14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 520/14705/21
адміністративне провадження № К/990/4163/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Служби безпеки України
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року
у справі №520/14705/21 за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про стягнення суми, -
Служба безпеки України звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Служби безпеки України витрати, пов'язані з її утриманням у військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу у розмірі 102039,36 грн (сто дві тисячі тридцять дев'ять грн 36 коп.), які підлягають перерахуванню до Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 заяву Служби безпеки України про поновлення строку звернення до суду - залишено без задоволення, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку із визнанням неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На зазначену ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 3 частини 1 статті 294 КАС України передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачу.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Оскаржуючи судове рішення про повернення позовної заяви, позивач не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій з посиланнями на неправильне застосування норм матеріального права.
Суд наголошує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляну на оскарження позивачем ухвали про повернення позовної заяви та усилу положень статті 333 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби безпеки України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі №520/14705/21 за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про стягнення суми.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова