Справа № 756/14436/21 Головуючий у 1-й інст. - Касьян А.В.
Апеляційне провадження №33/824/203/2022 Доповідач - Рубан С.М.
03 лютого 2022 року суддя Київського апеляційного суду Рубан С.М.,розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Коваленка Володимира Олександровича на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року, прийняту щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06 серпня 2021 року серії ААБ №218899, о 22 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Богатирській, 3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mersedes- Benz» державний номерний знак НОМЕР_1 , керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порущив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до строку застосованого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою приєднано невідбуту частину такого адміністративного стягнення за постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23.01.2019 року (справа №756/15910/18) та остаточно визначено ОСОБА_1 строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - 9 (дев'ять) років 2 (два) місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, представник ОСОБА_1 - Коваленко В.О. подав апеляційну скаргу на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року, в якій просить постанову скасувати та постановити нове рішення, яким закрити провадження у справі.
Посилається на те, що 23 січня 2019 року суддею Шестаковською Л.Р. було винесено постанову у справі № 756/15910/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 130 КУпАП та позбавлено права керування транспортним засобом на строк 10 років, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних доходів громадян.
Посилається на те, що ОСОБА_1 є особою, що вже позбавлена права керування транспортним засобом, а ч.1 ст. 130 КУпАП не передбачено можливості накладення штрафів та позбавлення права керування транспортних засобів осіб, що вже були позбавлені такого права.
Крім того, посилається на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено і можливість призначення окремого покарання у вигляді лише штрафу та зарахування частини невідбутого покарання.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Коваленко Володимир Олександрович підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - Коваленка В.О., переглянувши відео, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчиненні, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя повно, всебічно та об'єктивно дослідив матеріали справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд обгрунтовано послався у своїй постанові на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 218899 від 06 серпня 2021 року, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України та на відеозапис з нагрудної відеокамери працівників Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Всім зазначеним доказам суд першої інстанції дав належну оцінку та правильно визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним судом було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. На вказаному відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря - нарколога відмовився.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та відмовляючись підписувати протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього, ОСОБА_1 не зазначив жодних зауважень щодо дій поліцейських чи незгоди із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП внаслідок відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку.
Однак, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 та даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, які повністю підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП та п.п.1, 12 р.2 Інструкції працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, вправі направити особу, яка керує транспортним засобом, для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, лише у тому випадку, коли є достатні підстави вважати, що вказана особа перебуває у відповідному стані.
Оскільки водій, який за ознаками встановленими працівниками поліції керував транспортним засобом в стані сп'яніння, відмовився від проходження медичного огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі, працівники поліції мали всі підстави для складання адміністративного протоколу.
На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 мав беззастережно виконати їх законну вимогу і пройти огляд на місці або проїхати з ними для медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
У протоколі про адміністративне правопорушення згідно із вимогами ст. 256 КУпАП зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Таким чином, перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень працівниками поліції Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що могли стати підставою не виконувати ОСОБА_1 законних вимог поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Всі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Відповідно до п. 5 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Оскільки п. 4, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, передбачають обов'язкове залучення свідків під час огляду особи на стан сп'яніння, апеляційний суд виходить із того, що зазначені норми положення мають застосовуватись в частині, що узгоджується з чинною редакцією ч. 2 ст. 266 КУпАП, а саме, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Крім того, апеляційний суд не бере до уваги пояснення захисника ОСОБА_1 - Коваленка В.О. про те, що його довіритель є особою, що вже позбавлена права керування транспортним засобом, а ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено можливість накладення штрафів та позбавлення права керування транспортних засобів осіб, що вже були позбавлені такого права.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23.01.2019 року (справа №756/15910/18) ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Судове рішення (справа №756/15910/18) набрало законної сили 03.02.2019 року і саме з дня набрання законної сили рішенням суду про позбавлення права керування транспортними засобами починається відлік перебігу строку відбування особою стягнення у виді позбавлення спеціального права - права керування транспортними засобами.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого особі права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Тобто, доводи апеляційної скарги про те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено можливість накладення штрафів та позбавлення права керування транспортних засобів осіб, що вже були позбавлені такого права є необґрунтовані.
ОСОБА_1 06 серпня 2021 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто до повного відбуття застосованого адмінінстративного стягнення за попередньою постановою Оболонського районного суду міста Києва від 23 січня 2019 року.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також суд апеляційної інстанції враховує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, є грубим і досить поширеним правопорушенням.
Дії вчинені ОСОБА_1 характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.
З урахуванням викладеного вважаю, що доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - Коваленка В.О. не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до положень ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, відношення до вчиненого.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням вище викладеного, вважаю, що постанова Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 року, прийнята щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстав для скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Коваленка Володимира Олександровича - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2021 рокувідносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М.Рубан