справа № 753/6287/19 головуючий у суді І інстанції Заставенко М.О.
провадження № 22-з/824/194/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
11 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІСТЕЙТ» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІСТЕЙТ», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванчик Ірина Іванівна, про визнання недійсними договору відступлення права вимоги, договору купівлі-продажу та визнання права власності, -
Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року закрито. Апеляційну скаргу ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІСТЕЙТ» задоволено.Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року в частині визнання права власності на Ѕ частину квартири за ОСОБА_1 скасовано та прийнято в цій частині постанову. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину квартири відмовлено. В іншій частині рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року залишено без змін.
05 січня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІСТЕЙТ» про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути на його користь з позивача судові витрати, понесені на правову (правничу) допомогу у сумі 19 000 грн.
Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції адвокатами було надано правові послуги, вартість яких становить 19 000 грн. Факт надання послуг підтверджується актом приймання-передачі наданої правової допомоги.
03 лютого 2022 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач вказує на те, що заява не підлягає задоволенню, оскільки заявник не подавав до суду першої інстанції і суду апеляційної інстанції попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Позивач посилається на невідповідність між вказаними в договорах про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року та 03 липня 2020 року і договором про надання правової допомоги від 16 березня 2020 року. Неподання стороною розрахунку (детального опису робіт), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному з виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги, позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. За невиконання обов'язку направлення доказів про понесені судові витрати заявник повинен нести процесуальну відповідальність - суд не повинен їх брати до уваги.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до вимог ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зі змісту апеляційної скарги ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІСТЕЙТ» вбачається, що відповідач не заявляв про те, що ним будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в апеляційному суді, попередній розрахунок таких витрат не подавав. Відповідна заява також не була зроблена відповідачем до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України відшкодування судових витрат, у тому числі, на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 та від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18.
За таких обставин підстав до задоволення заяви ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІСТЕЙТ» про ухвалення додаткового рішення немає.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІСТЕЙТ» про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.