ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
15 лютого 2022 року Справа № 915/709/21
м.Одеса, проспект Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А.Мишкіної
суддів О.Ю. Аленіна, Л.В. Лавриненко
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 - не з'явився;
від ТОВ «АГРАРЛЕНД»- не з'явився;
від ОСОБА_2 - Климович А.В. - за ордером
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18 жовтня 2021 року
у справі №915/709/21
за позовом ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРЛЕНД»
до ОСОБА_2
про розірвання договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі, визнання недійсним рішення власника (загальних зборів) та відновлення корпоративних прав
суддя суду першої інстанції: В.О.Ржепецький
час і місце ухвалення додаткового рішення: 18.10.2021р., 15:26, м.Миколаїв, Господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №3
повне додаткове рішення складено 28.10.2021р.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 15.02.2022р. згідно ст.ст.233,240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
01.06.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРЛЕНД», в якому просив суд:
- розірвати договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі ТОВ «АГРАРЛЕНД» від 23.01.2020р.;
- визнати недійсним рішення власника ТОВ «АГРАРЛЕНД» від 2020 року, яке прийняте за наслідками укладеного договору купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі від 23.01.2020р. «про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в зв'язку з виходом зі складу учасників - ОСОБА_1 ;
- внести зміни до відомостей про ТОВ ТОВ «АГРАРЛЕНД», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно змін у складі учасників, а саме: внести зміни до відомостей про учасника ОСОБА_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві 25.07.1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , розмір внеску до статутного капіталу з 1500000грн на 750000грн, що дорівнює 50% статутного капіталу, та включити відомості про учасника - ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 23.10.2019р. центром 4818, РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , розмір внеску до статутного капіталу 750000грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
20.07.2021р. відповідач подав місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір.
У відзиві наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи - 20000грн., а саме, витрати на написання, формування та подачу відзиву на позовну заяву до суду, підготовку доказів та їх направлення позивачу, участь у судових засіданнях та інші процесуальні дії.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2021р. в задоволенні позову відмовлено.
27.09.2021р. представник відповідача - адвокат Климович А.В. подав місцевому господарському суду заяву про прийняття додаткового рішення у справі, оскільки судом під час прийняття рішення не вирішено питання судових витрат щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду першої інстанції від 04.10.2021р. розгляд заяви відповідача призначений в судовому засіданні 18.10.2021р.
04.10.2021р. позивач подав місцевому господарському суду відзив на заяву про додаткове рішення, в якому просив зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 5000грн. та зазначив, що він не згоден із тим, що розмір гонорару адвоката є співмірним із витраченим часом та складністю справи; відповідач, його представник та будівля господарського суду, в якій відбувався розгляд справи, знаходяться в одному місті і тому представник відповідача не витрачав додатково час та кошти на відрядження.
Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021р. (cуддя ОСОБА_3 ) задоволено заяву представника відповідача про прийняття додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі №915/709/21; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000грн.
Додаткове рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.123, 126, 129 ГПК України, ст.30 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та вмотивоване наступним:
- за умовами Договору від 09.06.2021р. (разом з додатковою угодою №1 до договору), укладеного між відповідачем (Замовник) та адвокатським бюро Андрія Климовича (Виконавець), вартість послуг Виконавця з надання правничої (правової) допомоги Замовнику у Господарському суді Миколаївської області по справі №915/709/21 за позовом ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ, зміну інформації в ЄДР є фіксованою та становить 20000грн.;
- на виконання умов договору та додаткової угоди №1 Адвокатське бюро Андрія Климовича надало наступні послуги, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 22.09.2021: аналіз чинного законодавства та судової практики щодо розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю - 1,5 год.; аналіз позовної заяви ОСОБА_1 з додатками по справі №915/709/21 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ, зміну інформації в ЄДР - 2 год.; написання відзиву на позовну заяву по справі №915/709/21 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ, зміну інформації в ЄДР - 2 год.; виконання вимог ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву та надсилання його відповідачу електронною поштою та подачу до суду адвокатом - 0,5 год.; участь у судових засіданнях по справі №915/709/21 - 1 год.;
- виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, зважаючи на надані заявником документи, які є належними та допустимими доказами з огляду на приписи статей 76, 77 ГПК України, враховуючи складність справи, заявлені ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у розмірі 20000грн. відповідають положенням ГПК України і підлягають стягненню з позивача;
- заперечення позивача, викладені у відзиві на заяву відповідача, щодо зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 5000грн. у зв'язку з їх неспівмірністю, що відповідач, його представник та будівля господарського суду знаходяться в одному місті суд не вважає обґрунтованими - у даному випадку сторони у Додатковій угоді №1 від 09.06.2021р. до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.06.2021р. узгодили фіксований розмір гонорару за надану професійну правничу (правову) допомогу під час судового розгляду у Господарському суді Миколаївської області справи №915/709/21, який не залежить від об'єму наданих послуг та витраченого адвокатом часу.
18.11.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Мартинюка Владислава Павловича (надіслана поштою 12.11.2021р.) на додаткове рішення від 18.10.2021р, в якій скаржник просить суд змінити додаткове рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесених витрат на професійну правничу допомогу з 20000грн. до 5000грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник, крім доводів, наведених у відзиві на заяву, зазначає наступне:
- аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, з урахуванням складності справи, яка не є складною, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було складено лише відзив та прийнято участь у двох судових засіданнях, які не були тривалими у часі, тобто витрачено порівняно невеликий проміжок часу на відповідні роботи (надання послуг) - розмір гонорару в 20000грн. є необґрунтованим та явно завищеним;
- суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов'язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо). Враховуючи, що дана справа не є об'ємною за кількістю зібраних та наданих доказів, сума зазначена адвокатом є неспівмірною з виконаною роботою;
- суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою;
- суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:
- від 22.11.2021р. витребувано від Господарського суду Одеської області матеріали справи №915/709/21; відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021р. у справі №915/709/21 до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Миколаївської області;
- від 30.11.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху;
- від 13.12.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021р. у справі №915/709/21; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 11.01.2022р. та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 25.01.2022р. з повідомленням учасників справи.
13.01.2022р. до суду надійшов відзив ОСОБА_2 на апеляційну скаргу (надісланий поштою 11.01.2022р.), в якій відповідач просить залишити оскаржене додаткове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, що суд першої інстанції дослідив всі аргументи позивача проти стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу та визнав їх необґрунтованими; апеляційна скарга зводиться до тих самих підстав, які наведені у заяві про зменшення розміру витрат відповідача на правову допомогу і не містить будь-яких фактичних підстав для зменшення стягнутих витрат на правову допомогу.
19.01.2022р. до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Климовича А.В., в якому заявник просить провести судове засідання 25.01.2022р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми EasyCon.
Судове засідання, призначене на 25.01.2022р. не відбулось у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Л.В.Лавриненко з 24.01.2022р. по 02.02.2022р. включно.
З 01.02.2022р. по 04.02.2022р. включно головуючий суддя М.А. Мишкіна перебувала у відпустці (на самоізоляції).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2021р. постановлено провести розгляд справи №915/709/21 поза межами встановленого ч.1 ст.273 ГПК України строку у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для своєчасного апеляційного перегляду справи; призначено справу до розгляду у судовому засіданні 15.02.2022р., 10.00год. з повідомленням учасників справи, постановлено провести судове засідання 15.02.2022р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» та забезпечено участь представника ОСОБА_2 - адвоката Климовича А.В. в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду
В засіданні суду апеляційної інстанції 15.02.2022р. представник відповідача засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного додаткового рішення.
Позивач та третя особа своїх представників в судове засідання 15.02.2022р. не направили, були повідомлені про час та день проведення засідання шляхом надіслання копій ухвали від 07.02.2022р. засобами поштового зв'язку та на електронні адреси; позивач був обізнаний про призначення судового засідання на 25.01.2022р. шляхом передачі його представнику адвокату Долгову А.Г. телефонограми.
Застосовуючи згідно ст.3 ГПК України, ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді апеляційної скарги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Отже об'єктивна можливість дізнатись про рух поданої апеляційної скарги, користуючись засобами поштового зв'язку та відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, залежала виключно від волевиявлення скаржника, однак будь-якими можливостями та процесуальними правами останній не скористався.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка учасників справи у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд апеляційної інстанції ухвалив розглянути справу у судовому засіданні 15.02.2022р.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками розгляду даної справи відповідач просив суд стягнути з позивача на свою користь 20000грн. витрат на правничу допомогу, подавши 27.09.2021р., тобто у встановлений ч.8 ст.129 ГПК України строк відповідну заяву та підтверджуючі докази. При цьому попередньо орієнтований розмір цих витрат був вказаний у відзиві на позовну заяву.
Згідно ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2021р. між ОСОБА_2 (Замовник) та Адвокатським бюро Андрія Климовича (Виконавець) був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги, за умовами п.1.1 якого Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання професійної правничої (правової) допомоги замовнику (далі - послуги): представництво інтересів замовника в судах всіх рівнів та всіх юрисдикцій з усіма правами наданими законодавством сторонам та учасникам судового процессу, у тому числі права підписання та подання будь-яких процесуальних документів (включаючи позовні заяви) від імені Замовника; представництво інтересів замовника (у статусі свідка, підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого і будь-якого іншого) в будь-яких кримінальних провадженнях у якості представника, захисника з усіма, наданими законом, правами та повноваженнями; представництво інтересів Замовника у будь-яких виконавчих провадженнях з усіма правами, наданими стягувачу, боржнику та іншим учасникам виконавчого провадження; надання консультацій щодо особливостей господарського, цивільного, адміністративного, кримінального процесу, судової практики; інші юридичні та консультаційні послуги, професійна правнича (правова) допомога за погодження, сторін; здійснення представництва інтересів замовника у справах про адміністративні правопорушення; представництво замовника в органах державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; представництво інтересів замовника в будь-яких підприємствах, установах, організаціях, органах державної влади та місцевого самоврядування незалежно від форми власності та підпорядкування, будь-якими фізичними та юридичними особами з будь-яких питань.
Згідно із п. 3.1. Договору від 09.06.2021р. вартість надання професійної правничої (правової) допомоги Виконавцем відповідно до цього договору встановлюється додатковою угодою.
09.06.2021р. Законь Ю.В. та Адвокатське бюро Андрія Климовича уклали Додаткову угоду №1 до Договору від 09.06.2021, яка визначає, що вартість послуг Виконавця з надання правничої (правової) допомоги Замовнику у Господарському суді Миколаївської області по справі №915/709/21 за позовом ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ, зміну інформації в ЄДР є фіксованою та становить 20000,00 (двадцять тисяч) гривень. Сторони домовились, що вартість послуг Виконавця з надання правничої (правової) допомоги Замовнику згідно з цією додатковою угодою буде сплачена протягом дев'яноста робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі.
На виконання умов договору та додаткової угоди №1 Адвокатське бюро Андрія Климовича надало наступні послуги, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 22.09.2021р.:
- аналіз чинного законодавства та судової практики щодо розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю - 1,5 год.;
- аналіз позовної заяви ОСОБА_1 з додатками по справі №915/709/21 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ, зміну інформації в ЄДР - 2 год.;
- написання відзиву на позовну заяву по справі №915/709/21 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ, зміну інформації в ЄДР - 2 год.;
- виконання вимог ст. 165 ГПК України щодо оформлення відзиву та надсилання його відповідачу електронною поштою та подачу до суду адвокатом - 0,5 год.;
- участь у судових засіданнях по справі №915/709/21 - 1 год.
Згідно із п.3 Акту від 22.09.2021р. замовник немає жодних претензій до якості наданих виконавцем послуг.
Для оплати наданих послуг Виконавець надав Замовнику рахунок №22/09/21 від 22.09.2021р. на суму 20000грн.
Згідно із ч.ч.1,2,п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Згідно із ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідачем доведено факт надання йому послуг адвоката вартістю 20000грн., узгодженою сторонами у Договорі з додатковою угодою, при цьому ця вартість визначена як фіксована сума гонорару, що не залежить від певних результатів вирішення спору (тобто, виключно на випадок ухвалення рішення, що набрало законної сили, на користь відповідача).
Позивач в ході розгляду справи судом першої інстанції подав суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 5000грн. (зміст апеляційної скарги на додаткове рішення від 18.10.2021р. є подібним до змісту клопотання).
Отже відповідно до ч.ч.5,6 ст.126 ГПК України процесуальним обов'язком позивача у даному випадку було доведення неспівмірності розміру виплат на користь адвоката за критеріями, встановленими ч.4 ст.126 ГПК України, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості клопотання позивача про зменшення спірних виплат, що підлягають розподілу між сторонами, враховуючи наступне.
Колегія суддів зазначає, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.09.2019р. у справі № 910/9784/18.
Згідно із ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач як під час розгляду справи судом першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції не навів ґрунтовних заперечень щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, не довів неспівмірність визначених договірними умовами витрат на правничу допомогу за описаними критеріями.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що визначений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000грн. є обґрунтованим та зазначає, що розмір судових витрат є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом робою (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) часом, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (ч.4 ст.126 ГПК України).
Сторона не зобов'язана доводити, чому саме та чи інша кількість часу витрачена адвокатом на виконання робіт (надання послуг). Достатнім є підтвердження лише кількості часу, а не наведення обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена адвокатом на відповідні дії, що не позбавляє суд права оцінити такі витрати часу з точки зору їх пропорційності.
ГПК України не вимагає від сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, надання доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагається наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії. Таку позицію Верховний Суд висловив у постановах від 16.05.2019р. у справі №823/2638/18 і від 20.12.2018р. у справі №316/1923/16-а (2-а/316/41/17).
Наявність лише заперечень проти повного задоволення заяви про відшкодування судових витрат, за відсутності конкретного обгрунтування неспівмірності заявлених стороною витрат на правову допомогу або завищення їх розміру, не може бути підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу, визначеного для цілей розподілу між сторонами.
Таким чином суд першої інстанції правомірно відхилив як необґрунтоване заявлене Мартинюком В.П. клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у зв'язку із їх неспівмірністю.
Посилання Мартинюка В.П. на те, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу правову допомогу не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, не підтверджені жодними доказами, а по суті є загальними міркуваннями заявника, оцінка яких судом не надає підстав для інших висновків.
Аргументи скаржника, що суд не взяв до уваги пояснення позивача на заяву про ухвалення додаткового рішення не відповідають дійсності,оскільки з тексту оскаржуваного додаткового рішення вбачається, що господарським судом розглядалося клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема суд аналізував доводи ОСОБА_1 та відхилив їх як такі, що не знайшли свого підтвердження.
Позивач зазначає, що справа не є складною, відповідач лише подав суду відзив на позов; представник відповідача приймав участь у двох засіданнях, які не були тривалими, приміщення суду та представник відповідача знаходяться у м.Миколаєві, отже у адвоката були відсутні витрати часу для прибуття до суду.
Колегія суддів зазначає, що з предмету спору у даній справі вбачається, що вона не є малозначною, відповідачем наданий розгорнутий відзив на позов із наданням в додатки до відзиву доказів на підтвердження своєї правової позиції.
Представник відповідача - адвокат Климович А. приймав участь у двох судових засіданнях в суді першої інстанції - 27.08.2021р. з 10.01год. до 10.21год. та 21.09.2021р. з 11.05год. по 11.43год. (27.08.2021р. - підготовче засідання).
Те, що і суд і представник відповідача знаходяться у м.Миколаєві не свідчить про завищений розмір витрат на правничу допомогу, оскільки у будь-якому разі представник відповідача витратив час на прибуття у приміщення суду для участі у судових засіданнях.
Скаржник зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично.
Згідно із ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже діючим законодавством України встановлено, що витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити. Така позиція відображена також у постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, де зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, але за умовою підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).
Зменшення розміру витрат на правничу допомогу за наявності відповідних обставин є правом, а не обов'язком суду; у даній справі відсутні підстави для зменшення витрат Законь Ю.В. на правничу допомогу з 20000грн. до 5000грн., як на тому наполягає позивач.
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Апеляційний господарський суд, визнавши, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для розподілу між сторонами становить 20000грн., оскільки не підлягав зменшенню за клопотанням позивача, також вважає, що ці витрати покладаються повністю на позивача як пов'язані із розглядом справи, є пропорційними та обґрунтованими, а також є такими, що не можуть бути повністю чи частково покладені на сторону відповідача за критеріями, визначеними пунктами 3,4 ч.5 ст.129 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у сумі 20000грн.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021р. залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.276 ГПК України.
Керуючись ст.ст.126, 129, 232, 233, 236, 240, 244, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021р. у справі №915/709/21 залишити без змін.
Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16 лютого 2022 року.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Л.В. Лавриненко