Єдиний унікальний номер справи 372/415/18
Провадження №22-ц/824/569/2022
27 січня 2022 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Дідківська Юлія Володимирівна, ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним,
У лютому 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним.
24.09.2021 року в судовому засіданні представник позивачів заявив клопотання про призначення судової психіатричної експертизи, проведення якої просив доручити експертам Київської обласної психіатричної лікарні № 1 смт. Глеваха Васильківського району Київської області.
Позивачі підтримали клопотання їх представника та просили його задовольнити.
Відповідач, представник відповідача та третя особа не заперечили щодо призначення по справі експертизи, але представник відповідача та відповідач заперечили щодо проведення експертизи експертами запропонованої експертної установи, оскільки вказаний заклад не є державним, не є установою Міністерства охорони здоров'я України, відтак не має права проводити посмертну судову психіатричну експертизу.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року у справі призначено судову психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Київської обласної психіатричної лікарні № 1 смт. Глеваха Васильківського району Київської області.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Апелянт просила апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
26 січня 2022 року до Київського апеляційного суду від представника апелянта надійшло клопотання про перенесення засідання з розгляду апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання заявник зазначав, що перебуває на самоізоляції після контакту з особою, в якої підтверджено захворювання від вірусу COVID-19, і проходить діагностування шляхом ПЛР-тесту у відповідності до направлення КНП «Центр медико-санітарної допомоги №2» Оболонського району м. Києва від 23.01.2022 року. На підтвердження своєї заяви представник апелянта долучив до вищевказаної заяви копію довідки № 5 про тимчасову непрацездатність громадянина.
Дослідивши подану представником апелянта заяву колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відмову у задоволенні вищевказаної заяви.
З наданої представником апелянта заяви вбачається, що останній отримав направлення на проходження ПЛР тесту ще 23.12.2022 року. За таких умов заявник станом на час розгляду даної справи, тобто 27.01.2022 року, мав достатньо часу для проведення призначеного дослідження, однак не надав до суду ніяких відомостей про таке проходження дослідження чи його результату. Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що подана представником апелянта заява про перенесення судового засідання є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що вказана ухвала наведеним вимогам в повній мірі не відповідає з огляду на наступне:
У відповідності до положень ст. 102 ЦПК України для дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує спеціальних знань, на підставі ухвали суду може бути призначене проведення відповідної судової експертизи.
Положеннями ст. 103 ЦПК встановлено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності наступних умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
З аналізу наведеної норми вбачається, що експертиза може бути призначена за умови необхідності отримання висновку з питань, які потребують спеціальних знань, відсутніх у суду, за умови, що дане питання входить до предмета доказування по даній справі. Ще однією умовою для призначення експертизи є відсутність у справі інших висновків експертів з цього приводу або ж обґрунтованість сумнівів у таких наявних висновках.
Згідно п.2 ч.1 ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.
Призначаючи у справі судову психіатричну експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що для визначення психічного стану ОСОБА_5 необхідні спеціальні знання в галузі судової психіатрії. В даному випадку висновок експертизи є обов'язковим, оскільки для розгляду вимоги про визнання заповіту недійсним з підстав того, що померлий не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними на момент складання заповіту, необхідні спеціальні знання, про що було подане відповідне клопотання сторони клопотання.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення клопотання про призначення судової психіатричної експертизи.
Більшість доводів апелянта, викладених у його скарзі, зводяться до висловлення недовіри до експертів установи, в якій суд першої інстанції призначив проведення експертизи. В той же час для вирішення даного питання процесуальним законом встановлена відповідна процедура, відповідач, заперечуючи проти проведення експертизи експертами Київської обласної психіатричної лікарні № 1 смт. Глеваха Васильківського району Київської області, міг заявити відвід експерту, чого в даному випадку зроблено не було.
Незважаючи на вказане, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим законом. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до зазначеної норми, судово-психіатрична експертиза може бути проведена виключно державними спеціалізованими установами, до яких обрана судом першої інстанції установа не відноситься, оскільки є установою комунальної форми власності, що прямо протирічить вимогам Закону.
При вирішенні питання про проведення експертизи інші сторони по справі пропонували дві державні установи, в тому числі державну установу «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
Зважаючи на положення ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу», колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про необхідність доручення проведення судової психіатричної експертизи у даній справі експертам державної установи «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В той же час, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. При цьому, в даному випадку оскаржуване судове рішення є вірним по суті і підлягає зміні лише в частині визначення експертної установи для проведення судової психіатричної експертизи, що може бути здійснено безпосередньо апеляційним судом.
У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 24 травня 2021 року в частині визначення експертної установи змінити.
Визначити експертну установу, якій доручено проведення експертизи, - державна установа «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько