1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 08 лютого 2022 року, апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вінниці, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої у АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
за участі: прокурора захисників підозрюваної ОСОБА_5 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у період часу з 20:00 год до 08:00 год із забороною залишати місце проживання, яке знаходиться за адресою - АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду - на строк 60 днів, тобто до 20 березня 2022 року в межах строку досудового розслідування, та покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі не менше ніж 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману вчиненого організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
На думку прокурора, обраний запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно матеріалів негласних слідчих дій встановлено, що дана організована група під час своєї злочинної діяльності планувала також спричинення тілесних ушкоджень потерпілим, які намагались протидіяти їх діяльності, створивши для цього групу в додатку «Телеграм».
Враховуючи, що ОСОБА_6 тривалий час займалась незаконною діяльністю з метою збагачення, існує вірогідність того, що підозрювана може продовжити вчинювати кримінальні правопорушення.
Відтак, застосований до підозрюваної запобіжний захід може призвести до продовження її злочинної діяльності, надасть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та негативно впливати на розслідування кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисників та підозрюваної, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 16 липня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021100070001304, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
18 січня 2022 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, та наступного дня повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
20 січня 2021 року слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, із одночасним визначенням розміру застави не менше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2021 року у задоволенні клопотання відмовлено, застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби у період часу з 20:00 год до 08:00 год із забороною залишати місце проживання, яке знаходиться за адресою - АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду - на строк 60 днів, тобто до 20 березня 2022 року в межах строку досудового розслідування, та покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрювану ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчим суддею з'ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, що навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, крім наявності ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, в тому числі те, що підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, що в сукупності дає підстави вважати, що застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідатиме меті його застосування.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків, а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині є необґрунтовані. Слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суду належало з'ясувати чи тримання ОСОБА_6 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би її належну процесуальну поведінку та виконання нею процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що, як вважає колегія суддів, правильно зроблено слідчим суддею.
За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби без змін. Колегія суддів вважає, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Окрім того, прокурор в суді апеляційної інстанції не надав доказів щодо не виконання підозрюваною обов'язків покладених ухвалою слідчого судді.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не установлено.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 характеризуючих даних про її особу, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний № 758/835/22 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження № 11сс/824/1367/2022 Доповідач ОСОБА_14
Категорія ст.181 КПК України