вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" лютого 2022 р. Справа№ 910/16653/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Гарник Л.Л.
Іоннікової І.А.
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представників сторін:
від позивача: Жухевич О.В. - ордер серії КС № 432643 від 02.12.2021
від позивача: Коваленко О.Ю. - довіреність б/н від 04.04.2017
від відповідача-1: Картушин Д.М. - довіреність № б/н від 14.01.2020
від відповідача-2: не з'явились
розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронта" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року
у справі №910/16653/19 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Компанії Компо Експерт ГмбХ (Compo Expert GmbH)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронта",
2. Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"
про визнання недійсними свідоцтв України №219491, №222864, №249242 на знаки для товарів і послуг та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2019 року Компанія Компо Експерт ГмбХ (Compo Expert GmbH) (далі - позивач, Компанія) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Агронта" (далі - відповідач-1, Товариство) про:
- визнання недійсними належних Товариству свідоцтв України №219491, №222864, №249242 на знаки для товарів і послуг, зареєстровані для всіх товарів 01 класу Міжнародної реєстрації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП);
- зобов'язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - відповідач-2, Міністерство) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними свідоцтв України: №219491, №222864, №249242 на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що:
- Компанія є власником свідоцтва України №86737 на знак для товарів і послуг "Басфоліар", зареєстрований для товарів 01 класу МКТП "добривні хімікати для ґрунту; добривні суміші; добрива; солі (добрива)" та міжнародної реєстрації №394701 на знак для товарів та послуг "BASFOLIAR", зареєстрований для товарів 01 класу МКТП "хімічні продукти для сільського господарства, садівництва та лісового господарства, а саме зволожуючих продуктів і розчинників для добрив і для засобів захисту рослин, продуктів для поліпшення ґрунтів; добрива (природні та штучні)";
- позначення за свідоцтвами України: № 219491, №222864 та №249242 є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками для товарів і послуг позивача, що є підставою для відмови у наданні правової охорони таким позначенням згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг";
- позначення за свідоцтвами України: № 219491, №222864 та №249242 можуть викликати у споживача асоціативне уявлення про товар, яке не відповідатиме дійсності, що не виключає можливість введення споживача в оману стосовно певної якості та виробника товарів, що є підставами для відмови у наданні правової охорони згідно з пунктом 2 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг";
- викладене є підставою для визнання недійсними вказаних свідоцтв України відповідно до підпункту "а" п. 1 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року у справі №910/16653/19 позов Compo Expert GmbH (Компо Експерт ГмбХ) задоволено, визнано недійсними належні ТОВ "Агронта" свідоцтва України: №219491 на знак для товарів і послуг, зареєстрований для всіх товарів 01 класу Міжнародної реєстрації товарів і послуг для реєстрації знаків; №222864 на знак для товарів і послуг, зареєстрований для всіх товарів 01 класу Міжнародної реєстрації товарів і послуг для реєстрації знаків; №249242 на знак для товарів і послуг, зареєстрований для послуг 35 класу Міжнародної реєстрації товарів і послуг для реєстрації знаків, зобов'язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними свідоцтв України: №219491, №222864 та №249242 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність". Здійснено розподіл судових витрат.
Судове рішення обґрунтоване тим, що знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №219491, №222864 та № 249242 не відповідали умовам надання правової охорони на момент подання заявок на їх реєстрацію, оскільки могли ввести в оману щодо особи Компанії - виробника добривних хімікатів для ґрунту, добривних сумішей, добрива, солі (добрива), а також є схожими настільки, що їх можна сплутати, зі знаками для товарів і послуг Компанії.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Агронта" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року у даній справі та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агронта" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року у справі №910/16653/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року клопотання ТОВ "Агронта" задоволено, призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі №910/16653/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 року поновлено апеляційне провадження у справі №910/16653/19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 року замінено відповідача - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на його правонаступника - ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - Укрпатент).
За наслідками розгляду заявлених в апеляційній скарзі вимог, постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 року рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року у справі №910/16653/19 скасовано, у задоволенні позову компанії Компо Експерт ГмбХ відмовлено.
В обґрунтування підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог судом апеляційної інстанції зазначено про вірогідність доказів (в тому числі і висновком судової експертизи) на підтвердження відсутності обставин невідповідності спірних торгових марок, належних відповідачу, умовам надання правової охорони відповідно до положень Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Компанії про визнання недійсним оспорюваних свідоцтв. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки основні позовні вимоги підлягають відхиленню, то у задоволенні похідних вимог про зобов'язання Укрпатенту внести зміни до державного реєстру та здійснити офіційну публікацію, також належить відмовити.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2021 року касаційну скаргу позивача задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 року у справі №910/16653/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
За висновками касаційного господарського суду, зазначаючи, що внаслідок використання оскаржуваних позначень після отримання відповідних свідоцтв вони набули додаткової розрізняльної здатності, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що свідоцтво України на знак для товарів і послуг має досліджуватись на відповідність умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.
Тобто, перш за все, суд мав дослідити, чи набули знаки, зареєстровані за спірними свідоцтвами України, розрізняльну здатність станом на дату подання заявки про реєстрацію такого знака.
Окрім того, суд апеляційної інстанції, зазначаючи у постанові про наявність у справі трьох висновків експертизи, всупереч приписам ст. 269 ГПК України, не надав власної оцінки висновкам експертів від 22.11.2019 року №19/23/2-1/28-ЕД/19 та від 14.02.2020 №1293, обмежившись лише посиланням на те, що висновок від 22.11.2019 №19/23/2-1/28-ЕД/19 був покладений в основу рішення, зокрема, встановлення обставин невідповідності спірних торговельних позначень, а висновок від 14.02.2020 року №1293 не прийнятий місцевим господарським судом.
При цьому судом апеляційної інстанції надано оцінку лише складеному висновку експертів від 17.02.2021 року №184/20 за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, який і був покладений в основу постанови суду, відповідно судом не було надано оцінку іншим доказам, наявним у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2021 року справу №910/16653/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Пантелієнко В.О.
Ухвалою суду від 15.11.2021 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/16653/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Агронта" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року, запропоновано учасникам провадження у справі надати суду пояснення по суті спору з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.11.2021 року по справі №910/16653/19, та призначено справу до розгляду на 02.12.2021 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
02.12.2021 року через відділ документального забезпечення суду від представників позивача та відповідача-1 надійшли пояснення по справі.
У судовому засіданні 02.12.2021 року представник позивача подав заяву про відвід суддів Остапенка О.М. та Копитової О.С. від розгляду справи, а також клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи.
За наслідками розгляду в судовому засіданні заяви ТОВ "Агронта" про відвід суддів Остапенка О.М. та Копитової О.С. від розгляду справи №910/16653/19 ухвалою суду від 02.12.2021 року вказану заяву визнано необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні.
Іншою ухвалою суду від 02.12.2021 року відкладено розгляд справи на 20.01.2022 року на підставі положено ст. 216 ГПК України.
У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022 року для розгляду справи №910/16653/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді: Копитова О.С.,Гарник Л.Л.
Ухвалою суду від 18.01.2022 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/16653/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Агронта" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року.
До дня судового засідання через відділ документального забезпечення суду від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання про призначення повторної судової експертизи, а від позивача - письмові пояснення стосовно позиції ТОВ "Агронта" щодо постанови Верховного Суду від 02.11.2021 року та пояснення на заперечення на клопотання про призначення повторної комісійної судової експертизи
Судове засідання, призначене на 20.01.2022 року, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2022 для розгляду справи №910/16653/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Гарник Л.Л., Іоннікова І.А.
Ухвалою суду від 20.01.2022 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/16653/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Агронта" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2020 року та призначено її до розгляду на 10.02.2022 року за участю повноважних представників сторін.
В судовому засіданні 10.02.2022 року розглядалось клопотання позивача про призначення у справі повторної судової експертизи.
Заявлене клопотання мотивовано тим, що Висновок експертів №184/20 від 17.02.2021 року є необґрунтованим, оскільки містить численні помилки у дослідженнях (як у дослідницькій, так і резолютивній частинах), експертами були допущені грубі порушення методик проведення досліджень, пов'язаних із засобами індивідуалізації, експерти не здійснили дослідження усіх матеріалів справи. Крім того, Висновок експертів №184/20 від 17.02.2021 року суперечить іншим матеріалами справи, в тому числі Висновку №19/23/2-1/28-ЕД/19 від 22.11.2019 року, а отже зроблені експертами Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності висновки за результатами проведеного дослідження є такими, що викликають сумніви у їх правильності.
Представники позивача вищевказане клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідача-1 проти задоволення заявленого клопотання скаржника заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
Розглянувши клопотання позивача про призначення у справі №910/16653/19 повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності та заслухавши позиції представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
В силу ч. 2. ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Відповідно до п. 15.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, при зверненні до суду з даним позовом позивачем надано висновок експертного дослідження від 22.11.2019 №19/23/2-1/28-ЕД/19, проведеного експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Черненко Л.А., за результатами якого експерт дійшов таких висновків:
- торговельна марка за свідоцтвом України №219491 і торговельна марка за свідоцтвом України № 222864 є схожими настільки, що їх можна сплутати з торговельною маркою «BASFOLIAR» (міжнародна реєстрація №394701) і торговельною маркою «БАСФОЛІАР» (свідоцтво України №86737) у відношенні товарів 01 класу МКТП, зазначених у свідоцтвах України №219491 і №222864;
- торговельна марка за свідоцтвом України № 219491 і торговельна марка за свідоцтвом України № 222864 є такими, що можуть ввести в оману стосовно особи виробника товару, а саме Компанії, станом на 03.09.2015, з урахуванням того, що відповідно до вказаного представником правовласника - Компанія є всесвітньо відомим виробником добрив під торговельною маркою «BASFOLIAR» (міжнародна реєстрація №394701) і торговельною маркою «БАСФОЛІАР» (свідоцтво України №86737), що присутні на ринку України щонайменше протягом останніх 5 років;
- торговельна марка «БІФОЛІАР» за свідоцтвом України №249242 та торговельна марка «BASFOLIAR» (міжнародна реєстрація №394701) і торговельна марка «БАСФОЛІАР» (свідоцтво України №86737) є схожими настільки, що її можна сплутати у відношенні послуг 35 класу МКТП, зазначених у свідоцтві України №249242;
- торговельна марка "БІФОЛІАР" за свідоцтвом України №249242, правовласником якої є Товариство, є такою, що може ввести в оману щодо особи, а саме Компанії, яка виробляє товари під торговельними марками (знаками для товарів і послуг) «BASFOLIAR» (міжнародна реєстрація №394701) і торговельною маркою «БАСФОЛІАР» (свідоцтво України №86737) станом на 16.02.2017.
В свою чергу, відповідачем-1 подано до суду власний висновок експерта від 14.02.2020 року №1293 за результатами експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складений судовим експертом Коваленко Т.В. який, серед інших, містив протилежні висновки.
Враховуючи, що у матеріалах справи містяться докази, які є взаємовиключними, а саме: висновок експертного дослідження від 22.11.2019 №19/23/2-1/28-ЕД/19, який був покладений в основу рішення місцевого господарського суду, та висновок експерта від 14.02.2019 №1293 за результатами експертизи об'єктів інтелектуальної власності, що має протилежні результати дослідження ніж у висновку від 22.11.2019 №19/23/2-1/28-ЕД/19, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження фактичних обставин справи, які потребують спеціальних знань, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року, яка в установленому законом порядку не оскаржувалась та є чинною, призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, за результатами якої складено Висновок експертів №184/20 від 17.02.2021 року за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.
Як вбачається з матеріалів справи, що наразі переглядається, вказаний Висновок експертів №184/20 від 17.02.2021 року складено судовими експертами Федоренко В.Л. та Чабанець Т.М., які є кваліфікованими судовими експертами з правом проведення експертиз у сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.6 "Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торгівельними марками (знаками для товарів та послуг), географічними зазначеннями" та яких було попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Будь-яких істотних порушень положень законодавства, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, та методології при складенні такого висновку, які б вплинули на обґрунтованість висновку, судом не встановлено.
Крім того, під час розгляду справи позивачем не було заявлено відвід судовим експертам, що свідчить про відсутність сумнівів у кваліфікації вказаних експертів та їх заінтересованість в результатах судової експертизи.
Судом також встановлено, що з метою надання додаткових роз'яснень щодо поданого Висновок експертів №184/20 від 17.02.2021 року за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності ухвалою суду від 20.04.2021 року викликано в судове засідання судових експертів Федоренко В.Л. та Чабанець Т.М.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду 25.05.2021 року представниками сторін було поставлено судовим експертам ряд питань, на які експертами було надано чіткі, ґрунтовні та вичерпні відповіді.
Таким чином, зазначений висновок, який складено кваліфікованими судовими експертами відповідно до вимог законодавства, з урахуванням відповідей на поставлені питання щодо даного висновку, є повним, вичерпним та обґрунтованим, відтак визнано апеляційним судом належним та допустимим доказом у справі, який узгоджується з іншими долученими до справи доказами як окремо, так і у їх сукупності, зокрема з Висновком експерта №1293 від 14.02.2019 року, за виключенням питань №7-9 щодо набуття додаткової розрізняльної здатності знаків за оскаржуваними свідоцтвами, оскільки вказані питання не ставились на розгляд експертам у висновку №1293 від 14.02.2019.
Тобто, в даному випадку відсутні підстави вважати Висновок експертів №184/20 від 17.02.2021 року необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи.
Також слід зазначити, що аналогічне клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи було розглянуто судом апеляційної інстанції під час первісного апеляційного провадження та в судовому засіданні 25.05.2021 року було залишено без задоволення, оскільки після пояснень судових експертів не підтвердились доводи позивача про необґрунтованість висновку судової експертизи та про суперечність висновку матеріалам справи.
Посилання заявника на те, що в основу спірного висновку експертами не враховано жодного з доказів позивача, поданих разом з позовною заявою, є безпідставними, оскільки у вступній частині висновку зазначено, що разом з ухвалою отримані матеріали господарської справи №910/16653/19 у 5-ох томах.
Таким чином, під час проведення дослідження та складення відповідного висновку експертами були досліджені та проаналізовані всі матеріали господарської справи №910/16653/19, в тому числі докази, надані позивачем.
Щодо висновків Верховного Суду, зроблених у постанові від 02.11.2021 року, якою дану справу було направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то судова колегія зазначає, що вони не дають підстав стверджувати про необхідність призначення у справі ще однієї експертизи.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно положень ч. 2 ст. 316 ГПК України постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Відтак, суд касаційної інстанції не міг вказати про дефектність чи неправильність будь-якого з висновків, що наявні в матеріалах справи, та не зазначав про необхідність врахування одного або неврахування іншого висновку, як і не встановлював пріоритетність якогось конкретного висновку.
На переконання суду апеляційної інстанції, направляючи справу на новий апеляційний розгляд Верховний Суд не ставив під сумнів правильність Висновку №184/20, а зазначив лише про те, що суд апеляційної інстанції не надав власної оцінки іншим наявним в матеріалах справи висновкам експертів від 22.11.2019 року №19/23/2-1/28-ЕД/19 та від 14.02.2019 №1293.
Більш того, Верховний Суд, діючи в межах наданих йому процесуальним законом повноважень, не вказував апеляційному суду здійснювати таку процесуальну дію, як проведення повторної судової експертизи у справі, а лише зазначив про необхідність детальнішого дослідження наявних в матеріалах справи доказів.
Під час розгляду заявленого клопотання, судом також взято до уваги, що відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Отже, призначення на стадії апеляційного розгляду ще однією (повторної) судової експертизи в даній справі, з огляду на звернення позивача з даним позовом ще у 2019 році, є недоцільним і таким, що суперечитиме принципу розумності строку вирішення спору,
За вказаних вище обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого позивачем клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 100, 107, 234 та 270 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні клопотання Компанії Компо Експерт ГмбХ (Compo Expert GmbH) про призначення у справі №910/16653/19 повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття.
Повний текст ухвали підписано 15.02.2022 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Л.Л. Гарник
І.А. Іоннікова