14 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 140/403/19 пров. № А/857/1323/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву судді Шинкар Т.І. про самовідвід у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 140/403/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 06 лютого 2019 року №0002241302, №0002251302 та №0002261302.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач - Обрізко І.М., судді: Шинкар Т.І., Іщук Л.П.
14.02.2022 року суддею Шинкар Т.І. подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що нею 21.10.2019 року у складі колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя - Шинкар Т.І., суддів: Пліша М.А., Ільчишин Н.В. у справі №140/403/19 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №140/403/19 - без змін.
В подальшому, постановою Верховного Суду від 06.08.2021 у справі №140/403/19 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено частково. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, за результатами якого постановлено оскаржуване рішення.
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Як це зазначено в ухвалі Вищої ради юстиції від 20.07.2016 №1540/0/15-16, згідно зі статтею 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний, зокрема, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, а також дотримуватися правил суддівської етики.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, оскільки суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. була суддею-доповідачем у вирішенні адміністративної справи №140/403/19 та не може брати участь у новому її розгляді після скасування Верховним Судом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 відповідно до частини 2 статті 37 КАС України заява судді Шинкар Т.І. про самовідвід є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 41, 241, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І. про самовідвід у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року у справі № 140/403/19 задовольнити.
Справу 140/403/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень слід передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. І. Шинкар