вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" лютого 2022 р. Справа №910/17401/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" про відвід колегії суддів, подану при розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті", Національного Банку України та Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021 (дата складання повного тексту рішення 24.12.2021)
у справі №910/17401/21 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнікс",
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп",
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Стандарт",
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаборіс",
третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Церіс",
третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Національний Банк України,
про зміну договору та визнання правочину недійсним,
В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Сітайло Л.Г., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В. перебуває справа №910/17401/21 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайк Сіті" (далі - ТОВ "Лайк Сіті"), Національного Банку України (далі - НБУ) та Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2021.
14 лютого 2022 року від представника ТОВ "Лайк Сіті" надійшла заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В. від участі у справі №910/17401/21.
Подана заява про відвід мотивована тим, що, мало місце порушення встановленого порядку визначення складу суду для розгляду апеляційних скарг ТОВ "Лайк Сіті", НБУ та АТ КБ "Приватбанк", адже такий склад суду визначено з порушенням пунктів 2.3.46-2.3.47 Положення про АСДС та пунктів 6.2, 6.3 та 6.5 Засад використання АСДС.
На думку заявника, апеляційні скарги на оскаржуване рішення мали бути розподілені шляхом передачі судової справи раніше визначеному суддів відповідно до пункту 2.3.46 Положення про АСДС.
Колегія суддів, розглянувши заяву представника ТОВ "Лайк Сіті" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В. від участі у справі №910/17401/21 дійшла висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) у разі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Згідно зі статтею 32 ГПК України визначення судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, з урахуванням спеціалізації за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.
При цьому, відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу, в частині порядку визначення судді або колегії суддів, для розгляду конкретної справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 року №16 (далі - Рішення) визначено, що до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов'язковим для його роботи в судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду в редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду.
Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Зокрема, за пунктом 2.3.31 вказаного Рішення результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.
Як вбачається зі змісту наявного у матеріалах справи протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, станом на 16:38:08 19.01.2022 автоматизованою системою визначено головуючого суддю Сітайло Л.Г., суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В. у справі № 910/17401/21.
Відповідно до пункту 2.3.46. Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення) у разі надходження апеляційних (касаційних) скарг, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, такі скарги передаються раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) , якщо провадження не закінчено.
Згідно з пунктом 6.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 (далі - Засади), у разі прийняття апеляційної скарги (скарг) до розгляду та порушення апеляційного провадження у справі і надходження до суду:
- інших апеляційних скарг у цій справі на теж саме рішення (абз. 2 пп. 2.3.44 Положення);
- апеляційних скарг, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення (пп. 2.3.46 Положення), та відсутності раніше визначеного в судовій справі судді-доповідача (головуючого судді) проводити передачу таких скарг за протоколом раніше визначеному автоматизованою системою судді-доповідачу в день його виходу на роботу.
Заявник вказує, що у Північному апеляційному господарському суді у складі колегії суддів: Станік С.Р. - головуючий суддя, Тищенко О.В. та Мальченко А.О. вже розглядалася апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 у справі №910/17401/21.
Колегія суддів погоджується з наведеними доводами заявника, проте зауважує, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021, у зв'язку з розглядом вищевказаної апеляційної скарги на ухвалу від 24.11.2020, витребувано з Господарського суду міста Києва копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги, а саме: матеріали заяви АТ КБ "Приватбанк" про продовження процесуального строку на подання відзиву від 24.11.2021 з доданими до неї матеріалами, запереченнями та поясненнями щодо поданої заяви.
Отже, Північний апеляційний господарський суд не витребовував всіх матеріалів справи №910/17401/21, а витребував лише матеріали, необхідні для розгляду ухвали від 24.11.2020.
Водночас, судова колегія зауважує, що згідно з пунктом 4.8 Засад, розподіл матеріалів оскарження ухвал у справі, що надійшли до суду разом з апеляційними скаргами на різні процесуальні документи, у випадку відсутності самої справи в суді, здійснюється в автоматизованій системі між постійними колегіями суддів з урахуванням визначеної спеціалізації в загальному порядку.
Враховуючи те, що при розгляді Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.11.2020 не витребовувались всі матеріали справи №910/17401/21, а також те, що суддя Станік С.Р. перебував у відпустці в період з 04.01.2022 по 22.01.2022, розподіл вказаної судової справи проведено з дотриманням вимог Положення та Засад.
З огляду на вищевикладене та з врахуванням приписів Положення, заявником не доведено обставин порушення порядку автоматизованого розподіл судових справ між суддями, з якими останній пов'язує можливість відводу колегії суддів від розгляду даної справи.
Будь-яких інших обставин та фактів, що підпадають під ознаки, зазначені у статтях 35, 36 ГПК України, які визначають підстави для відводу, представник АТ КБ "Приватбанк" не навів.
З огляду на вказане, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно з частиною 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Зважаючи на те, що заява представника АТ КБ "Приватбанк" про відвід колегії суддів: Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В. від розгляду справи №910/17401/21 подана і надійшла до суду лише 14.02.2021 о 16:27, в той час як засідання у справі призначено на 17.02.2022 о 12:00, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді та вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на викладене, колегія суддів, з урахуванням наведених обставин та вимог процесуального законодавства, дійшла до висновку про відмову в задоволенні заяви представника АТ КБ "Приватбанк" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В. від розгляду даної справи.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні заяви представника АТ КБ "Приватбанк" про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Шапрана В.В. від участі у справі №910/17401/21.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран