перед позивачем, а надана АТ "КБ "ПриватБанк" виписка по рахунку не відповідає формі виписки.
Колегія суддів не погоджується з даними доводами відповідача, з огляду на наступне.
За приписами частини 3 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про Національний банк України» та частин 1, 2 статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 57 Положення «Про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затвердженою постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018 (далі положення) банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, як особові рахунки та виписки з них.
Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку, дату здійснення останньої (попередньої) операції, дату здійснення поточної операції, код банку, у якому відкрито рахунок, код валюти, суму вхідного залишку за рахунком, код банку-кореспондента, номер рахунку кореспондента, номер документа, суму операції (відповідно за дебетом або кредитом), суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку, суму вихідного залишку (п. 61 положення).
Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п. 62 положення).
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції та є підтвердженням виконаних операцій.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 24.01.2020 у справі №910/5949/19,
Колегією суддів встановлено, що надана банком до позовної заяви виписка по рахунку № НОМЕР_3 є належним доказом та відповідає формі виписки у відповідності до приписів Положення «Про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04.07.2018.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач вважається таким, що виконав свої договірні зобов'язання та надав відповідачу кредитний ліміт з 03.07.2019, строком на 12 місяців, в сумі 60000,00 грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитом, процентів та комісії не виконав і станом на 03.09.2021 борг відповідача перед позивачем за кредитним договором складає:
48624,81 грн. - заборгованості за кредитом;
413,28 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом;
293,32 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що він є нормативно обґрунтованим та арифметично правильним, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, відповідачем не надано жодних доказів в спростування заборгованості перед позивачем
В апеляційній скарзі, як на підставу для відмови у позові, відповідач посилається на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, а також у постанові від 02.10.2019 у справі № 545/2248/17.
Проте, колегія суддів встановила, що такі посилання відповідача є необґрунтованими, оскільки в зазначених судових актах Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності у матеріалах справи підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, зазначені Умови та правила банківських послуг, які не підписані та не визнаються боржником, не можуть вважатися частиною договору і відсутні підстави вважати, що сторонами погоджена конкретна процентна ставка та штрафні санкції по договору.
За висновком Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, а також у постанові від 02.10.2019 у справі № 545/2248/17, зазначено, що судам слід стягувати тільки суму з тілу кредиту, яка не була погашена поповненнями за кредитною карткою, якщо неможливо дійти висновку, що дана анкета-заява містить істотні умови властиві для даного типу договору, а якщо ж тіло кредиту було погашено відповідними платежами за карткою боржника, то вважається, що боржник повністю погасив заборгованість перед банком.
Поряд з цим, у правовідносинах, з яких виник спір у справі №922/4071/21, на відміну від справ № 342/180/17 та № 545/2248/17, сторони узгодили в заявці на отримання послуг від 03.07.2019 всі істотні умови кредитного договору, а саме: вид кредиту, розмір кредитного ліміту, строк користування кредитом, процентна ставка та щомісячна комісія. Отже, наявні підстави для стягнення основної заборгованості по кредиту, заборгованості по процентам та заборгованості по комісії.
Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі № 922/4071/21 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ревчука Артема Сергійовича на рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі № 922/4071/21 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі № 922/4071/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.02.2022.
Головуючий суддя Т.Д. Геза
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий