27 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/2691/20 пров. № А/857/19064/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.
з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (ухвалене головуючою-суддею Грень Н.М., час ухвалення судового рішення 11 год 53 хв у м. Львові, час складання повного тексту судового рішення 24 вересня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У квітні 2020 року Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу Оздоровчо-лікувального комплексу «Ровесник» (далі - ДП «Львіввугілля», Підприємство, ВП ОЛК «Ровесник», позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, контролюючий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.04.2019 за №0003061308, №0003051308.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 позовні вимоги були задоволені повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ДП «Львіввугілля» в особі ВП ОЛК «Ровесник» у задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги та не надано належної правової оцінки долученим до матеріалів справи письмовим доказам, зокрема, головним книгам за 2014-2019 роки, оборотно-сальдовим відомостям по рахунках 641, 642, інтегрованим карткам платника податків, платіжним дорученням, розрахункам нарахованих сум податку/збору та штрафних санкцій та акту перевірки. Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що акт перевірки не містить жодного посилання на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків. Стосовно висновків суду першої інстанції про те, що розрахунок донарахування сум платіжних та фінансових санкцій не містить покликання на кількість днів затримки, то ні Порядком надіслання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, ні будь-яким іншими нормативно-правовими актами не встановлено форму розрахунку, який додається до податкового повідомлення-рішення. Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ВП ОЛК «Ровесник» ДП «Львіввугілля» самостійно нарахувало та утримало ПДФО та військовий збір, але при виплаті вже нарахованої заробітної плати не здійснив одночасно з такою виплатою перерахування податку/збору до бюджету, що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями платіжних доручень, оборотно-сальдовими відомостями, головними книгами, інтегрованими картками платника та не заперечувалось позивачем.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Павлову А.О., яка підтримала апеляційну скаргу, представника позивача Калиш С.О., яка заперечувала проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що контролюючим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ВП ОЛК «Ровесник» ДП «Львіввугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2015 по 31.01.2019, валютного за період з 01.01.2015 по 31.01.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 по 30.10.2019, за результатами якого складено акт №409/14.2/26453503 від 14.03.2019.
Перевіркою встановлені такі порушення:
- п.п.168.1.1, п.п.168.1.2. п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168. п.171.1 ст.1 71. п.-п. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб за період перевірки та не перерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб з доходів працівників в сумі 214125.57 грн.;
- пп.1.4, пп.1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, ст.171, ст.176 ПК України, в результаті чого встановлено несвоєчасне перерахування утриманого військового збору за період перевірки та не перерахування утриманого військового збору в сумі 8235,72 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС 04.04.2019 винесло податкові повідомлення-рішення №0003061308, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з військового збору в розмірі 18258,18 грн, в тому числі основний платіж 8235,72грн та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 10021,46 грн та №0003051308, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) в розмірі 345056,00 грн, в тому числі основний платіж 214125,57грн та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 130930,43 грн.
Вважаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення протиправними, Підприємство звернулося до адміністративного суду з вимогою про їх скасування.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки, на підставі якого контролюючим органом були прийняті оспорювані рішення, не містить жодного посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ВП ОЛК «Ровесник» та можуть підтвердити наявність виявлених в ході перевірки порушень. Крім того, у розрахунку донарахування сум платіжних та фінансових санкцій від 14.03.2019 відсутнє будь-яке посилання на кількість днів затримки сплати ПДФО та військового збору по кожному періоду (місяцю), що є підставою до застосування (не застосування) 10% чи 20% штрафної санкції до погашеної суми податкового боргу. З розрахунку також не зрозуміло, який період (місяць) є базовим для нарахування 10% чи 20% штрафної санкції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПК України.
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Порядок оформлення результатів перевірок регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 (далі - Порядок №727).
Пунктом 2 розділу І Порядку №727 передбачено, що акт документальної перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.3 Розділу II Порядку №727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно п.5 Розділу II Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повного мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Пункт 4 розділу III Порядку № 727 визначає, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином. у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
-чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово- господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
-зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Пунктом 3 цього Розділу передбачено, що виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта документальної перевірки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назва, дата і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції). Зазначені додатки повинні бути підписані посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).
Як правильно було встановлено судом першої інтенції та видно з матеріалів справи, акт перевірки №409/14.2/26453503 від 14.03.2019 не містить жодного посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ВП «ОЛК «Ровесник» та можуть підтвердити наявність виявленого порушення.
У постанові від 01.12.2020 по №813/2773/15 Верховний Суд зазначив, що статтею 127 ПК України встановлена відповідальність платника податків, в тому числі і податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Кожний встановлений контролюючим органом факт несплати податку до або під час виплати доходу є податковим правопорушенням.
Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Згідно п.126.1ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відтак, ст.126 ПК України, щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбаченихПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно дост.126 ПК України.
Наведене вище свідчить про те, що контролюючий орган, складаючи акт перевірки та приймаючи оспорювані рішення, недобросовісно реалізував визначені Порядком №727повноваження.
Крім того, судом першої інстанції вірно було вказано, що строк сплати ПДФО та військового збору здійснюється не пізніше 30 календарних днів, що настають за місяцем нарахування доходу, - якщо дохід нараховано та не виплачено.
У розрахунку донарахування сум платіжних та фінансових санкцій №409/14.2/26453503від 14.03.2019 відсутнє будь-яке посилання на кількість днів затримки сплати ПДФО та військового збору по кожному періоду (місяцю), що є підставою до застосування (не застосування) 10% чи 20% штрафної санкції до погашеної суми податкового боргу. З розрахунку теж не зрозуміло, який період (місяць) є базовим для нарахування 10% чи 20% штрафної санкції.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14вересня 2021 року по справі №380/2691/20/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук
У зв'язку із перебуванням судді Носа С.П. у відпустці з 31.01.2022 по 01.02.2022 та з тимчасовою непрацездатністю та відсутністю судді Носа С.П. з 02.02.2022 по 11.02.2022, повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 14.02.2022.