справа №758/4927/17 Головуючий у І інстанції -Анохіна А.М.
апеляційне провадження №22-ц/824/236/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.
03 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий Гуля В.В.,
суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,
за участю секретаря Линок В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 20 серпня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс -К» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди було задоволено.
26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс -К» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, а також поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про судове рішення він дізнався при ознайомленні з матеріалами цивільної справи.
Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 20 серпня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.07.2019 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс -К» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - залишено без розгляду.
.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, а про наявність заочного рішення дізнався лише 17 грудня 2019 року, а отже вважає причини пропуску строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення поважними.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» надійшов відзив в якому зазначають, що твердження апелянта проте, що йому не було відомо про розгляд справи не відповідають дійсності, оскільки справа слухалась більше двох років та було, як мінімум 6 судових засідань, на які відповідача було повідомлено належним чином. Вказують, що адреса апелянта від моменту подачі позову та до даного часу не змінювалась.
Вказують на те, що судова повістка про судове засідання призначене на 05 червня 2019 року на адресу апелянта додатково надсилалась через оператора поштового зв'язку «Інтайм» та згідно відстеження доставки-вручена 31 травня 2019 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» звернулось до суду з позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс -К» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди було задоволено.
26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 липня 2019 року, а також поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про судове рішення він дізнався при ознайомленні з матеріалами цивільної справи.
Відмовляючи в поновленні строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення та залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без розгляду суд першої інстанції вважав, що немає поважних причин для поновлення строку, оскільки судові повістки про виклик до суду ОСОБА_1 направлені на адресу АДРЕСА_1 не були отримані ним та повернуті на адресу суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання, а судова повістка про судове засідання на 05 червня 2019 року надсилалась через оператора поштового зв'язку «Інтайм» та згідно відстеження була вручена відповідачу 21 травня 2019 року. Окрім іншого суд першої інстанції вказує, що про обізнаність заявника про постановлення заочного рішення свідчить те, що ним самим зазначено в заяві про перегляд заочного рішення про накладання арешту на рахунок у банку, тобто примусового виконання виконавчого листа №758/4927/17.
Однак з такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може враховуючи наступне.
Як видно з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» 28 березня 2017 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 .
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11 квітня 2017 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 26 травня 2017 року відкрито провадження по справі на призначено судове засідання на 27 червня 2017 року.
Судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 27 червня 2017 року повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.37-38)
Судовою повісткою про виклик в судове засідання ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання призначене на 17 серпня 2017 року (а.с.43).
Судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 17 серпня 2017 року повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.44-45).
Відповідно до судової повістки про виклик в судове засідання ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання призначене на 20 лютого 2018 року (а.с.48).
Судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 20 лютого 2018 року повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.50-51).
Відповідно до судової повістки про виклик в судове засідання ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання призначене на 18 липня 2018 року (а.с.54).
Судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 18 липня 2018 року повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.55).
Відповідно до судової повістки про виклик в судове засідання ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання призначене на 11 лютого 2019 року (а.с.60).
Судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 11 лютого 2019 року повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.61-62).
Відповідно до судової повістки про виклик в судове засідання ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання призначене на 05 червня 2019 року (а.с.63).
Відомості про вручення судової повістки на ім'я ОСОБА_1 про судове засідання призначене на 05 червня 2019 року в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до судової повістки про виклик в судове засідання ОСОБА_1 повідомлявся про судове засідання призначене на 22 липня 2019 року (а.с.67).
Судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 22 липня 2019 року повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.68-69).
Відповідно до супровідного листа суду першої інстанції 13 вересня 2019 року ОСОБА_1 направлено до відома копію заочного рішення Подільського районного суду м.Києва від 22 липня 2019 року.
Поштова кореспонденція з копією заочного рішення адресована ОСОБА_1 повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.95-96).
Проаналізувавши рух справи колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції було зроблено помилкові висновки стосовного того, що матеріалами справи спростовується те, що ОСОБА_1 дізнався про заочне рішення лише 17 грудня 2019 року, оскілки останній не був жодного разу належним чином повідомлений про судові засідання та не міг знати про наявність судового спору.
Натомість в матеріалах справи знаходиться клопотання ОСОБА_1 з якого видно, що з матеріалами справи останній ознайомився 17 грудня 2019 року.
Твердження суду першої інстанції стосовно того, що апелянт дізнався про оскаржуване рішення раніше 17 грудня 2019 року, що видно з його заяви про перегляд заочного рішення оскільки дізнався про арешт банківських рахунків не заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції не було встановлено конкретну дату коли він дізнався арешт.
Доводи зазначені у відзиві на апеляційну скаргу стосовно того, що відповідач отримував судову повістку на 05 червня 2019 року до уваги не беруться, оскільки відповідно до відстеження не вбачається, що це була саме повістка.
Доводи стосовного того, що апелянт знав про розгляд справи та був належним чином повідомлений спростовуються матеріалами справи.
Окрім іншого відповідно практики Європейського суду з прав людини в частині застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
А отже судом першої інстанції зроблено помилкові висновки про відсутність поважних причин пропуску ОСОБА_1 процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, яке набрало законної сили та залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального законодавства дійшов помилкового висновку про необхідність залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду та відмови в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду, щодо залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду та відмови в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення є та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства, тому, відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м.Києва від 20 серпня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник