вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 757/55435/18-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/1689/2022Головуючий у суді першої інстанції - Остапчук Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
09 лютого 2022 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Верланов С.М.,
секретар Ющенко Я.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві питання зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_3 , згідно з яким просив:
- визнати незаконним та скасувати Наказ Національного медичного університету імені О.О. Богомольця № 3-з "Про призначення виконуючого обов'язки ректора НМУ ім. О.О. Богомольця" від 05.09.2018 року;
- визнати незаконним та скасувати Наказ Національного медичного університету імені О.О. Богомольця від 25.09.2018 року за № 13/1-з "Про звільнення";
- поновити на роботі на посаді начальника юридичного відділу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця;
- стягнути з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.09.2018 року по день ухвалення рішення судом у розмірі 1 475 564,68 грн.;
- стягнути солідарно з Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я та ОСОБА_3 на його користь 10 000,00 грн. в якості компенсації завданої моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами порушені його трудові права, оскільки звільнення із займаної посади відбулось за відсутності законних на те підстав та з порушенням трудового законодавства України.
Так, зокрема, вказує, що наказ № З-з «Про призначення виконуючого обов'язки ректора НМУ ім. О.О. Богомольця» від 05.09.2018 року, відповідно до якого за підписом Кучина Ю Л призначено виконувачем обов'язків ректора НМУ ім. О.О. Богомольця ОСОБА_3 , є незаконним, оскільки згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2018 року у справі № 826/14303/18, дію наказу МОЗ України № 42-о «Про покладення обов'язків» від 14 серпня 2018 року на ОСОБА_4 було зупинено.
При цьому, зазначає, що оскільки згідно Наказу НМУ ім. О.О. Богомольця №488 від 14.09.2018 року він працював у морфологічному корпусі НМУ ім. О.О. Богомольця за адресою: АДРЕСА_1 , посилання відповідача у наказі про звільнення на акти про відсутність його за адресою адміністративної будівлі НМУ ім. О.О. Богомольця (бул. Т. Шевченка 13, м. Київ) без вказівки поверху та/або кабінету є безпідставними та незаконними.
Також, вказує на відсутність будь-яких належних та допустимих доказів, зокрема актів НМУ ім. О.О. Богомольця, які встановлювали б відсутність Позивача за адресою його роботи - АДРЕСА_1 , а також те, що у нього не відбирали пояснень та вручали наказ про звільнення.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15.03.2021 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Національного медичного університету імені О. О. Богомольця від 25.09.2018 року №13/1-з «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного відділу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з 25.09.2018 року. Стягнуто з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 225 797,88 грн. Стягнуто з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. Стягнуто з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 466,80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т. 2, а.с. 208-214).
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди змінити шляхом задоволення цих позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні судом апеляційної інстанції на обговорення учасників справи було поставлено питання про зупинення провадження у справі до перегляду судових рішень у подібних правовідносинах Верховним Судом.
Учасники справи у судовому засіданні щодо необхідності зупинення провадження у справі посилалися на розсуд суду.
Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді Верховного Суду перебувають цивільні справи: №757/55437/18-ц за позовом ОСОБА_5 до Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_3 про визнання незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди; №757/55436/18-ц за позовом ОСОБА_6 до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою від 02.12.2021 року у справі №757/55437/18-ц Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження у даній справи.
Зі змісту указаної ухвали вбачається, що підставою касаційного оскарження судового рішення заявник (Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця) зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі №676/2489/19, від 03.02.2021 року у справі №278/1232/18, у постанові Верховного Суду України від 19.10.2016 року у справі №3-2801цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою від 12.01.2022 року у справі №757/55436/18-ц Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження у даній справи.
Зі змісту указаної ухвали вбачається, що у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень. Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 804/2252/14, від 20.02.2018 року у справі 818/1394/17, від 20.10.2020 року у справі № 676/2489/19, від 03.02.2021 року у справі № 278/1232/18, від 21.03.2021 року у справі № 554/10804/19.
Судовими рішеннями у вказаних справах позивачів поновлено на роботі. З пояснень сторін стало відомо про звільнення за аналогічних підстав 11 осіб, справи яких про поновлення на роботі перебувають на розгляді в судах різних інстанцій, у тому числі й у Верховному Суді України.
При цьому, як у вищенаведених справах, так і у даній справі предметом спору є аналогічні правовідносини, що виникли між роботодавцем та працівником.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Отже, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 263 ЦПК України та необхідність застосування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справ № №757/55437/18-ц та/або №757/55436/18-ц.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 252, 253, 268, 381, 383 ЦПК України, суд
Зупинити провадження у справі № 757/55435/18-ц (апеляційне провадження № 22-ц/824/1689/2022) за позовом ОСОБА_1 до Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом цивільних справ №757/55437/18-ц та/або №757/55436/18-ц.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складений 14 лютого 2022 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
С.М. Верланов