вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" січня 2022 р. Справа№ 910/7178/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Приходько Я.В.;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 року (повний текст складено 16.08.2021)
у справі №910/7178/21 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
до 1. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1
про стягнення 318 146,56 грн.,-
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" про стягнення страхового відшкодування в сумі 318 146,56 грн. в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі ст. 993, 1194 ЦК України, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", позивачу перейшло право зворотної вимоги до відповідачів у зв'язку з відшкодуванням своєму страхувальнику матеріальної шкоди, завданої страхувальником відповідача внаслідок ДТП. Указана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом "Iveco", державний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Епіцентр К", та був застрахований в ПрАТ "СК "Глобал Гарант", при цьому водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Епіцентр К".
За таких обставин позивач просить стягнути з ПрАТ "СК "Глобал Гарант" страхове відшкодування в межах ліміту застрахованої у відповідача-1 цивільно-правової відповідальності водія зазначеного транспортного засобу в сумі 129 000, 00 грн., а з власника цього транспортного засобу (ТОВ "Епіцентр К", відповідача-2) - різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яку має здійснити відповідач-1 в сумі 189 146,56 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського міста Києва від 09.08.2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" страхове відшкодування у сумі 129 000 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 935 грн. 00 коп. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 2 500 00 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" страхове відшкодування у сумі 37 415 грн. 27 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 561 грн. 23 коп. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 494 53 грн.
У решті вимог - відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у матеріалах справи наявний звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 648 від 06.01.2021 р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Lend Rover Range Rover Sport", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0, 63716) склала 166 415,27 грн.
Оскільки відповідачі доказів відшкодування позивачу встановленої судом суми страхового відшкодування не надали, суд дійшов висновку, що на користь позивача з ПрАТ "СК "Глобал Гарант" (відповідача-1) належить стягнути 129 000, 00 грн. страхового відшкодування, а з ТОВ "Епіцентр К" (відповідача-2) - 37 415, 27 грн. страхового відшкодування.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 року у справі №910/7178/21, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що є невірним висновок суду стосовно визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, яка має бути відшкодована відповідачем 2, як винуватцем ДТП. За твердженням апелянта, коефіцієнт фізичного зносу застосовується лише при розрахунку страхового відшкодування страховою компанією, в якій застрахована цивільно-правова відповідальність водія (у даному випадку відповідач 1). В той же час, відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/7178/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 (з урахуванням ухвали від 16.12.2021 про виправлення описки) відкрито апеляційне провадження по справі та призначено справу до розгляду на 13.01.2022.
Явка представників сторін
Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання 13.01.2022 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 13.01.2022.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 4220/20-Т/Ц4 від 03.08.2020 р., укладеного ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" з ОСОБА_2 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Lend Rover Range Rover Sport", державний номер НОМЕР_2 .
19.12.2020 р. в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача вищевказаного транспортного засобу, що належить ОСОБА_2 , під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу "Iveco", державний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Епіцентр К", під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 03.02.2021 у справі № 363/135/21 водій ОСОБА_1 за фактом вказаної ДТП був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та до нього застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Відповідно до звіту оцінки колісного транспортного засобу № 648 від 06.01.2021 р., виконаного на замовлення позивача оцінювачем ТОВ "Незалежна експертно-асистуюча компанія" Нестеренком В.І., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Lend Rover Range Rover Sport", державний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та величини ВТВ, склала 166 415,27 грн., а без урахування зносу - 363 192,11 грн.
Згідно з рахунком-фактурою СТО № С000071465 від 29.12.2020 р., матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого автомобіля, склав 318 146,56 грн.
Позивач відшкодував потерпілій особі матеріальний збиток на підставі вищевказаного рахунку СТО, а також страхового акту № 006.03104520-1 від 11.01.2021 р. та розрахунку суми страхового відшкодування від 11.01.2021 р., у сумі 318 146,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1402611 від 12.01.2021 р.
Цивільно-правова відповідальність особи, якій належить автомобіль "Iveco", державний номер НОМЕР_1 - ТОВ "Епіцентр К" (право власності на зазначений транспортний засіб відповідача 2 підтверджено довідкою Головного сервісного центру МВС України № 971аз від 02.07.2021), була застрахована в ПрАТ "СК "Глобал Гарант" (відповідача-1) згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО 004609892.
25.01.2021 р. позивач (ПрАТ "СК "Арсенал Страхування"), як особа, яка здійснила відшкодування потерпілому збитку, завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, звернувся до страховика винної особи - ПрАТ "СК "Глобал Гарант" із заявою про компенсацію страхового відшкодування у сумі 318 146,56 грн.. Проте, указана заява була залишена відповідачем без задоволення, не зважаючи на надану відповідачем-1 відповідь про можливість часткового задоволення вимоги позивача, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що у матеріалах справи наявний звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 648 від 06.01.2021 р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Lend Rover Range Rover Sport", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0, 63716) склала 166 415,27 грн.
Оскільки відповідачі доказів відшкодування позивачу встановленої судом суми страхового відшкодування не надали, суд дійшов висновку, що на користь позивача з ПрАТ "СК "Глобал Гарант" (відповідача-1) належить стягнути 129 000, 00 грн. страхового відшкодування, а з ТОВ "Епіцентр К" (відповідача-2) - 37 415, 27 грн. страхового відшкодування.
Однак, колегія суддів частково не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Нормами ст. 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Статтею 988 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.
Згідно з абзацом 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Lend Rover Range Rover Sport", державний номер НОМЕР_2 , була застрахована позивачем за договором добровільного страхування автотранспорту № 4220/20-Т/Ц4 від 03.08.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за договором страхування транспортного засобу у зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору, виплатив страхове відшкодування в розмірі 318 146,56 грн.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За загальним правилом згідно з положеннями статті 1192 ЦК з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Таким чином, відповідач 1, як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018 р., по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018 р., по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018 р., по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018 р., по справі №910/171/17 від 02.10.2018 р.
Враховуючи наведене вище, у справі, що розглядається, у відповідача 1 у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, та за мінусом франшизи.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092).
Пунктом 3.9 Методики передбачено, що фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.
В матеріалах справи наявний звіт про оцінку колісного транспортного засобу № 648 від 06.01.2021 р. суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Незалежна експертно-асистуюча компанія" Нестеренка В.І., наданий позивачем, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Lend Rover Range Rover Sport", державний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0, 63716) склала 166 415,27 грн.
А тому, враховуючи результати звіту про оцінку, з огляду на встановлений Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АО 004609892 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником у розмірі 130 000,00 грн., а франшиза - 1000,00 грн., відтак суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем-1 на користь ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", становить 129 000,00 грн.
Щодо відповідальності ТОВ "Епіцентр К" (відповідача-2) у спірних відносинах, до якого також заявлені вимоги за спричинення позивачу шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття, зокрема, перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.
На момент ДТП ОСОБА_1 був працівником відповідача 2 та виконував свої трудові обов'язки. Вказаний факт визнається третьою особою та не заперечується відповідачем 2.
Крім того, як вбачається з довідки, виданої Головним сервісним центром МВС України № 971аз від 02.07.2021, транспортний засіб "Iveco", державний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ "Епіцентр К".
А тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, ТОВ "Епіцентр К" є відповідальною особою за спричинену у ДТП шкоду в частині відшкодування різниці між розміром завданої позивачу шкоди (166 415,27 грн.) та сумою страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Колегія суддів при оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Тобто, якщо позивачу недостатньо страхового відшкодування, яке було здійснено страховою компанією винної особи, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.03.2018 у справі №333/1050/15-ц).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок.
Вказана позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №761/41395/16-ц.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини третьої особи, який керував транспортним засобом, що перебуває на праві власності у відповідача 2, перевищує стягнутий з відповідача 1 розмір страхового відшкодування, то із відповідача 2, як власника транспортного засобу, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.
Стягуючи лише частину суми страхового відшкодування з урахуванням зносу деталей, суд першої інстанції не звернув увагу, що різниця між стягнутою з страховика сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
З огляду на встановлені вище обставини, оскільки вартість майнового збитку, завданого власнику пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, власником якого є відповідач-2, перевищує встановлений полісом ліміт обов'язкової страхової відповідальності відповідача 1, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач має право вимагати стягнення з відповідач 2, як особи, відповідальної за заподіяну шкоду (як власник джерела підвищеної небезпеки), різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, стягнутим з відповідача 1, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Епіцентр К" 189 146, 56 грн. збитків законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц (провадження № 61-30908св18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження № 61-14827св19) від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19, від 22.04.2021 у справі № 759/7787/18.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У силу частини 2 вказаної норми за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат позивача на професійну правову допомогу у сумі 10 000, 00 грн. підтверджуються належними у справі доказами, а саме - свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 462 від 02.02.2004 р., видане адвокату Данилову А.Г.; договором про надання правової допомоги № 110119 від 11.01.2019 р., укладеним між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" та адвокатом Даниловим А.Г.; відповідним ордером на представництво інтересів позивача в суді адвокатом (серія ЗП № 70258 від 11.01.2019 р.); актом виконаних робіт з описом робіт, виконаних у справі № 910/7178/21, від 27.05.2021р.; рахунком про сплату № 910/7178/21 від 27.05.2021 р. на суму 10 000, 00 грн.; а також платіжним дорученням № 28777741 від 28.05.2021р.
Зменшуючи розмір судових витрат ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн., суд першої інстанції зазначив, що спір у даній справі є нескладним, а підготовка позову не займає великого обсягу правових знань та часу; також вказав на неспівмірність гонорару адвоката із проведеною ним роботою.
В той же час, суд першої інстанції, приходячи до вказаних висновків, не обґрунтував підстав, з якими пов'язується можливість такого зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
У даному випадку колегія суддів враховує, що заявлена сума адвокатських витрат у розмірі 10 000,00 грн. не може вважатись завищеною до суми позову, яка становить 318 146,56 грн.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача неодноразово надавав свої письмові пояснення на подані відповідачами відзиви на позовну заяву (додаткові пояснення від 22.06.2021, супровідний лист від 16.07.2021). Тобто, з огляду на виконану адвокатом роботу, сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. є такою, яка відповідає об'єму виконаних адвокатом робіт та складності даної справи, а тому не може вважатись неспіврозмірною із проведеною адвокатом роботою.
Більше того, відповідачами не доведено неспівмірності розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката за розгляд справи у суді першої інстанції.
Так, в обґрунтування підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач 2 посилався на те, що позивачем до матеріалів справи не долучено додатку № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги, як того вимагає п. 3.1. договору, та в платіжному дорученні № 28777741 від 28.05.2021 в призначенні платежу зазначено номер справи № 910/7178/21-г.
Однак, такі твердження відповідача 2 є необґрунтованими, оскільки позивачем надано акт виконаних робіт з описом робіт, виконаних у справі № 910/7178/21, який є додатком № 1 до договору, про що зазначено на самому акті.
Здійснення описки в платіжному дорученні № 28777741 від 28.05.2021, а саме зазначення до номеру справи 910/7178/21 разом з припискою «-г» не може бути підставою для висновку про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про реальність понесених Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи у суді першої інстанції, а також обґрунтованість та співмірність розміру таких витрат, у зв'язку з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 10 000,00 грн. адвокатських витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 року у справі № 910/7178/21 - частковому скасуванню.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 у справі № 910/7178/21 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 у справі № 910/7178/21 частково скасувати, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" страхове відшкодування у сумі 129 000 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 935 грн. 00 коп. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 4 055,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" страхове відшкодування у сумі 189 146,56 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2 837,20 грн. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 5 945,00 грн.».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 3 514,01 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 910/7178/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 15.02.2022 у зв'язку з перебуванням суддів Барсук М.А., Руденко М.А. та Пономаренка Є.Ю. на лікарняних.
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко