Справа № 22-ц /824/3979/2022
Про відмову у відкритті апеляційного провадження
14 лютого 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Суханової Є.М. (судді-доповідача), Олійника В.І., Сушко Л.П., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 вересня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 вересня 2021 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.11.2008 року у розмірі 22 294,96 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, апелянт, ОСОБА_1 , 04 листопада 2021 року подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 354 ЦПК України, зокрема, пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження.
У відповідності до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасниксправи, якомуповнерішення абоухвала суду не буливручені у день йогопроголошенняабоскладання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29листопада2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху. Апелянту було надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для виправлення вказаних недоліків, а саме: зазначити поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
На виконання вимог ухвали скаржник, ОСОБА_1 , 17 січня 2022 року подала до суду заяву про усунення недоліків.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до процесуального висновку, що апеляційне провадження не може бути відкрито у зв'язку із тим, що апелянтом безпідставно пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду І інстанції.
Київський апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно положень ст. 354 ЦПК України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Як убачається з матеріалів даної справи, скаржник, ОСОБА_1 , повідомлялася належним чином про призначене засідання суду першої інстанції, доказом чого є довідка про доставку смс - повідомлення, щодо документу «Судова повістка про виклик до суду в цивільній справі» (а.с. 63), отже позивач ОСОБА_1 , була обізнана з датою судового засідання. Також, суд зазначає, що копію оскаржуваного рішення було надіслано учасникам справи засобами поштового зв'язку, що підтверджується супровідним листом від 23 вересня 2021 року, складеним помічником судді Данько В.В. (а.с.102)
До того ж, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 вересня 2021 року у справі № 363/4526/18 оприлюднено у реєстрі 23.09.2021 року Тобто, саме з цієї дати, а не з 06.10.2021 року, як зазначає позивач, ОСОБА_1 , у випадку несвоєчасного отримання копії рішення суду першої інстанції за допомогою засобів поштового зв'язку, могла ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення та мотивами його постановлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.02.2018 року у справі № 2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи наведені положення та правову позицію Верховного Суду, позивач, ОСОБА_1 , не було позбавлена права та можливості, враховуючи обізнаність з ходом даного судового провадження, самостійно ознайомитись з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З огляду на усе вищезазначене, у клопотанні про поновлення строку причина його поновлення на думку суду не є поважною в розумінні п.4, ч.1 ст. 358 ЦПК України.
Так, згідно з п. 4 ч.1 ст.358 ЦПК України, скаржником у строк визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Законом, а саме ст.ст. 43, 44 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, наділені широким колом цивільних прав, та обов'язками, зокрема добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати покладені на них процесуальні обов'язки.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вище викладене, підстав для прийняття апеляційної скарги немає, у зв'язку з тим, що причини пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції, які на думку апелянта є поважними, суд визначив не поважними.
За таких обставин, у відповідності до вимог п.4.,ч. 1 ст. 358 ЦПК України, правові підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 вересня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відсутні.
Керуючись п. 4., ч. 1 ст. 358 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 вересня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач Є.М. Суханова
Судді Л.П. Сушко
В.І. Олійник